Rated by MyTOP
НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА
 
Цитатник
| Відставники | Особисте | Оціночні судження | Початок |
Версія для друку


Рубрика: "Спросите у Комсомолки"

Н.Зінченко

Хрещатик

17.01.06

Олександра Олександровича визнано лауреатом Державної премії в галузі архітектури за розробку Генерального плану міста Києва до 2020 року.

Київський міський голова Олександр Омельченко, котрий запросив напередодні старого Нового року на Хрещатик, 36 голів національних творчих спілок України для підписання угоди про співпрацю зі столичною держадміністрацією, несподівано для себе став винуватцем урочистостей. Керівник Національної спілки архітекторів Ігор Шпара повідомив, що Олександра Олександровича визнано лауреатом Державної премії в галузі архітектури за розробку Генерального плану міста Києва до 2020 року.

— Ця престижна відзнака довго чекала на свого героя,— каже Ігор Петрович.— Адже заслужений будівельник і Герой України Олександр Омельченко усе життя присвятив розбудові нашої країни та її столиці.

Нагадаємо, що столичний мер, уродженець Вінниччини, у 1974-му закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, а в 1978-му — Київський інститут народного господарства. Трудову діяльність починав бетонярем будівельного комбінату Київського обласного будівельного тресту. Відслуживши в армії, повернувся на підприємство, де став майстром цеху. Виріс до директора заводу залізобетонних конструкцій № 1, домобудівного комбінату № 1, Головкиївміськбуду. Обіймав також і посаду першого заступника начальника — головного інженера Головкиївміськбуду. З 1987 до 1989-го працював радником-консультантом в Афганістані, а потім головним інженером Укрбуду у Вірменії — після землетрусу у Спітаку. Повернувся до Києва на посаду начальника управління будіндустрії, промбудматеріалів і стандартизації Держбуду УРСР. Очолював Київреконструкцію". З 1994-го — перший заступник голови Київміськдержадміністрації, з 1996-го — її голова. З травня 1999-го і до сьогодні — Київський міський голова. Президент Асоціації міст України та громад, дійсний член Академії будівництва України і член її президії, кандидат технічних наук. Нагороджений багатьма орденами і медалями... І ось ще одна відзнака — за поєднання високого професіоналізму будівельника і мера-господарника, який дбає про розвиток нашої столиці. Зустріч з керівниками мистецьких організацій Олександр Омельченко розпочав з вручення нагрудного Знака пошани артисту кіно Олександрові Сердюку. А потім запропонував обговорити проект нової угоди про співпрацю між Київською міськдержадміністрацією та Координаційною радою національних творчих спілок України.

— Цей проект значно ліпший за попередній,— переконаний Олександр Олександрович.— Він передбачає і збільшення коштів на його виконання — одинадцять мільйонів гривень. Утричі більше для митців виділять квартир, зросте й кількість щорічних та довічних стипендій. Столична влада зробила немало. Це я кажу не для політичного шару, а задля справи. Торік у травні Київ отримав почесний титул Європейського регіону і бореться за звання "Європейська культурна столиця-2010". У лютому для обговорення цього питання мене із начальником Головного столичного управління культури і мистецтв Олександром Биструшкіним запрошують до Брюсселя на зустріч з комісарами Євросоюзу. їх вразила позиція киян, які виборювали свої конституційні права на майдані Незалежності під час Помаранчевої революції. Понад триста тисяч мешканців столиці стояли там, підтримуючи демократичні сили, і ще понад півмільйона тепло прийняли приїжджих з інших регіонів. Ми також успішно провели пісенний телеконкурс "Євробачення", хоча представники Євросоюзу, побувавши у нас за три місяці до його старту, дуже сумнівалися, що таке масштабне дійство взагалі у нас можливе.

Київський міський голова вислухав побажання від представників творчих спілок і пообіцяв врахувати їх. Голова Національної спілки театральних діячів Лесь Танюк зазначив, що проект угоди про співпрацю ґрунтовний і серйозний. Мистецька інтелігенція, так би мовити, партія культури, має стати опорою держави, дбати про її стабільність. Отож потрібно визначити критерії, за якими присуджують нагороди, адже за попередньої влади їх отримували або за гроші, або по блату. На думку пана Танюка, українські закони нині антиспонсорські. Народний депутат пообіцяв сприяти тому, аби Верховна Рада затвердила нові правові норми щодо меценатства. Наголосив також, що матеріальна база спілок потребує поліпшення, а ще непогано було б за рахунок міста видати довідник про київську мистецьку еліту. Запропонував з 2008-го влаштовувати всесвітній фестиваль, "про який би заговорив світ". Аби Київ став другим Авіньйоном... На цю пропозицію одразу ж відгукнувся Київський міський голова й додав, що такий форум доцільно робити на базі "Києва травневого".

Голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко вважає, що треба підвищити стипендії митцям і видати книжку про почесних громадян столиці, як це зроблено в Білорусі.

Керівник Національної спілки художників Віктор Чепелик певен: належить підвищити вартість мистецької премії "Київ", яка котирується одразу після Шевченківської, а також переглянути платню за оренду приміщень, бо нині вона досить висока — два відсотки вартості (визначеної експертами) найманого майна.

У Національної всеукраїнської музичної спілки, як розповів її голова Анатолій Авдієвський, — могутній потенціал, і налічує вона понад дві тисячі митців, серед них тільки академіків і народних артистів більш як дві сотні. Пан Авдієвський обурювався, що Співоче поле в столиці використовують не за призначенням, і наголошував: потрібно відродити традицію фестивалів, особливо фольклорних.

Бориса Савченка, котрий очолює Національну спілку кінематографістів, хвилює те, що Київ не має муніципальної кіностудії, такої, приміром, як у Москві "Наше кіно". Там знімають по 140 стрічок за рік. До слова, влада Севастополя має намір створити у місті філію кіностудії імені Довженка. Олександр Омельченко запропонував у лютому-березні започаткувати і в столиці таке муніципальне підприємство.

Ігор Шпара вважає, що настав час розробити чітку програму з увічнення пам`яті видатних діячів Києва, а також треба проводити міські й державні конкурси, якщо вартість об`єкта будівництва перевищує сто тисяч доларів.

Наостанок Київський міський голова пожартував: місто, яке бореться за звання "Європейська культурна столиця-2010", має очолити... Координаційна рада творчих спілок.

Цитатник "Нова влада"
| Догори | Відставники | Особисте | Оціночні судження | Початок |