Зустріч на Майдані
Ярослав ГАЛАТА,
Демократична Україна,
24.11.05
Ю.Тимошенко: "Так, як я і вся моя команда підтримала Віктора Ющенка, так тепер ми мусимо згуртуватися навколо обрання прем`єра".
РІЧНИЦЮ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ВІДЗНАЧЕНО ЯК СПРАВЖНЄ СВЯТО. АЛЕ ПОЛІТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ВСЕ ЩЕ ТУМАННІ
Чергова зустріч на Майдані відбулася. На головній площі України, як і рік тому, були Віктор Ющенко й ті, хто його підтримував у нелегкі часи 2004-го. Зібралося багато людей, хоча чимало песимістів побоювалися, що їх буде в кілька разів менше. Знову були намети, щоправда, лише як експонати виставки "Пори", організованої в "Глобусі". Як і рік тому, був навіть сніг, котрий випав, до речі, ще напередодні — знову на свято архістратига Михаїла. Себто цей святий, котрого здавна вважають покровителем Києва, ніби знову простягнув свою руку допомоги...
Подекуди авторові цих рядків навіть ввижалося, що Помаранчева революція досі не скінчилася. Переконаний: подібне відчуття навідало позавчора ввечері багатьох. І це — обов`язковий атрибут будь-якого свята, на якому збираються давні приятелі, щирі друзі, побратими. Головне, щоб це відчуття не тривало вічність. У всьому — як у революції, так і у святкуванні — потрібно вчасно зупинитися. На жаль, зупинилися далеко не всі. Зрештою, колишній польовий командир, а нині міністр внутрішніх справ Юрій Луценко має рацію. Забагато було після "помаранчевих" днів салютів. Влада, щойно ставши владою, не зосередилася на своїх основних обов`язках. Мабуть, і це — об`єктивний момент, бо боротьба з попереднім режимом була аж надто довгою і важкою. Тодішня опозиція, шукаючи додаткових аргументів, подекуди роздавала невиправдані й нездійсненні обіцянки. Зрештою, і ми з вами — люди Майдану, напевно аж надто швидко й легко повірили в остаточний успіх. Українцям притаманно, обравши лідера, заспокоюватися, вимагаючи від нього миттєвих результатів.
Та такого не буває. І тому позавчорашній настрій усе ж таки був не таким святковим, як то уявлялося, скажімо, 10 місяців тому, у день інавгурації Віктора Ющенка. Але навіть попри це позитивних емоцій було багато. Найголовніша: лідери Помаранчевої революції прийшли на сцену всі. Друга: усі вони намагалися говорити про об`єднання зусиль. Проте, на жаль, ті, від кого ще влітку чекали щонайменше спільного блоку на парламентських виборах,— Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко говорили про болісний процес роз`єднання-об`єднання ніби різними мовами.
По суті, головною тезою екс-прем`єра стала та, що вибори-2006 мають стати виборами прем`єр-міністра. Її слова звучали делікатно і, як завжди, проникливо, але все фактично зводилося до одного: "Так, як я і вся моя команда підтримала Віктора Ющенка, так тепер ми мусимо згуртуватися навколо обрання прем`єра". Спробуйте у такому контексті, як мовиться, з трьох разів назвати кандидатуру цього самого потенційного глави уряду...
Тимошенко застерегла присутніх: реванш з боку сил, котрі вдалося перемогти рік тому — не просто можливий, а загрозливо реальний. Арифметика Юрія Луценка, мовляв, Народний союз "Наша Україна", БЮТ та СПУ спільно можуть завоювати близько половини парламентських крісел, її не переконала. У цьому вона цілковито має рацію. Луценко, як завжди емоційно, запевняв, що Януковичу торік "малювали" 45 відсотків. І запитував: "Де вони?". Проте саме стільки якраз і здобув цей кандидат під час третього, більш-менш чесного туру голосування. До того ж, рік тому "малювали" цифри посіпаки старої влади, а більшість чесних соціологів або подавали реальні дані, або просто відмовчувалися. Тепер же ситуація — інша, бо з чим, з чим, а зі свободою слова і вибору у нас справді стало значно ліпше. І нинішні соцопитування поки що ставлять Партію регіонів на перше місце в електоральних симпатіях.
Але повернімося до ідеї лідера БЮТ щодо обрання прем`єра. Схоже на те, що єдиною умовою для подальшої єдності є та, щоб Віктор Ющенко особисто, а також усі, хто нині з ним — об`єдналися навколо обрання саме Тимошенко керівником уряду. Таку ж вимогу ставила вона влітку минулого року, погоджуючись підтримати Ющенка на президентських виборах. Виходить, час спливає, влада змінюється, а ідея в Тимошенко та ж сама.
Нинішній Президент таку постановку питання не поділяє. Власне, головною тезою його виступу стали слова: "Вибори-2006 — це не обрання прем`єр-міністра". Добре це чи погано, поки сказати важко. Один з найближчих на сьогодні соратників Юлії Тимошенко — Микола Томенко буквально за кілька годин перед зустріччю на Майдані говорив про наступне. По-перше, на парламентських виборах не можливе формування єдиного блоку з БЮТу та НСНУ. Екс-віце-прем`єр допускає лише можливість створення урядової коаліції в майбутньому парламенті за участі цих двох політичних сил за умови, що в нього не увійдуть Партія регіонів і Народний блок Володимира Литвина. За словами Томенка, на сьогодні переговорний процес між НСНУ і БЮТ триває досить активно: "Обговорюються питання створення а-ля "помаранчевої" урядової коаліції, де чітко повинно бути записано, що кожен з учасників, який підпише цей документ, не може увійти в урядову більшість у наступному парламенті з Партією регіонів. БЮТ наполягає й на тому, що в таку більшість не повинен входити і блок Литвина, однак НСНУ стоїть на позиції, що його не можна залишати поза переговорним процесом". Томенко також зауважив: якщо такий документ колись побачить світ, то незалежно від того, хто буде на першому, другому або третьому місці, урядова більшість формується з учасників угоди.
Погодьтеся, така картина дещо відрізняється від того, про що говорила Юлія Тимошенко. Бо ж тут йдеться про формування парламентської більшості і в подальшому — всієї урядової команди, а не лише про крісло прем`єра. Нічого достеменно не відомо, але напередодні та й навіть у день 22 листопада політики різного штибу так багато говорили про можливість підписання якогось об`єднавчого документа, що, мабуть, там справді щось "накльовувалося".
Наразі тези про спільну боротьбу на виборах-2006 поки що лишилися не підкріпленими чимось конкретнішим. Чи буде процес тривати, а чи нам залишається сподіватися лише на руку, простягнуту архістратигом Михаїлом? Бо таке враження, що, на щастя, вона таки осіняє Україну.
