Змагання компроматів

Д.Іванов,

Українська газета (02-03.11.2005),

02.11.05

Через тиждень після закриття Генеральною прокуратурою кримінальної справи, де як основний підозрюваний фігурував екс-секретар Радбезу, Петро Олексійович знову став фігурантом даного документа.

Цього разу Порошенко сам ініціював процес, подавши в Генпрокуратуру заяву перевірити оприлюднену інформацію колишнього держсекретаря Олександра Зінченка про тиск із боку Порошенка на слідство. Вивчення цієї заяви співробітниками фіскального відомства може стати причиною порушення кримінальної справи проти Зінченка. Петро Порошенко стверджує, що Зінченко цілком може підпасти під статтю про приховування інформації про злочин. Екс-секретар Радбезу відверто повідомляє про своє припущення, ніби "Зінченко в черговий раз свідомо вводить громадськість в оману, іншими словами, просто нахабно бреше".

Нагадаємо, раніше Олександр Зінченко заявляв, що на посадових осіб Генеральної прокуратури здійснювався тиск під час розслідування кримінальної справи проти Петра Порошенка. Екс-секретар РНБОУ підозрювався у протидії законній господарській діяльності двох підприємств, які зводили будинок на вулиці Грушевського, 9-а в Києві. Справа була порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206 Кримінального кодексу України. Цій статті відповідає протидія законній господарській діяльності, скоєна організованою групою чи службовою особою з використанням службового становища або в поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, що спричинило велику шкоду або призвело до інших важких наслідків. Покарання, передбачене за такі правопорушення, становить від 5 до 10 років позбавлення волі. Але незабаром після звільнення з посади Генпрокурора Святослава Піскуна порушення кримінальної справи проти Порошенка було визнане незаконним і закрите.

Атака Порошенка на Зінченка була підтримана і лідером партії "Наша Україна" Миколою Мартиненком. Політик завдав удару в контексті раніше опублікованої заяви Олександра Лебедєва, в якій російський бізнесмен обвинувачує Мартиненка у своїй бізнесовій невдачі. Лідер владного блоку вказує на те, що компрометуюча інформація Лебедєва була опублікована у виданні, яке опікують близькі до Тимошенко політики. Далі наслідковий зв`язок очевидний - оскільки Зінченко належить до умовної команди Юлії Тимошенко, нескладно припустити, що саме він інспірував публікацію російського мільйонера. Мартиненко впевнений, що Олександр Зінченко робить це для того, щоб хоч якось виправдати свої звинувачення проти політиків з умовної команди Віктора Ющенка.

У свою чергу сам Олександр Олексійович уже поспішив прокоментувати свою поразку, яка ще не сталася, внаслідок поданої з боку Порошенка заяви в ГПУ. Зінченко не виключає, що Генеральна прокуратура не підтвердить фактів тиску з боку Петра Порошенка, перш за все тому, що це, у свою чергу, також скомпрометує відомство. Крім того, Олександр Зінченко стверджує, що заява екс-секретаря Радбезу обумовлена його бажанням відвести увагу громадськості від свого статусу людини, проти якої порушувалася кримінальна справа за фактом корупції. Дії Порошенка не мають нічого спільного з пошуком справедливості, оскільки їх результат вочевидь прогнозований - упевнений політик.

Варто також зазначити, що важливу роль у цьому конфлікті виконує звільнення Святослава Піскуна з посади Генпрокурора. Річ у тому, що Піскун позбувся свого крісла через кілька днів після того, як його відомство порушило вищезазначену кримінальну справу проти Петра Порошенка. Про те, що розслідування підозр щодо Порошенка є мотивом звільнення Піскуна, також може свідчити й той факт, що справа була закрита відразу після того, як головна прокуратура країни позбулася свого керівника. Зрештою це призвело до того, що заяви Святослава Михайловича після звільнення з посади злилися в хор зі звинуваченнями Зінченка і Турчинова, що підсилює їх вагомість, примножуючи вражаючий ефект.

Ситуація із взаємними звинуваченнями вищих політичних персон нашої країни відповідає висловленим ще на початку року припущенням політологів щодо сценарію війни компроматів. Разом із тим, дев`ять місяців тому політичні експерти мали на увазі, що компромат буде використаний опозиційними політиками проти діючої влади. Нинішній же варіант розвитку подій виявився сюрпризом для українського народу, кредит довіри якого був даний діючій владі під гарантії стабільності та виконання декларацій Майдану. Можливо, якби компрометуюча інформація виходила від джерел, підтримуваних опозицією, вона мала би м`якший і безпечніший для загальної політичної ситуації в Україні характер. Але сьогодні виявилося, що правду один про одного розповідають учорашні соратники і партнери. Тому правда є максимально шокуючою і нищівною не тільки для жертв компромату, але і для молодого і несформованого владного механізму в цілому. Саме тому ще два місяці тому, після знаменитого виступу Юлії Тимошенко на телеканалі "Інтер", політологи охрестили цю війну атомною. І найнебезпечніше в ній - її незавершеність і потенційна тривалість. З одного боку - Зінченко і Турчинов, з іншого - Порошенко й Мартиненко відверто дають зрозуміти, що їм є чим здивувати громадськість. Ось тільки чи потрібні громадськості такі сюрпризи?..

Але на даному етапі розвитку війни компроматів можна констатувати, що превентивний вчинок Порошенка може розцінюватися як позитивний у загальному контексті ведення цієї боротьби. Крім політичної доцільності подачі заяви Порошенка в Генпрокуратуру проти свого опонента Олександра Зінченка, можна припустити, що внаслідок ініціативи екс-секретаря Радбезу буде отримана користь у морально-етичних аспектах ведення політичних баталій. Адже останні конфліктні прецеденти у колі нової влади більш ніж красномовно свідчать, що всі викриття, звинувачення й обнародування компроматів є більше засобом для задоволення індивідуальних амбіцій, аніж для очищення і поліпшення механізму управління державою. До того ж використання офіційними особами таких формулювань, як "дурість", "брехня" тощо, вочевидь позначають рівень публічності нинішніх політиків, що на ньому перебували політики епохи президента Кучми, від якого сучасна влада так активно відхрещується. Тепер викривачі, можливо, усвідомлюють, що всі їхні заяви ретельно перевірятимуться на достовірність й у разі відсутності такої цілком можливе настання кримінальної або адміністративної відповідальності.

ЕКСПЕРТИЗА

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень, політолог Володимир Фесенко, говорить, що вже на даному етапі конфлікту політиків з команди Тимошенко і команди Ющенка - можна говорити про очевидну перевагу останніх.

Експерт зазначає, що політичні вчинки Петра Порошенка у контексті цього конфлікту набагато ефективніші за голослівні заяви його опонентів. Але, стверджує Фесенко, позиція Петра Олексійовича в цьому скандалі найбільш небезпечна і нестабільна: "Перш за все, я не говорив би тут лише про конфлікт. Просто Порошенко юридичними засобами бореться за відновлення чистоти свого імені. На відміну від своїх колег (Третьякова і Мартиненка), він веде дуже активну наступальну кампанію. Його зусилля спрямовані на те, щоб юридичними, публічними способами показати неспроможність обвинувачень Зінченка. Сам Олександр Зінченко, у свою чергу, обмежується лише прес-конференціями. Складається таке враження, що у Зінченка просто немає доказів тієї інформації про Порошенка, яку він обнародував раніше".