Rated by MyTOP
НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА
 
Цитатник
| Відставники | Особисте | Оціночні судження | Початок |
Версія для друку


Говорити, не можна, мовчати

С.Самохіна,

Час (18.-24.02.2006),

22.02.06

Президент окреслив напрямки державної політики, а "розфарбовувати" їх мають допомагати всі інші учасники політичного процесу. На те вона й демократія.

Появи Віктора Андрійовича Ющенка у Верховній Раді давно чекали й парламентарі, і громада. Деякі депутати навіть твердили, що Президент не з'явиться на парламентській трибуні до виборів. Попри все, Президентський виступ у парламенті відбувся. Чим зумовив широкий резонанс у політичних колах та засобах масової інформації.

Промова Президента містить забагато цифр та посилань — зазначають інформаційні джерела її нудність та незрозумілість. В іншому випадку — виступ узагальнений та позбавлений конкретики, вважайте, не підкріплений фактами й тому більше схожий на передвиборчі агітки. Та найчастіше в бік В. Ющенка лунали звинувачення саме у відсутності чіткого аналізу. От, Президент не сказав ні про відставку уряду, ні про газову проблему, ні про Чорноморський флот, взагалі про російсько-українські відносини нічого не сказав. Але ж "аналіз" не значить "критика" чи навіть "каяття". Президент звітував за період усього 2005 року. Тому, згадавши про газ чи флот, було б цілком логічно пригадати й бензинову кризу, і цукрову, і м'ясну. А щодо відносин із Росією, то як дипломат він міг або коментувати їх якомога обережніше, або, що краще, взагалі утриматись від коментарів. Що він, зрештою, і зробив. Утім, це не його справа. Президент досі лишається гарантом конституційних прав, а не головою уряду.

Звичайно, критика необхідна, але на що був би схожий президентський виступ за умови подібного самобичування? Депутати втомилися б слухати "дела давно минувших дней", а до завдань на 2006 рік взагалі б справа не дійшла. Часу б просто не вистачило. До того ж, виступ Президента як гаранта конституції повинен мати оптимістичне підґрунтя й, як би це тривіально не звучало, давати людям надію. Президент у промовах чи то перед народом, чи перед Верховною Радою (що, у принципі, однаково) просто не може скаржитись на те "як усе не просто". Інакше, навіщо його обирали?

Насправді, у словах Президента можна спостерігати певну послідовність, що переплітається й із передвиборчою програмою партії "Народний Союз "Наша Україна", і з оприлюдненою Постановою Кабміну щодо напрямків економічного розвитку на 2006 рік. І з передвиборчими обіцянками кандидата в Президенти В. Ющенка, із приводу чого деякі інформаційні джерела полюбляють іронізувати. Наприклад закони, які б чітко визначали діяльність Президента, Верховної Ради та Кабміну протягом З років (з 2003 року питання розцінюється як нагальне) могли б бути принаймні винесені Президентом на розгляд у якості законопроектів. Та чи не здається, що закон "Про Президента", придуманий самим Президентом, спричинив би ще більш скептичні посмішки в тих же іронізуючих?

Цілком справедливо, що деякі вислови Президента дійсно викликали нерозуміння. "Рік тому Україна відкрила нову сторінку своєї історії. На місці колишньої радянської республіки, держави з непевним політичним обличчям і невизначеним майбутнім, з'явилась політично зріла нація, яка здатна самостійно вершити історичну долю без будь-чиїх підказок" — каже Віктор Ющенко. Так, "нова сторінка" рік тому, справді, відкрита. А як щодо 14 років, що передували Помаранчевій революції? Адже саме протягом цього часу й відбувалося становлення "зрілої нації", що вийшла на Майдан. Прийняття Декларації про державний суверенітет, Конституції України, законів, вступ на міжнародну арену в якості окремого політичного гравця — усе це, звичайно, на тлі "авторитарно-корупційної системи" та "зубожіння", але ж було! Тому таке забуття неприємно вразило як депутатів, що були причетні до законодавчого процесу, так і український народ у цілому.

А от із твердженням щодо "соціально-орієнтованої економіки, яку вперше в історії України ми сформували" не можна не погодитись. Адже ця соціальна орієнтація стала основним лейтмотивом усієї діяльності помаранчевої влади: саме на соціальні потреби кинута більша частина бюджету, соціальні стандарти збільшено на 30%, допомога на дітей — у 4 — 12 рази.

Радує також і те, що Президент продовжує підтримувати малий та середній бізнес. Знову ж таки, задля попередження зауваження про "голослівність" такої підтримки згадайте впровадження "єдиного" вікна для підприємців, інші зміни до законодавства. Звичайно, ці зміни далеко не досконалі та їх замало. А поки що прислів'я "На безриб'ї й рак риба" досить яскраво окреслює стан законодавчих змін у галузі підприємництва. Та хто як не Президент повинен це розуміти? Можливо, саме тому він порушує питання податкової реформи, що є каменем спотикання українського бізнесу. Здається, якби помаранчеві таки провели цю реформу (особливо в частині впорядкування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств), бізнесмени б носили портрети владних мужів як обереги у своїх портмоне.

Усе це Президент обіцяє в недалекому майбутньому: "п'ять-сім, максимум, десять років". Саме стільки часу В. Ющенко визначив для України на те, щоб пройти весь "шлях до економічного процвітання". Не можна не згадати, що подібні заяви цілком у відповідності з міжнародною політикою держави. Протягом 2005 року Україна вперше виступила з небаченою амбіційністю: СОТ, ЄС... Визнання цими світовими структурами має принести небачений досі економічний розвиток. Згадаємо, що кучмістська Україна також мала західну орієнтацію. "Доки всі християнські країни не буде включено до ЄС, на континенті не буде стабільності" — говорив колишній Президент. Та це "доки" було настільки розмите в просторі й часі, що відповіді на питання "коли ж?" не давалися. Здається, сьогодні влада чітко визначає терміни єднання з Європою.

Викликає подив упередженість більшості політиків щодо відсутності у виступі Президента визначеності в напрямках розвитку держави. "Ті, хто слухав Президента, не побачили, що є розуміння того, куди повинна рухатися держава" — каже лідер фракції Народної партії Ігор Єремеєв. У свою чергу, лідер фракції СДПУ (О) Леонід Кравчук вважає, що в посланні Президента не було відповідей на питання, яким чином будуть вирішені проблеми, що стоять перед Україною. Пани депутати або не слухали виступ, або не хотіли його слухати. Промова Президента була поділена на підпункти — стратегічні напрями розвитку держави. Перший напрям — формування сучасної системи державного управління, другий — формування інтелектуально орієнтованої економіки й третій — це поліпшення якості життя громадян, консолідація суспільства та відродження духовних цінностей нації. На кожному із цих напрямків Президент зупинявся окремо.

Визначив В. Ющенко й основні ресурси, на які треба спиратися. Це якісні кадри та інновації. "Наше завдання — використовувати свій науковий потенціал, стати на один рівень із розвинутими країнами світу. Для цього ми повинні значно більше вкладати в людські ресурси, підвищення їхньої кваліфікації, дослідження й розробку нових технологій" — каже Президент. Більше того, Президентом були озвучені пріоритетні державні програми: реформування судової системи, боротьби з корупцією, "Здоров'я нації", "Конкурентна освіта", "Відродження села", розвитку високих технологій, підвищення енергоефективності української економіки.

З огляду на все сказане вище, зауваження політиків трохи не вписуються в реалії. Звичайно, від певних політичних сил у передвиборчий період нічого іншого чекати не варто було. У члена фракції БЮТ Андрія Шкіля президентська промова асоціюється з контурною картою: "Контурна карта є, але вона не розмальована фарбами". Із цих слів можна зробити висновок, що шановні депутати воліли, щоб Президент не тільки визначився з напрямками державного розвитку, але й подав на блюдечку вже розроблені шляхи реалізації цих напрямків. "Організація, фінансування, строки їх (напрямків — ред.) проведення мають бути встановлені законами та забезпечені прямим бюджетним фінансуванням" — наголошує В. Ющенко. А закони в Україні, як відомо, приймаються Верховною Радою. Право ж законодавчої ініціативи, хто забув, має не тільки Президент, але й Верховна Рада, і Кабмін, і Національний банк. Президент окреслив напрямки державної політики, а "розфарбовувати" їх мають допомагати всі інші учасники політичного процесу. На те вона й демократія.

Цитатник "Нова влада"
| Догори | Відставники | Особисте | Оціночні судження | Початок |