«Без бумажки — ты букашка. А с бумажкой...»
Я.Галата
Демократична Україна
12.05.05
Схоже, це жартівливе прислів'я скоро снитиметься українським урядовцям. На одному із засідань Кабінету Міністрів Прем'єр Юлія Тимошенко висловилася за те, щоб у прес-службі уряду були вивішені всі свідоцтва про освіту всіх членів Кабміну.
Відома приказка твердить, що «ученье — свет». Ця істина ні в кого не викликає заперечень, але другу частину витвору народної мудрості нерідко вимовляють по-різному. Залежно від того, який зміст вкладається в сказане, говорять або «неученье — тьма», або «неученых — тьма». Торішній скандал навколо «проффесорського» звання екс-прем'єр-міністра й екс-кандидата в президенти Віктора Януковича дав поштовх до надзвичайно прискіпливої уваги до вчених ступенів сильних світу цього. Настільки прискіпливої, що деякі нинішні міністри в екстреному порядку почали відтворювати документи про власну освіту.
Позавчора тонкощі своїх студентських буднів журналістам демонстрував міністр юстиції Роман Зварич. Як відомо, скандал, пов'язаний із тим, чи отримував Зварич диплом магістра Колумбійського університету, в'яло протікає уже понад місяць. Так от нині він заявив, що таки не одержував такого диплома. Проте рівень знань, здобутих Романом Михайловичем у Сполучених Штатах, на його власну думку, дозволяв йому займатися науковою діяльністю, а нині цього багажу цілком достатньо для того, аби працювати міністром юстиції в Україні.
Про Зварича ми ще поговоримо, а поки не зайве пригадати, як на одному із засідань Кабінету Міністрів Прем'єр Юлія Тимошенко висловилася за те, щоб у прес-службі уряду були вивішені всі свідоцтва про освіту всіх членів Кабміну. Досі незрозуміло, чи то був лише жарт, чи з часом і справді подібна практика буде започаткована... Принаймні наразі такої новації не спостерігається. Буквально зрозумів пропозицію Юлії Володимирівни лише міністр оборони Анатолій Гриценко — от уже кілька днів на офіційній інтернет-сторінці цього силового відомства можна не лише прочитати біографію його керівника, а й побачити копії дипломів пана Гриценка.
Подивитися там справді є на що. Міністр у 1974 році із золотою медаллю закінчив Київське суворовське училище. За п'ять років Гриценко випустився з вищого військового авіаційного інженерного училища. І знову — з відзнакою. Наступний науковий крок чинний міністр оборони зробив у 1985-у. Саме тоді у тому-таки військовому авіаційному інженерному училищі Гриценко отримав вчений ступінь кандидата технічних наук. А вже за часів незалежності — у 1993-у — міністр закінчує Інститут іноземних мов Міністерства оборони США. Ще за рік — оперативно-стратегічний факультет Університету військово-повітряних сил американської супердержави. Утім, Гриценко й на цьому не заспокоївся, й у 1995 році одержав диплом вітчизняної Академії Збройних сил. На офіційному сайті Міноборони розміщено ще й копію диплома старшого наукового співробітника, виданого згідно з рішенням вченої ради Генерального штабу Збройних сил України. Що й казати, хід доволі потужний, та ще й, як то кажуть, на випередження, адже освіту пана Анатолія Гриценка досі ніхто під сумнів не ставив.
Утім, повернімося до іншого фігуранта нового українського Кабінету Міністрів. Отже, Роман Зварич у спеціально оприлюдненому зверненні скаржиться на те, що триває спланована широкомасштабна кампанія, що має на меті його дискредитувати. Хто конкретно має на міністра «зуб», пан Зварич не уточнив, але із тексту документа можна зрозуміти, що проти нього можуть «копати» власники вкрадених у держави за попередні роки мільярдів та... представники діаспори. Перші буцімто «залучені й залучуватимуться для розправи з тими, хто не йде на нові домовленості, хто протистоятиме новому перерозподілу власності й поверненню до старих методів керування». А другим нині просто немає з ким воювати, бо Україна вже незалежна. Отож-бо: «Були задіяні й використані старі ідеологічні діаспорні війни й порахунки між бандерівцями, мельниківцями й «двійкарями». Я розумію представників тих «патріотичних» кіл: Україна незалежна. Воювати немає з ким. Лишається одне — воювати одне з одним. Як на мене, це пусте заняття. Я маю іншу, важливішу роботу».
Роман Зварич каже, що про свою освіту ніколи не говорив неправди. «Мені приписують слова і твердження, яких ніколи не було,— каже головний вітчизняний правник.— Наводять посилання на довідники, де в інформації про мене та родину чимало помилок. Я ніколи не приписував собі наукового звання професора. Я ніколи не стверджував, що маю спеціальну юридичну освіту. Тому «зізнань» про їхню відсутність не було й не могло бути».
На додачу до цього, плутанина з його документами пов'язана винятково з тим, що свого часу пан Роман довго жив у Сполучених Штатах, де зовсім інші й система освіти, й принцип прийому на роботу. Якщо вірити Зваричу (адже привезених зі США документів він не оприлюднив, обмежившись лише тим, що передав їх до Кабміну й Секретаріату глави держави), він отримав диплом бакалавра у Манхеттенському коледжі, де навчався з 1971-го по 1976 роки. Для вдосконалення вищої освіти нинішній український міністр займався за окремою програмою Колумбійського університету. У свою чергу, це було можливим, як твердить Зварич, лише за наявності вищої освіти. Таким от робом він з 1976-го по 1978 роки пройшов кілька курсів: міжнародне право, публічну адміністрацію, політичну теорію, американські міжнародні відносини, проблеми радянських національностей, системну світову політику тощо.
Роман Зварич переконує: «Освіта, отримана в Колумбійському університеті (а пізніше — в Українському Вільному Університеті, Мюнхен), рівнозначна магістерському ступеню і свідчить про відповідний науковий рівень, у разі відсутності якого я не міг приступити до підготовки докторату чи отримати посаду в такій науковій інституції, як Нью-Йоркський університет». А саме там викладав пан Роман з 1987 року, причому пропозицію навчати студентів він отримав лише після ретельної двомісячної перевірки його знань і наукової кваліфікації.
З приводу ж професорського титула, то тут взагалі вимальовується цікава історія. Міністр каже, що за посадою викладача, яку він обіймав у Нью-Йоркському університеті, «зберігався титул професора, що підтверджено листом професора Рона Рейні — нинішнього керівника програми Нью-Йоркського університету». Але навіть попри це Зварич запевняє, що жодного разу не зазначав, що має такий науковий ступінь. Либонь, це щось на зразок того, як у радянській армії капітани частенько служили на майорських посадах, а старшими офіцерами ставали лише після своєрідного «випробувального терміну». Утім, донедавна цим принципом послуговувались і в сучасному українському війську.
Роман Зварич і далі наполягає: для того, аби працювати міністром юстиції, не обов'язково мати вищу юридичну освіту. Він називає міністерську посаду політичною і в цьому з ним, мабуть, важко не погодитися. До того ж, нинішній український уряд тим і феноменальний, що далеко не всі міністри здобували той фах, який тепер їм доводиться курувати. Скажімо, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко у 1989 році закінчив факультет електронної техніки Львівського політеху. Його колега — міністр праці та соціальної політики В'ячеслав Кириленко — чотирма роками пізніше закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, згодом отримав звання кандидата філософських наук. Головний транспортник України Євген Червоненко гриз граніт науки у Дніпропетровському гірничому інституті. А міністр освіти Станіслав Ніколаєнко спершу, у 1978-у, випустився із Української сільгоспакадемії як інженер-механік. І лише за два роки, повчившись на педагогічному факультеті цього самого вузу, отримав спеціальність інженера-педагога. Подібної практики дотримуються в багатьох державах світу — й нічого, там все розвивається непогано.
Достатньою підставою для своєї роботи міністром юстиції Зварич вважає й те, що його діяльність останніх років була тісно пов'язана з правом. Тут цікаво пригадати ініціативу ще одного чільного урядовця — віце-прем'єра з гуманітарних питань Миколи Томенка, який натякав на те, що варто переатестувати всіх урядовців. Мовляв, тоді ні в кого не викликатиме сумніву їхня професійність. Але, мабуть, така ідея матиме ще менше прихильників, аніж наміри вивісити у прес-службі Кабміну міністерські дипломи. До того ж, незрозуміло, хто саме переатестовуватиме кураторів тієї чи іншої галузі? Хоча, хтозна, можливо, пан Зварич і тут виявиться своєрідним «першопрохідцем». Як він каже, подані ним документи, що засвідчують його освіту, перевірятимуть у Кабміні та Секретаріаті Віктора Ющенка. Саме таким чином нинішні роботодавці пана міністра зможуть оцінити рівень його кваліфікації. А якщо задля запущення цього механізму Зварич не погребував навіть за власний кошт з'їздити до США, в успішному завершенні «переатестації» він упевнений. А інші?.
