Екс-прем`єр-міністр і смерть,
або Як народна політична артистка вибиває сльози і голоси
І.СИДОРЕНКО,
Сільські вісті,
29.11.05
Граблі, як відомо, завжди готові вдарити по лобу того, хто знову і знову на них ступає.
Юлія Тимошенко у Дніпропетровську розповіла, що під час перебування на посаді прем`єр-міністра вона пережила "клінічну смерть": "У людини іноді буває клінічна смерть, і вона потім повертається до життя. Її питають, що вона там бачила. Людина починає розповідати якісь унікальні речі, і їй не вірять. Я повернулася з посади прем`єр-міністра назад до життя з такої ж "клінічної смерті".
Тимошенко поскаржилася й на те, що найбільше її критикують міністри-соціалісти: "Так як мене публічно критикували, майже били, міністри-соціалісти, ніхто більше такого не робив. Сьогодні "Сільські вісті" — це газета, яка спрямована чітко проти нашої політичної сили", — сказала вона.
До цих фарисейських плачів навколо казкової "клінічної смерті" і тільки їй відомих фантастичних виборів прем`єр-міністра з загадками від пані Тимошенко з її виступу у Дніпропетровську майже на тему "Фауст і смерть", якщо вона вже згадала серед своїх ворогів "Сільські вісті", варто хіба що додати таку деталь: своїм заклятим ворогом нашу газету вважав і навіть погрожував нам набити морду ще один політик, теж із дніпропетровців і теж, за дивним збігом, як і в Юлі, друг Олександра Волкова — Леонід Кучма. У котрого теж свого часу народ повірив і, здається, навіть більше, ніж деякі нинішні екзальтовані фанати у "нашу Юлю". А що з того вийшло?
Граблі, як відомо, завжди готові вдарити по лобу того, хто знову і знову на них ступає.