Фантазії чи професіоналізм

О.Панченко,

Робітнича газета,

17.02.06

Я.Жаліло: "Єхануров пропонує рекордні темпи зростання, але неясно, як їх досягти".

Виборча кампанія вступила у фазу конкуренції не стільки лідерів, скільки програм. Політики намагаються переконати виборця в тому, що вони знають не тільки куди йти, а й як досягти обіцяного світлого майбутнього. Сьогодні ми спробуємо проаналізувати і порівняти дві конкуруючі концепції. Йдеться про Довгострокову стратегію "перетворення України на європейську державу", презентовану Юрієм Єхануровим, і "Новим економічним патріотизмом" лідера Республіканської партії Юрія Бойка.

Одразу зазначимо, що Довгострокова стратегія, незважаючи на її урядові джерела, фактично є передвиборчою програмою правлячого блоку "Народний Союз "Наша Україна". За логікою вона повинна була з`явитися до виборів президента, а після інавгурації внесена в парламент і узгоджена з ним. Цього не сталося. Виходить, що країна рік жила без плану розвитку. Більше того, стратегія з`явилася начебто у відповідь на економічні програми опозиційних сил. Слід зауважити, готувалася вона у пожежному темпі і від того досі не опублікована в повному обсязі.

Які ж основні положення цього документа? До 2012 року подвоїти валовий внутрішній продукт за рахунок поліпшення інвестиційного клімату. При цьому вже до 2010 року прямі іноземні інвестиції мають збільшитися у 10 разів. У нинішньому році вступити у СОТ й у наступному році створити зону вільної торгівлі з Європейським союзом. До 2008 року знизити інфляцію до 6 відсотків, а продуктивність праці довести до середнього для ЄС рівня. Збільшити туристичний потік з/в Україну до 30 млн. чоловік до 2010 року. Через три роки зменшити кількість людей, які живуть за межею бідності до 2 % і надавати соціальні квартири малозабезпеченим. При цьому до 2010 року середній метраж житла на душу населення довести до 30 квадратних метрів.

Перспектива захоплююча. Що робити - ясно. Щоправда, автори стратегії не дали відповіді на запитання, "як" добитися таких видатних результатів за такий короткий термін.

А що пропонує країні один із лідерів опозиційного блоку "Не Так!" Юрій Бойко і його команда. Скажемо прямо, завдання набагато скромніші. Виняток становить припущення, що до 2011 року Україна може (не увійде, а може) увійти у "Велику двадцятку" країн-лідерів. Отже, економічне зростання на рівні 8—10%, темпи інфляції — 6—7%, середня зарплата — 1500 грн., пенсія — до 800 грн. За 5—7 років знизити енергоємність ВВП у 2 рази, а частину поновлюючих джерел енергії в енергобалансі країни довести до 10—15%. Передбачити витрати бюджету на розвиток науково-технічного комплексу країни на рівні 3% ВВП (у 2005 році було 0,6-0,7%). Частка машинобудування, технологій і послуг в експорті повинна зрости до 30%.

Є в програмі й соціальний розділ, але конкретних цифр там не дуже багато. І це логічно, якщо мати на увазі інтереси країни, а не займатися передвиборчим популізмом. Бо соціальні виплати залежать від розвитку промисловості й економіки. Будуть вони зростати — буде прибуток, зарплата, а з них — податки. Буде зростання бюджету — буде що ділити. Це ми вміємо. От із зароблянням грошей справи поки що гірші.

Є в програмі й план дій на найближчі два роки. План конкретний і відвертий. Добитися позитивного сальдо зовнішньої торгівлі, забезпечити стабільний курс гривні, процес вступу у ВТО координувати з Росією на умовах гарантій стабільних поставок енергоносіїв за взаємоприйнятними цінами, активізувати створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю і Казахстаном, стабілізувати податкову систему і т. ін.

Та найголовніша відмінність програми Ю.Бойка від стратегії Ю. Єханурова полягає в тому, що в ній чітко визначені шляхи досягнення поставленого завдання і названі конкретні економічні і політичні інструменти її реалізації.

Наприклад: створити "індустріальний кулак" з вітчизняних компаній, які зможуть конкурувати з транснаціональними корпораціями. Для переходу до інноваційного розвитку стимулювати цей процес низькими податками і доступними кредитами, іншими пільгами. Уряд і бізнес повинні досягти стратегічної угоди про те, що в обмін на держпідтримку пріоритетних інновацій приватний капітал гарантує високі стандарти соціального розвитку. Автори програми пропонують "100 інновацій" — перелік новітніх технологій, які приведуть до оновлення провідних галузей промисловості. Що цьому протиставляє нинішній уряд? Відмову від державної підтримки науки, інноваційного розвитку і балачки про те, що всі повинні бути в рівних умовах. Цей шлях консервує нинішню стагнацію і веде у глухий кут. Країна в кризі, та ні прем`єр, ні президент не говорять про шляхи виходу. Антикризову програму виведення економіки країни із стагнації розробляє опозиційний блок.

Спроба порівняти два документи привела до сумного висновку: порівнювати немає чого. З одного боку, декларації і благі наміри, з іншого боку, — конкретний план дій буквально з квітня і на перспективу. Щоправда, цілі і завдання приблизно збігаються — зробити країну багатою і процвітаючою. Так це буде написано у всіх програмах.

Один приклад утопічності стратегії Ю. Єханурова. Йдеться про подвоєння ВВП за 6 років. Проста арифметика говорить про те, що щорічне зростання економіки, починаючи, з 2006 року, повинно становити мінімум 15%. Таких темпів світ не знає. Прогноз міністра економіки Арсенія Яценюка на цей рік — 2,5%. В січні маємо аж 0,9% приросту ВВП! Отже, у 2007-му має бути вже 17%. Це ж утопія!

А зниження рівня бідності до 2%? Так, у благополучній Європі ця цифра в 5-6 разів вища. Я вже не кажу про 30 метрів житла на людину. Мені це нагадує прожект Михайла Горбачова — кожній сім`ї окрему квартиру до 2000 року.

І наприкінці думка незалежних експертів про одну і іншу програми.

Володимир Фесенко, директор центру прикладних і політичних досліджень "Пента":

"Схвалення заслуговує вже сам факт появи такої програми. Добре, що дискусія йде до виборів, а не після. Це дозволяє сподіватися, що вони будуть знати, що робити, отримавши владу.

Блок "Не Так!" не просто критикує, а й пропонує "ЯК" вийти із ситуації. Важливо не тільки представити програму, а й думати над способами її реалізації.

Щодо цілей і завдань, то в обох програмах багато спільного, а що стосується збільшення ВВП у 2 рази, то у нової влади є хвороба манилівщини. Від цього треба позбавлятися.

Варто критично проаналізувати те, що зараз відбувається в українській економіці і шукати механізми вирішення проблем. У програмі Бойко відповідь на це запитання є. Ющенку і Єханурову її доведеться знайти".

Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень:

"Це стратегічний план, орієнтований на інноваційний розвиток. У ньому є цікаві ноу-хау. Йдеться не просто про зростання, а про якісне зростання економіки. Тільки така економіка зможе забезпечити соціальні програми.

Єхануров пропонує рекордні темпи зростання, але неясно, як їх досягти. А що таке дерегуляція економіки? Вивільнення якихось внутрішніх сил? Однак потрібне не тільки вивільнення, але й напрямок руху. Це головне, а в програмі шлях не вказаний".