Хто винен у наших гараздах?

В.Крижанівський,

Свобода (21.-27.02.2006),

20.02.06

У своєму першому щорічному посланні до ВР Віктор Ющенко всіляко хвалив економічні здобудки 2005-го. Лише забув чомусь сказати, що більша частина того року припала на прем`єрство Юлії Тимошенко.

Здається, вперше і востаннє Президент зачитав свою доповідь четвертій каденції українського парламенту.

І ось чи не вперше ми почули, що не так вже погано складаються справи у нашій країні. А якщо є проблеми, то вони мають довготривалий і об`єктивний характер. На певні шляхи їх подолання Ющенко намагався дати суспільству свої дороговкази.

Проте і цього разу ним не було зроблено спроби розібратися в кадрових проблемах. Оцінити роль кожного з керівників або хоча б головних дійових осіб 2005 року. Начебто все відбувалося само по собі. Хоча добре, що не відбулося зазвичаєної за радянської влади схеми з нагородженням непричетних і покаранням невинних.

Тому спробуємо розібратися за Віктора Андрійовича, хто ж в дійсності що зробив минулого року і хто винен у наших гараздах. Урядом Тимошенко було застосовано декілька дуже непопулярних заходів, котрі багато хто зустрів у багнети. Чи не найдієвішим було гасло: "Контрабанда, стоп!" Скільки лементу, звинувачень у бік уряду, — щонайперше, його керівниці, було висловлено. Але заходи спрацювали. За один цей рік надходження від митниці збільшилися на 73%.

Не менш болючим було питання про закриття СЕЗів і ВЕЗів (спеціальних і вільних економічних зон). Знов таки пролито було крокодилячих сліз море. Чи не кожен з опонентів намагався замовити слово за "бідного" інвестора. А те, що поряд з цим на 90% зони слугували для всіляких оборудок з метою обійти податкові й митні застереження, про це вони намагались не згадувати.

Не менш принциповою була боротьба зі штучками-дрючками наших спритників з поверненням ПДВ. Було застосовано, зокрема, гранично елементарну схему. Заборонили повернення ПДВ для фірм, що існують менше року. Обійти це правило може тільки одна-єдина людина на область з дуже високим чиновницьким рангом.

Просто, а подіяло добре. Досить просто також обійшли ділків, що експортували за кордон повітря. У сухому осаду вийшло зовсім непогано. За 2004 рік було отримано у бюджет від збирання податку на додану вартість 16 734 млн. грн., а у 2005 — 33 801 млн. грн.

При цьому в структурі доходів зведеного бюджету доля ПДВ зросла з 18,3% до 25,2%. Всього ж податкові надходження збільшилися за рік на 46,5%, тоді як у 2004 році — на 21,6%.

Водночас багато галасу зчиняється щодо мало не негативного сальдо у зовнішній торгівлі. Сальдо таки позитивне, бо "доброзичливці" чомусь забувають про нашу торгівлю послугами. За один тільки транспорт газу Україна мала більше 1 млрд. гривень. Дійсно, суттєво зменшився приріст експортної складової. Але скільки його зменшилось завдяки боротьбі з псевдоекспортом, було б дуже цікаво узнати. Так, Держфінмоніторинг вказує на суму в 5,1 млрд. гривень за 2005 рік. Можемо уявити, скільки його було у період розквіту цієї справи у 2004 році. До того ж навіть через вказану службу можна виявити лише порівняно невелику частку таких оборудок.

Ось така виходить історія з арифметикою. То таки варто було б сказати Президенту декілька добрих слів про свою партнерку в найскладніші часи. І колись, коли вони разом були в уряді. А вже, про 2005 рік і поготів. Бо якось дуже нинішніх можновладців щодо подяки як перемкнуло. Чи, може: "Ти виноват уж в том, что хочется мне кушать". Та й вибори дуже близько.

Адже до останнього часу важко було зрозуміти, хто більше лає першого помаранчевого прем`єра. Таки, мабуть, що свої. Чи не тому, як на дріжджах, зріс рейтинг тих, що донецькі. Цікаво, що у соціалістів, які намагаються весь час бути "между здесь", з тим таки рейтингом справи непогані. Може, вже час деяким аж дуже заповзятим з табору "Нашої України" зупинитись у їхньому бажанні вимастити у дьогті й пір`ях своїх вчорашніх соратників з Майдану. Собі ж гірше буде.