"Смажений" півень. На газі
В.Княжанський,
День,
14.02.06
Леонід Кучма: "Те, що ця (газова.-РЕД.) проблема з`явилася, то це провина насамперед української сторони".
На засіданні Верховної Ради сьогодні планується обговорити (з участю Кабінету Міністрів) перебіг вирішення проблем газозабезпечення. Це може свідчити про те, що обіцяний Україні (на рівні господарюючих суб`єктів) п`ятирічний газовий перепочинок (ціна — $95), схоже, під питанням. На міждержавному рівні щось, як кажуть, не зростається. І це, швидше за все, цінові гарантії для України, які Росія як держава давати навряд чи захоче. Особливо з урахуванням того, що джерелом значних об`ємів газу, що надходитиме в Україну від "Росукренерго", є інша держава — Туркменістан.
Непрямо про переговорні непорозуміння можна судити із заяв секретаря РНБО України Анатолія Кінаха, який досить упевнено, якщо не сказати різко (особливо на тлі прогнозу Президента Віктора Ющенка про гармонізацію відносин із Росією, що принесе обопільну користь), заявляє про можливості перегляду тарифів на оренду землі російським Чорноморським флотом... У Кінаха в цьому випадку роль суворого слідчого. "Добрі" сигнали для Кремля цими днями подавали голова компанії Олексій Івченко та прем`єр-міністр Юрій Єхануров, які відвідували місця, на яких нині локалізувався російсько-український "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України". Йшлося про будівництво газопроводу Богородчани — Ужгород завдовжки 240 кілометрів. Він є частиною магістрального газопроводу Новопсков (Росія) — Ужгород (Україна). Й Івченко розповідав, що Україна та Росія підтримують участь Франції та Німеччини в цьому консорціумі.
Але ще показовішим було висловлювання Івченка про те, що на модернізацію української газотранспортної системи необхідні $3 млрд. кредитів, щоб, згідно з вказівкою прем`єр-міністра, до 2009 року модернізувати газотранспортну систему України i забезпечити зростання об`ємів прокачуваного в Європу газу та підвищення надійності його транзиту. У цих словах, звісно, немає ні слова про можливість розширення функцій консорціуму, обмежених сьогодні ділянкою Богородчани — Ужгород, але певний натяк уловити можна. Контрагентам із переговорів подають якісь сигнали...
Свою думку з цього питання чомусь саме тепер висловив екс-президент Леонід Кучма, який досі ще жодного разу не коментував українсько-російських відносин у секторі газу. Він упевнений: "Те, що ця проблема з`явилася, то це провина насамперед української сторони". Кучма повідомив, що зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним на святкуванні 75-річчя Бориса Єльцина й обговорював із ним взаємовідносини двох країн. "Мені здається, що з нашої сторони відсутнє бажання вести діалог", — констатував він, говорячи, очевидно, про міждержавні відносини, а також, можливо, і про роботу консорціуму, який росіяни не проти запустити на повну потужність, відповідну його повній назві...
Питання про консорціум зараз, схоже, знову набуває основного значення. Воно має вигляд останнього українського форпосту, що дозволяє втримати ціну в $95 у зв`язку з тим, що туркменський президент Сапармурат Ніязов днями заявив про намір підняти ціну газу до $100. Нагадаємо, що швейцарська компанія "Росукренерго" й "Укргаз-енерго" підписали п`ятирічний контракт на поставку газу для українських споживачів. Згідно з ним Україна отримає до 32 млрд. кубометрів газу в 2006 році та до 58 млрд. кубометрів — у 2007 році. У 2008—2010 роках планують поставити до 60 млрд. кубометрів. Ціна визначена на рівні $95 за тисячу кубометрів, однак при зміні кон`юнктури ринку сторони мають право ініціювати її перегляд.
У зв`язку з останнім заява Єханурова про те, що рішення Ніязова не вплине на ціну газу для України ("там немає жодного значення"), виглядає трохи самовпевнено. У цьому сенсі більш далекоглядні наявні в суботньому зверненні до країни обіцянки Президента Віктора Ющенка створити агентство з енергозбереження та реалізувати програму підвищення енергоефективності економіки. Інше питання, що цим треба було займатися набагато раніше і не чекати, поки клюне "газовий півень".
Сьогодні ж, як заявив Євген Сухін — відомий у минулому в Україні газовик, а нині член створеної Президентом комісії з диверсифікації джерел енергопостачання, енергоємність ВВП в Україні вдвічі вища, ніж у Білорусі. Утім, на круглому столі, де Євген Ілліч був модератором, він суворо дотримувався заданої теми про безпеку газопостачання та не дозволяв виступаючим заглиблюватися ні в диверсифікацію, ні в енергопостачання. Відчувалася чітка заданість. Обговорення мало довести, що уряд зробив усе можливе, щоб забезпечити для України цей показник. Тим часом радник Президента Іван Діяк, хоча також відстоював цю тезу, але назвав одну з причин того, чому Україну загнали в газовий кут і примусили підписати "хороші або нехороші, але вимушені угоди". За його словами, це пов`язане з втратою нашою країною туркменського газового ринку... Чи є батько в цієї поразки?
