Термідор не матеріалізувався на Майдані...
Ольга Безталанна,
Хрещатик,
24.11.05
Екс-прем`єр-міністр закликала всіх учасників помаранчевих подій об`єднатися навколо того політичного лідера, який на посаді прем`єра відстоюватиме їхні ідеали.
Але привид контрреволюційного ризику витав у повітрі, і лідери Помаранчевої революції цього не приховували.
Першу річницю революції відзначали на Майдані в колі, так би мовити, сім`ї. Іноземних гостей не запрошували. Та й "чужі" там майже не ходили. Затіяли сутичку десь на підходах до Кабміну прихильники "Братства" та й розійшлися, щоправда, після того, як групу агресивних осіб утихомирила міліція. Але присутність контрреволюційного привида, так званого термідора, над майданом Незалежності я відчувала досить реально.
Революційна команда має відновитися. Таким був найпоширеніший месідж усіх причетних до унікальних подій листопада 2004-го, яким вони обмінювалися напередодні річниці революції. Треба об`єднатися. Яким чином? Про це, чесно кажучи, майже не йшлося. Навіщо? Таке питання просто не ставилося, як неприродне апріорі. Не варто навіть було проводити організоване опитування серед людей. Вони ж бо майже стовідсоткові інтуїти, але не доки в хитросплетіннях політики. І вже нічого не мало б значення, якими блоками йтимуть на вибори, чи працюватимуть ющенківці й тимошенківці разом в майбутньому, тобто наступному, уряді, бо то — усе політика. Моментом істини здавалося якраз те, як поведуться на Майдані в день першої річниці революції Ющенко і Тимошенко. Адже кредит довіри дуже швидко тане. Тож залишається шанс... І Юлія Володимирівна, яку по-лівацьки ефектно принесли на сцену, була чарівною і переконливою: "Я хочу спростувати безглузді чутки, що Тимошенко десь там проти Ющенка. Якщо ви десь хоч слово від мене таке почули... Повірте — це слово не може бути почутим... Тому що це Президент, якого я разом з вами намагалася привести до влади. Хіба я можу зруйнувати хоч крок його поступу?" Та лейтмотивом її спіча було попередження учасників Помаранчевої революції про ризик реваншу з боку Віктора Януковича на наступних виборах. "Сьогодні реванш як ніколи можливий. Сьогодні в Януковича не просто шанс. А якщо ми з вами нічого не зробимо, то у нього стовідсотковий шанс". Екс-прем`єр-міністр закликала всіх учасників помаранчевих подій об`єднатися навколо того політичного лідера, який на посаді прем`єра відстоюватиме їхні ідеали. "Наступні парламентські вибори — не такі самі, як були попередні. Адже політреформа позбавляє повноважень Президента України та надає потужні повноваження прем`єр-міністру. Вибори зведуться до того, хто керуватиме державою",— тлумачила Тимошенко. "Так, як я і вся наша команда підтримала Віктора Ющенка, так само я закликаю згуртуватися навколо обрання прем`єра, який уособлюватиме те, за що ми боролися",— сказала вона. І заперечила будь-які чутки про те, що боротиметься з Ющенком, котрий, ясна річ, не обиратиметься в прем`єри, бо вже Президент. У якого заберуть повноваження завдяки політреформі. "Якщо ми з вами одного разу вже встали з окопів, то наші нинішні розчарування, розпач, наш спокій чи байдужість — це як останній патрон у наше серце",— сказала пані Тимошенко і торкнулася рукою грудей. Не знаю, чому саме в цей момент полум`яного спіча, але в "хворій моїй уяві" знову прошелестіли термідорові крила...
Завершаючи сценарій промов, Президент Віктор Ющенко закликав усіх своїх колишніх соратників до єдності. "Ми повинні об`єднатися. Ми повинні подати одне одному руки". Юлія Тимошенко стояла справа від нього, трохи не поруч, але все-таки на відстані теоретично протягнутої руки. "Ми повинні пам`ятати одне — виклик, який стоїть перед нами на виборах у парламент у 2006 році, — це не вибори прем`єр-міністра. Це відповідь на те, чи збережеться те, що ми завоювали і що ми називаємо українською демократією, чи ми передамо це у спадок колишній владі",— сказав Президент. А ще він обіцяв єднання. "Ми повинні отримати перемогу демократичних сил у березні 2006 року. Це наша обіцянка, тому що переможні вибори президента України можуть бути переможними лише при демократичних перемогах на виборах у парламент України у 2006 році. Присягаю, я готовий зробити все для нашої єдності" ...Під кінець поміж ними (Юлею і Ющенком) стояли вже Кінах і Єхануров. Переговори про перемир`я, ненапад, єднання суто теоретичне чи блокування фактичне — справа відчайдушно делікатна, пояснювали політики. І це правда. Недарма ж вони так само делікатно попереджали, що на Майдані не буде жодних підписань угод, домовленостей і так далі. Знову заворушився термідор. Невже вони справді думали, що Майдан хоче шоу? А з іншого боку — шкода, бо бабцю Параску воно довело б до щасливих сліз...
Не виключено, що в створенні блоку НСНУ—БЮТ на парламентських виборах зацікавлені обидві сторони. Але суто по-своєму. І спільним видається лише загроза реваншу партії Януковича і самого лідера, котрий по суті (і це особливо обурює обидві половинки апельсина, що розколовся) пальцем об палець для цього не вдарив. Як заявив на прес-конференції голова ради НСНУ Роман Безсмертний, блокування нашоукраїнців з БЮТ може стати гарантом перемоги на наступних виборах. Та чи стане воно гарантом практичної, а не теоретичної реалізації ідеалів Майдану? З іншого боку, навіщо Тимошенко НСНУ? БЮТ хоче отримати пальму першості, а пані Юля хоче стати прем`єром. "Народний союз "Наша Україна" також боротиметься за те ж саме право формувати у майбутньому парламенті більшість і уряд. Чи ж варто їм мати якусь спільну, одну на двох кандидатуру? Та найактуальнішою, як кажуть, у світлі перебігу останніх політичних подій, може стати відповідь на запитання: хто з них — БЮТ чи НСНУ — після виборів 2006-го буде блокуватися з Януковичем? Не бачити нам тоді вихідного Дня Свободи...
