НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА

Версія для друку

ПОДАННЯ
про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата України Тимошенко Юлії Володимирівни...

Генеральною прокуратурою України у відповідності з вимогами ст.ст. 94-97 КПК України відносно Тимошенко Юлії Володимирівни у період з 5 січня по 2 листопада 2001 року були порушені кримінальні справи за дачу хабарів колишньому Прем'єр-міністру України Назаренку П.І., зловживання службовим становищем, службове підроблення, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах — за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.3 ст.27 і ч.2 ст.366, ч.2 ст. 369 Кримінального кодексу України, та за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 148-2 і ч.1 ст.172 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 р.).
02 серпня 2002 року Генеральним прокурором України відносно Тимошенко Ю.В. у відповідності з вимогами ст.ст. 94-97 КПК України порушено кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5 (привласнення або заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах), 364 ч.2 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

ЗМІСТ ПОДАННЯ
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ І: ЗАВОЛОДІННЯ КОШТАМИ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ, ОТРИМАНИМИ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ПРИРОДНИЙ ГАЗ, ПОСТАВЛЕНИЙ «ЄЕСУ» З РОСІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ УРЯДУ УКРАЇНИ ГАРАНТУВАТИ ОПЛАТУ БОРГІВ «ЄЕСУ» ПЕРЕД РОСІЙСЬКИМ «ГАЗПРОМОМ»
РОЗДІЛ II: ЗАВОЛОДІННЯ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ КОШТАМИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ, ПОВ'ЯЗАНЕ ІЗ НЕЗАКОННИМ ВІДШКОДУВАННЯМ «ЄЕСУ» ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
РОЗДІЛ НІ: ДАВАННЯ ХАБАРА
РОЗДІЛ IV: ЗЛОВЖИВАННЯ ТИМОШЕНКО Ю.В. У 1999-2000
СВОЇМ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ЗАКУПІВЛІ ПО ЗАВИЩЕНИХ ЦІНАХ ПІД КРЕДИТ ОЩАДБАНКУ ІМПОРТНОГО ВУГІЛЛЯ ДЛЯ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ V : СЛУЖБОВЕ ПІДРОБЛЕННЯ
РОЗДІЛ VI: УМИСНЕ УХИЛЕННЯ ТИМОШЕНКО Ю.В. ВІД СПЛАТИ ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ З ГРОМАДЯН В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ
Зазначені кримінальні справи відповідно до вимог ст.26 КПК України об'єднані в одне провадження.
Генеральною прокуратурою України отримано міжнародне доручення Генеральної прокуратури Російської Федерації про притягнення до кримінальної відповідальності Тимошенко Ю.В. за давання нею хабарів у 1996—1997 рр. службовим особам Міністерства оборони Росії за дії останніх в інтересах «ЄЕСУ» при реалізації поставок матеріально-технічних ресурсів для потреб Міноборони РФ.
Генеральною прокуратурою Російської Федерації до кримінальної відповідальності за отримання хабарів від Тимошенко Ю.В. притягнуто : Першого заступника начальника управління генерал-майора Волкова Г.О., начальника першого управління полковника Ізгагіна О.М., заступника начальника відділу полковника Логвіненкова О.І., начальників відділів полковників Містюкова М.М., Чурилова Б.А., Шамкіна В.А.
В даний час слідство у справі завершено і обвинувачені знайомляться з матеріалами справи.
На підставі зібраних доказів слідством встановлено, що:
Тимошенко Юлія Володимирівна, 27 листопада 1960 року народження, уродженка М.Дніпропетровська, з 06.12.95 по 01.01.97 працювала на посаді президента закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» (м. Дніпропетровськ), з 18 грудня 1995 року по 21 листопада 1997 року президентом АКБ «Південкомбанк», з 30 грудня 1999 по 19 січня 2001 перебувала на посаді віце-прем’єр-міністра України з питань паливно-енергетичного комплексу.
Згідно з статутними документами, товариство з іноземними інвестиціями промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» (надалі «ЄЕСУ») створена засновниками Українсько-кіпрського товариства
з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «КУБ» (генеральний директор Тимошенко Ю.В.) внаслідок уступки своїх часток засновникам «ЄЕСУ» і наступної зміни організаційно-правової форми товариства, а також його назви (протокол зборів засновників № 1 від 20.11.1995).
Таким чином, «ЄЕСУ» не реєструвалось у звичайному порядку як нове підприємство, а було перереєстроване виконкомом Дніпропетровської міськради (реєстраційний № 11181 від 24.11.95) як правонаступник фірми «КУБ», засновниками якої були її генеральний директор Тимошенко Ю.В. — 5%, директор — Гравець О.М. — 5%, Тимошенко О.Г. — 5% та 85% — компанія «Сомолі», яка була зареєстрована на Кіпрі 8.10.1992 і контролювалася Юлією Тимошенко.
Збереження статусу підприємства з іноземними інвестиціями за рахунок саме перереєстрації, а не нової реєстрації підприємства, надало можливість «ЄЕСУ», очолюваній Тимошенко Ю.В., користуватися пільгами з податку на прибуток, встановленими для підприємств з іноземними інвестиціями статтею 4 Закону України «Про режим іноземного інвестування», частиною першою статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», частиною першою статті 19 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження».
Зазначене Українсько-кіпрське товариство «КУБ» було створено на підставі установчого договору, зареєстрованого 17.05.1991 року, а у подальшому, у зв'язку із об'єднанням майна його учасників і залученням фірми «Somolli Enterprises Limited» (надалі «Сомалі»), яка була зареєстрована на Кіпрі 8.10.1992 і контролювалася Юлією Тимошенко, ТОВ «КУБ» 28.03.94 було перереєстровано у ТОВ з іноземними інвестиціями з аналогічною назвою.
Відповідно до засновницької угоди від 20.11.1995 засновниками «ЄЕСУ» є:
— 85% компанія «United Energy International, Ltd», яка була заснована 17.10.1995 у м. Лондоні, громадянином Туреччини на ім'я Еркумент Аксой за розпорядженням Юлії Тимошенко,
— 1% ЗАТ «Об'єднана енергія» (зареєстрована як юридична особа за законодавством Росії Тверською філією Московської Реєстраційної палати 18.10.1995 в особі директора — Ю.В.Тимошенко);
— 14% ТОВ «Хімнафт» (М.Дніпропетровськ) в особі його директора Гравця О.М.
Корпорація «ЄЕСУ» була створена Тимошенко Ю.В. напередодні підписання у грудні 1995 року угод на поставку РАТ «Газпром» в Україну природного газу і контролювалась нею, оскільки 90% акцій корпорації належить їй особисто (з урахуванням її контролю, починаючи з 1992 р., компанії «Сомалі»), ще 5% належало її чоловікові Тимошенку О.Г., що по суті збільшило її частку до 95%.
Метою заснування Тимошенко Ю.В. нової корпорації було створення умов для реалізації розробленого нею плану привласнення та заволодіння коштами від реалізації природного газу, який мав постачатися споживачам України РА Т «Газпром» через «ЄЕСУ».
8 грудня 1996 року Тимошенко Ю.В. була обрана народним депутатом України і відповідно до пункту 4 та пункту 6 статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України» від 26.07.94 р. не мала права займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час, та входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
Згідно з документами, отриманими слідством з Великобританії, Кіпру, о. Гернсі, о. Мен, Британських Віргінських островів, Тимошенко Ю.В., будучи з 24 листопада 1995 року по 1 січня 1997 року президентом корпорації «ЄЕСУ» і з 18 грудня 1995 року по 21 листопада 1997 року президентом АКБ «Південкомбанк» та з 8 грудня 1996 року обрана народним депутатом України, водночас являлась:
* з 8 жовтня 1992 року до 28 лютого 1997 року співвласницею офшорної компанії «Сомолі» (о. Кіпр) разом з своїм чоловіком Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М.
* з 19 травня 1994 року до березня 1997 року співвласницею офшорної компанії «Corlan Enterprises Limited» (о. Мен), надалі «Корлан» разом з своїм чоловіком Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М.
* з 17 жовтня 1995 року співвласницею британської компанії «Юнайтед Енерджі Інтернаціонал Лтд» (надалі «Юнайтед»);
* з 20 лютого 1997 року до 19 січня 1999 року разом з Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М. бенефіціаром трасту «B.L. Trust» на о. Гернсі, який на той час володів 90% акцій британської компанії «Юнайтед Енерджі Інтернаціонал Лтд» через офшорну компанію «Bassington Limited», зареєстровану на Британських Віргінських островах.
Генеральною прокуратурою України у встановленому законом порядку отримані офіційні показання свідків, а також документальні дані щодо діяльності Тимошенко Ю.В. та інших учасників організованого нею угрупування про те, що:
1. Тимошенко Ю.В. особисто керувала всією діяльністю «ЄЕСУ» і реально розпоряджалась усіма грошовими потоками корпорації як особисто, так і через своїх родичів та підставних осіб. Вона призначила на всі відповідальні і керівні посади в «ЄЕСУ» своїх родичів та осіб з її близького оточення.
2. Тимошенко Ю.В. особисто керувала напрямками грошових потоків і повністю контролювала обсяги та рух грошових коштів на рахунках фірм «Сомолі», «United Energy International, Ltd», «Корлан» в іноземних банках, а також використання цих коштів.
3. Без відому і прямого дозволу Тимошенко Ю.В. операції по розпорядженню грошовими коштами підконтрольних їй фірм «Сомолі», «Юнайтед», «Корлан» не могли бути здійснені.
4. У 1998 році, будучи народним депутатом України, займаючи посаду голови бюджетного комітету Верховної Ради України, продовжувала керувати «ЄЕСУ», заперечуючи цей факт у своїх публічних виступах.
5. Тимошенко Ю.В., займаючи з грудня 1999 року посаду віце-прем'єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу України, була пов'язана спільною діяльністю із віце-президентом КАБ «Слов'янський» Борисом Фельдманом, якого вона особисто інформувала щодо запланованого Кабінетом Міністрів України зростання цін на енергоносії, у зв'язку з чим останнім формувалася відповідна кредитна політика банку відносно стратегічних підприємств металургійного комплексу України з метою доведення їх до заборгованості по виданих кредитах з подальшим привласненням коштів від реалізації продукції цих підприємств через іноземні офшорні компанії, які контролювалися Фельдманом Б.М. чи Тимошенко Ю.В.
6. Тимошенко Ю.В., будучи обраною народним депутатом України та займаючи посаду голови бюджетного комітету Верховної Ради України, продовжувала здійснювати операції по розпорядженню грошовими коштами підконтрольних їй фірм «Сомолі», «Юнайтед», «Корлан», використовуючи з цією метою їх розрахункові рахунки та «ЄЕСУ» у КАБ «Слов'янський».
Так, у період з 02.04.97 по 13.08.97 на рахунки у «Firіt Trading Bank» (о. Науру) з рахунків «ЄЕСУ» у «Південкомбанку», яким вона безпосередню керувала, а також з рахунків «ЄЕСУ» у КАБ «Слов'янський» було перераховано з посиланням на фіктивні та підроблені вантажно-митні декларації «ЄЕСУ» з поставок газу 755 млн. 880 тис. доларів США.
7. Тимошенко Ю.В., займаючи посаду віце-прем'єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу, діючи всупереч державним інтересам, використала своє службове становище та видала письмові розпорядження щодо закупівлі для енергогенеруючих компаній ВАТ «Західенерго», «Донбасенерго», «Центренерго» і «Дніпроенерго», імпортного вугілля по завищених цінах у той час, як у постачанні імпортного вугілля для Українських ТЕС не було потреби у зв'язку із достатньою кількістю енергетичного вугілля вітчизняного виробництва.
Являючись службовою особою суб'єкту господарської діяльності «ЄЕСУ», у зв'язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, Тимошенко Ю.В. була зобов'язана:
— забезпечити організацію бухгалтерського обліку ЗАТ ПФК «ЄЕСУ» у відповідності з п.22 розділу 3 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні», затвердженого Постановою КМУ від 03.04.1993 № 250, та мала право, яке було надане їй відповідно до посади президента корпорації:
— укладати угоди, у тому числі зовнішньоекономічні, фінансові, без довіреності діяти від імені товариства, представляти його у контактах з усіма підприємствами, установами, організаціями як на території України, так і за її межами, укладати зовнішньоекономічні угоди;
Відповідно до ст.10 Статуту ЗАТ ПФК «ЄЕСУ» ... «Президент (віце-президент) обирається загальними зборами акціонерів товариства. Строк обрання, повноваження та функції визначаються загальними зборами...»
Згідно зі ст. 23 Закону України №49 від 19.09.1991. «Про господарські товариства» службові особи відповідають за спричинену ними товариству шкоду у відповідності з діючим законодавством.
Відповідно до п.12 «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», затвердженого Постановою КМУ від 03.04.1993 № 250, відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені строки для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, приведених в документах, несуть особи, які склали та підписали ці документи».
Тимошенко Ю.В., зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби, діючи умисно та шляхом підробки документів, з корисливою метою особистого збагачення, в інтересах тих, що контролювалися нею, іноземних офшорних компаній «Юнайтед» (яка була заснована 17.10.1995 у Лондоні, громадянином Туреччини на ім'я Еркумент Аксой за розпорядженням Тимошенко Ю.В.) та «Сомолі», яка була зареєстрована на Кіпрі 8.10.1992р. і контролювалась Тимошенко Ю.В., використовуючи зазначені офшорні компанії та корпорацію «ЄЕСУ» як завчасно підготовлений засіб для здійснення протиправної діяльності, наприкінці 1995 року — першій половині 1996 року організувала стійке угрупування з розподілом ролей, у тому числі для вчинення розкрадання в особливо великих розмірах коштів від реалізації природного газу з Росії, у яку увійшли віце-президент КАБ «Слов'янський» Фельдман Б.М., а також колишні керівники Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «КУБ», об'єднані спільними протиправними інтересами та родинними зв'язками, які стали і керівниками корпорації «ЄЕСУ»: це насамперед генеральний директор корпорації Тимошенко Г.О., заступник генерального директора і надалі голова правління корпорації Шаго Є.П., заступник генерального директора корпорації по зовнішньоекономічних зв'язках Фалькович В.М., головні бухгалтери корпорації Сокольченко Л.В. і Болюра А.В. та керуючий британською компанією «Юнайтед» Е. Аксой.
Зазначеним вище співучасникам було взаємно відомо про наміри та дії одне одного, роль кожного з них при вчиненні злочинів визначалась повноваженнями в зв'язку із займаною посадою.
Генеральною прокуратурою України отримані та долучені до матеріалів кримінальної справи офіційні дані про те, що у обвинувальному акті прокурора Сполучених Штатів Америки у справі № CR 00-0284-MJJ США — проти Павла Лазаренка, зазначено:
п.22.
Лазаренко, будучи першим віце-прем'єр-міністром і Прем'єр-міністром України, отримував і перераховував на банківські рахунки кошти, які раніше були викрадені, конвертовані і одержані нечесним шляхом у зв'язку з розподілом природного газу в Україні...
b. Починаючи приблизно з грудня 1995 року, українська компанія під назвою «Єдині енергетичні системи України» («ЄЕСУ»), заснована 20 листопада 1995 року Юлією Тимошенко, спільницею Лазаренка, була обрана українським урядом як одна з кількох компаній-постачальників природного газу в Україну. Компанія «ЄЕСУ» отримала дозвіл на розподіл газу у Дніпропетровській області України.
с. Приблизно з грудня 1995 року і до 1997 року компанія «ЄЕСУ» отримала поставки природного газу від РАТ «Газпром» у відповідності з контрактами, підписаними 29 грудня 1995 року і 31 грудня 1996 року між РАТ Газпром, «ЄЕСУ» та іншими.
d. Починаючи приблизно з січня 1996 року, компанія «ЄЕСУ» передала права на імпортований природний газ компанії «United Energy International Ltd» («UEIL»), яка володіла 85% всіх акцій «ЄЕСУ» і яка була заснована 17 жовтня 1995 року у Лондоні, Британія, громадянином Туреччини на ім'я Еркюмент Аксой за розпорядженням Юлії Тимошенко і яка незаконно направляла платежі, отримані від українських клієнтів за природний газ, поставлений компанією «ЄЕСУ» на банківські рахунки, що належали фірмі «UEIL».
е. У період між 8 квітня 1996 року і 31 грудня 1996 року замість того, щоб заплатити РАТ «Газпром» за поставлений газ грошима, перерахованими компанії «UEIL», компанія «UEIL» перерахувала приблизно 140 000 000 доларів США фірмі «Somolli Limited» — кіпрській компанії, яка була зареєстрована на Кіпрі 8 жовтня 1992 року і контролювалась Юлією Тимошенко та іншими.
f. У період між квітнем 1996 року і червнем 1997 року компанії «Somolli Limited» та «ЄЕСУ» перерахували всього близько 97 000 000 доларів США на рахунки, контрольовані Кириченком, у Швейцарію, Польщу, а також США, включаючи перерахування 13 000 000 доларів США на рахунки у Північному окрузі Каліфорнії.
д. У період між лютим 1996 року і вереснем 1997 року гроші від фірми «Somolli Limited», яка була зареєстрована на Кіпрі 8.10.1992 і контролювалася Юлією Тимошенко разом з іншими, у розмірі понад 120 000 000 доларів США були перераховані з рахунків Кириченка на рахунки, контрольовані Лазаренком, у Швейцарію та Антигуа.
h. Надалі Лазаренко перерахував ці гроші частинами із Швейцарії на банківські рахунки в Північний округ Каліфорнії, включаючи сюди два перерахування по 14 000 000 доларів США кожне 1 серпня 1997 року...
п.34...
Ь. У 1995 році Лазаренко, будучи першим віце-прем'єр-міністром, відповідальним за енергетичний сектор, використав свою службову владу для сприяння інтересам «ЄЕСУ»; таким чином «ЄЕСУ» отримало право продавати і розподіляти природний газ певним комерційним і державним підприємствам у Дніпропетровській області України.
с. 31 грудня 1996 року Лазаренко, будучи Прем'єр-міністром України, підписав дозвіл урядовому міністру Анатолію Мінченку оформити в інтересах уряду України гарантію на 200 000 000 доларів США на користь РАТ «Газпром» на поставку природного газу корпорацією «ЄЕСУ» в Україну, примусивши тим самим уряд України взяти на себе зобов'язання на використання державних засобів для оплати боргів «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром».
35. У 1993-1997 роках Лазаренко, будучи посадовою особою в Україні, одержав понад 200 000 000 доларів США від різних компаній, які вели справи в Україні, а також з українськими державними підприємствами.
а. У 1996 році Лазаренко одержав щонайменше 84 000 000 доларів США від «Somolli Limited», яка була зареєстрована на Кіпрі 8.10.1992 і контролювалася Юлією Тимошенко.
b. У 1996 році Лазаренко одержав щонайменше 65 000 000 доларів США від UEIL — «United Energy Limited, Ltd» (яка була заснована 17.10.1995 у Лондоні громадянином Туреччини на ім'я Еркумент Аксой за розпорядженням Тимошенко Ю.В.).
f. У 1997 році Лазаренко одержав щонайменше 13 000 000 доларів США від «ЄЕСУ»...
38. Внаслідок шахрайства народ України був позбавлений коштів і права на чесну службу Лазаренка в якості посадової особи України...».
Слідством доведено, що Тимошенко Ю.В.:
* у 1995-1998 рр. була безпосереднім виконавцем і організатором заволодіння у особливо великих розмірах коштами, отриманими від українських підприємств за природний газ, поставлений компанією «ЄЕСУ» з Росії, використавши зобов'язання Уряду України гарантувати оплату боргів корпорації «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром» за підписаними нею власноручно угодами поставки газу;
* у 1997-1999 рр. організувала заволодіння в особливо великих розмірах коштами державного бюджету України шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету на користь «ЄЕСУ»;
* у 1999-2000 рр., займаючи посаду віце-прем'єр міністра з питань паливно-енергетичного комплексу, зловживала своїм посадовим становищем видавши розпорядження, які примусили керівників енергогенеруючих компаній ВАТ «Західенерго», «Донбасенерго», «Центренерго» і «Дніпроенерго» закуповувати по завищених цінах вугілля у Польщі, Росії, Казахстані через компанії «Орсіаль» (м. Київ), «УкрКазуголь», «Bear Valley LTD» (Віллінггон США) та Польські компанії «Веглококс», «Capital LTD, Konin Poland», у той час як у закупівлі та постачанні імпортного вугілля для Українських ТЕС не було потреби, у зв'язку із достатньою кількістю енергетичного вугілля вітчизняного виробництва;
* неодноразово у 1996 році давала хабарі в особливо великих розмірах першому віце-прем'єр-міністру України, надалі Прем'єр-міністру України Лазаренку П.І. на загальну суму 162 мільйони доларів США, за сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ»;
* у листопаді 1996 року організувала в м. Москві давання хабарів на загальну суму 14 600 доларів США службовим особам Міністерства оборони Російської Федерації за їх незаконні дії при підготовці та реалізації поставок матеріально-технічних ресурсів за контрактом № 148/1697 від 25.07.1996 р. та загальне сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ»;
* у 1997-99 р.р. умисно ухилилась від сплати прибуткового податку в сумі 676 тис. 954 грн. з особистих доходів, отриманих нею у 1996-1998 роках і використаних нею по кредитній картці «Сомолі», яка була зареєстрована на Кіпрі 8.10.1992 і контролювалась Тимошенко Ю.В.
* у 1995-2000 р.р. вчиняла службові підроблення офіційних документів та
організовувала вчинення службових підроблень документів, які призвели до настання тяжких наслідків;
* визначала у кожному конкретному випадку дії кожного з співучасників в зв'язку із займаною ними посадою, компетенцією та повноваженнями для досягнення злочинного результату як у своїх власних корисливих цілях, так і на користь третіх осіб.
Тимошенко Ю.В. вчинила вищевказані злочини за наступних обставин:
І. ЗАВОЛОДІННЯ КОШТАМИ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ, ОТРИМАНИМИ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ПРИРОДНИЙ ГАЗ, ПОСТАВЛЕНИЙ «ЄЕСУ» З РОСІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ УРЯДУ УКРАЇНИ ГАРАНТУВАТИ ОПЛАТУ БОРГІВ «ЄЕСУ» ПЕРЕД РОСІЙСЬКИМ «ГАЗПРОМОМ»
Тимошенко Юлія Володимирівна, будучи службовою особою, займаючи відповідно до наказу №89-К від 06.12.95 посаду президента закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «ЄЕСУ» (м. Дніпропетровськ), діючи умисно, організованою групою, шляхом підробки документів, всупереч інтересам держави, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи своє службове становище президента «ЄЕСУ», впливові та наявні особисті стосунки з Прем'єр-міністром України Лазаренко П.І., організувала і була безпосереднім виконавцем розкрадання у особливо великих розмірах коштів від реалізації в Україні російського природного газу з використанням у подальшому зобов'язань Уряду України, наданих Прем'єр-міністром України Лазаренко П.І. Уряду Росії, для оплати за рахунок коштів державного бюджету України боргів корпорації «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром» за підписаними нею власноручно угодами поставки газу в Україну.
У грудні 1995 року у м. Москві, реалізуючи свої протиправні наміри заволодіти коштами від реалізації російського природного газу, який мав поставлятися РАТ «Газпром» споживачам газу в Україні, та знаючи від віце-прем'єр міністра України Лазаренка П.І про те, що в урядових колах Росії ним одержана згода на поставку природного газу в Україну, Тимошенко Ю.В., як президент корпорації «ЄЕСУ» разом з іншим учасником злочинної групи — керуючим британською компанією «Юнайтед» Е.Аксоєм, який створив цю компанію у м. Лондоні за дорученням Тимошенко Ю.В. також напередодні — 17.10.95 уклали та власноручно підписали з РАТ «Газпром» договір № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 року про поставку останнім на адресу корпорації «ЄЕСУ» для споживачів України російського природного газу.
При цьому Тимошенко Ю.В., маючи умисел на заволодіння коштами від реалізації в Україні отримуваного за цим договором газу, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи шляхом обману та зловживання довірою керівників РАТ «Газпром» Р.Вяхірєва та інших, внесла у договір № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 року завідомо неправдиві відомості про те, що корпорація «Єдині енергетичні системи України» та компанія «Юнайтед» складають одну і ту ж корпорацію і що компанія «Юнайтед» є корпоративним членом корпорації «Єдині енергетичні системи України», у той час як це не відповідало дійсності, оскільки їй було достовірно відомо, що компанія «Юнайтед» була спеціально заснована напередодні підписання контракту від 29.12.95 з РАТ «Газпром» 17.10.1995 у м. Лондоні громадянином Туреччини на ім'я Еркумент Аксой за її власним розпорядженням, саме з метою використання її рахунків для заволодіння коштами від реалізації природного газу в Україні..
Не дивлячись на те, що договором № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 р., підписаним Тимошенко Ю.В. особисто, не було передбачено, що природний газ постачатиметься РАТ «Газпром» компанії «Юнайтед», Тимошенко Ю.В., зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби та всупереч державним інтересам, з метою створення штучної заборгованості керованої нею корпорації «ЄЕСУ» перед контрольованою нею ж компанією «Юнайтед» за нібито поставлений природний газ та з метою заволодіння та вільного користування за межами України валютними коштами від реалізації газу, а також інші учасники організованої групи — генеральний директор «ЄЕСУ» Тимошенко Г.О. і керуючий компанії «Юнайтед» Е. Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та підписали фіктивний контракт № 24 від 30 грудня 1995 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед».
До цього контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю корпорацією «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед», яка в дійсності не мала не лише природного газу в наявності, а й відповідних можливостей для його придбання в інших контрагентів та його перепродажу в Україні.
Тимошенко Ю.В. на цей час повністю контролювала компанію «Юнайтед» спільно з Тимошенком О.Г. і Гравцем О.М.
Згідно з офіційним листом, РАТ «Газпром» NАП-94 від 4.02.1999 року, в 1995-97 рр. РАТ «Газпром» не постачало природний газ компанії «Юнайтед».
Крім цього, двосторонні акти приймання-передачі газу, що складались та підписувались уповноваженими представниками РАТ Газпром» та АТ «Укргазпром», з відомостями щодо загального обсягу природного газу, який надійшов до газотранспортної мережі АТ «Укргазпром» з газотранспортних мереж РАТ «Газпром» на кордоні Росія-Україна та Бєларусь - Україна, свідчать про конкретні обсяги природного газу, поставленого конкретним споживачам та оптовим імпортерам в Україні, які не містять відомостей про постачання газу від РАТ «Газпром» до компанії «United Energy Limited», що підтверджує його поставку від РАТ «Газпром» саме і безпосередню корпорації «ЄЕСУ».
У 1996 році на виконання договору № 4 ГУ-96 від 29.12.95 р. РАТ «Газпром» поставило в Україну на адресу корпорації «ЄЕСУ» 24 млрд. 206 млн. 292 тис. куб. м. природного газу на суму 1 мільярд 936 мільйонів 503 тисячі 360 доларів США, який за дорученням президента корпорації Тимошенко Ю.В. незаконно і на порушення порядку декларування імпорту природного газу, передбаченого главою 2 розділу III Митного кодексу України та Інструктивними листами Державного митного комітету України №11/3-3303 від
1.08.95 p. і №11/6-4193 від 18.06.96 p., був умисно і за попередньою змовою з Тимошенко Ю.В. відображений головним бухгалтером «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. у офіційних бухгалтерських документах підприємства, як поставлений від компанії «Юнайтед» природний газ в кількості 18 млрд. 691 млн. 773 тис. 420 куб. м. на суму 1 мільярд 495 мільйонів 341 тисяча 873,60 доларів СІЛА, а отже, перерахування коштів на рахунок цією компанією для органів контролю в Україні мало надати вигляд законних господарських операцій.
При цьому, діючи з метою подальшого заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами від реалізації газу в Україні та у складі організованої групи, президент корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В., генеральний директор корпорації Тимошенко Г.О. та його перший заступник Шаго Є.П., зловживаючи своїм службовим становищем, склали та власноручно підписали акти здачі-приймання про передачу PAT «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу по контракту №4ГУ-96 від 29.12.95 p., в які умисно внесли завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії «Юнайтед».
В ухвалі Судової колегії по розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 13 грудня 2000 року в порядку розгляду справи за нововиявленими обставинами зазначено, що «...контракти № 24 від 30.12.95 р. та № 03(UN) від 31.12.96 p., як і решта угод, не відповідали чинному законодавству... Також була встановлена судом і безпідставність розрахунків та перерахувань валютних коштів за межі України внаслідок штучного створення ЗАТ «ЄЕСУ» умов, за яких формальним оптовим імпортером газу стала компанія «United Energy International Limited»...».
В кінці грудня 1996 року у зв'язку із відмовою PAT «Газпром» укласти з корпорацією «ЄЕСУ» договір про поставку російського природного газу на 1997 рік без урядових гарантій, Лазаренко П.І. в інтересах «ЄЕСУ» надав повноваження і дав вказівку державному міністру України Мінченку А.К. надати PAT «Газпром» Гарантію Уряду України від 31.12.1996 р. на суму 200 млн. доларів США про оплату з державних ресурсів товариству «Газпром» поставленого в Україну комерційним, фірмам-посередникам російського природного газу на випадок заборгованості оптових посередників, найбільшим з яких являлась «ЄЕСУ», що дало можливість корпорації укласти з PAT «Газпром» договір № З ГУ-97 від 31 грудня 1996 року про поставку у 1997 році в Україну природного газу обсягом 15,5 млрд. куб.м. на суму 1 млрд. 240 млн. дол. США.
Це підтверджується і свідченнями допитаних по справі свідків: Мінченка А.К. — колишнього державного міністра України, Вяхірева Р.І. - колишнього голови правління PAT «Газпром», прилученими до справи матеріалами службового розслідування Кабінету Міністрів України, довіреністю за підписом Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І. від 31.12.96 p., якою Мінченко А.К. уповноважений підписати від імені Уряду України товарну гарантію на поставку в Україну PAT «Газпром» природного газу в 1997 році, та самою Гарантією Уряду України від 31 грудня 1996 року за підписом Мінченка А.К. на оплату природного газу, що постачається PAT «Газпром».
Із показів допитаного як свідка Вяхірева Р.І. — голови правління PAT «Газпром», без отримання Гарантії Уряду України від 31.12.96 p. PAT «Газпром» не укладало б з корпорацією «ЄЕСУ» договір № З ГУ-97 від 31 грудня 1996 року про поставку у 1997 році цій корпорації природного газу обсягом 15,5 млрд. куб.м. на суму 1 млрд. 240 млн. дол. США.
Факти погодженого з керівництвом «ЄЕСУ» сприяння Лазаренка П.І. цій корпорації підтверджуються також вилученням під час обшуку в його квартирі оформлених на офіційних бланках Кабінету Міністрів України проектів листів від його імені як першого віце-прем'єр-міністра України Міністру охорони здоров'я і медичної промисловості та Міністру шляхів сполучення Російської Федерації, у яких пропонується здійснення поставок продукції корпорацією «ЄЕСУ» зазначеним російським відомствам у рахунок заборгованості PAT «Газпром» по бюджетних платежах. Там же вилучені проекти доручень Лазаренка П.І. Міністру фінансів, Міністру оборони, Міністру охорони здоров'я, Міністру транспорту і Міністру освіти України визначити перелік ресурсів і продуктів харчування на 1996 рік під потреби підпорядкованих їм підприємств, а також перелік цих підприємств і узгодити їх із корпорацією «ЄЕСУ» для здійснення останньою відповідних поставок у рахунок погашення заборгованості українських підприємств по сплаті до Державного бюджету податків і обов'язкових платежів.
Лобіювання таким чином Лазаренком П.І. інтересів корпорації «ЄЕСУ» дозволило їй зайняти панівне становище на газовому ринку України.
З відома президента корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. та за її вказівками заступник генерального директора по зовнішню-економічних зв'язках Фалькович В.М. і Тимошенко Г.О., діючи спільно з Е.Аксоєм, водночас склали та власноручно підписали від імені відповідно корпорації «ЄЕСУ» та компанії «Юнайтед» фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу з посиланням на фіктивний контракт №24 від 30.12.95 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», в яких вказали неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від PAT «Газпром», а від компанії «Юнайтед».
Керуючий цією компанією Е. Аксой з відома та за розпорядженням Тимошенко Ю.В. склав, власноручно підписав та надав у бухгалтерію «ЄЕСУ» фіктивні інвойси на оплату коштів на адресу компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею природний газ.
Одночасно учасники групи, очолюваної Тимошенко Ю.В., з метою приховати злочин і створити видимість законності привласнення і заволодіння коштами від реалізації природного газу споживачам України шляхом їх перерахування на рахунки компанії «Юнайтед» частково приховали, а частково знищили рахунки на оплату газу, виписані і направлені PAT «Газпром» до «ЄЕСУ», які вказували на постачання всього природного газу в 1996 році російським товариством саме корпорації «ЄЕСУ».
З метою реалізації власних корисливих намірів Тимошенко Ю.В., Тимошенком Г.О., Фальковичем В.М., Шаго Є.П., Аксоєм Е. у складі організованої групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені, власноручно підписані і пред'явлені у Дніпропетровську митницю через департамент зовнішньоекономічних зв'язків корпорації «ЄЕСУ» договори «ЄЕСУ» з PAT «Газпром» та компанією «Юнайтед», акти здачі-приймання природного газу, інвойси, які містили завідомо неправдиві відомості — про фіктивні підстави для постачання газу в Україну і про фіктивного постачальника природного газу.
На підставі цих фіктивних документів було офіційно оформлено імпорт у 1996 році природного газу обсягом 18 млрд. 691 млн. 773 тис. 420 куб. м. на загальну суму 1 мільярд 495 мільйонів 341 тисяча 873,60 доларів США як отриманого корпорацією «ЄЕСУ» від фіктивного постачальника — компанії «Юнайтед», що у подальшому, завдяки використанню Тимошенко Ю.В. свого службового становища та особистих зв'язків із Прем'єр-міністром України Назаренком П.І., як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання державних гарантій про віднесення боргів «ЄЕСУ» перед PAT «Газпром» до зобов'язань Уряду України перед PAT «Газпром», як державного боргу України.
Після обрання 8 грудня 1996 року народним депутатом України Тимошенко Ю.В. не припинила свою протиправну діяльність, і зловживаючи своїм службовим становищем та продовжуючи дії, спрямовані на привласнення коштів від реалізації природного газу споживачам України, 31 грудня
1996 року у м. Москві як президент корпорації «ЄЕСУ» за сприяння Лазаренка П.І. та за попередньою змовою з керуючим компанією «Юнайтед» Е. Аксоєм, уклали та власноручно підписали з PAT «Газпром» договір № З ГУ-97 з PAT «Газпром» про поставку на адресу корпорації для споживачів України російського природного газу, в який знову внесли завідомо неправдиві відомості про те, що корпорація «Єдині енергетичні системи України» та компанія «Юнайтед» складають одну Корпорацію і що компанія «Юнайтед» є корпоративним членом Корпорації «Юнайтед», що не відповідало дійсності.
Договором № З ГУ-97 також не було передбачено, що природний газ постачатиметься PAT «Газпром» компанії «Юнайтед».
З метою реалізації протиправної фінансової схеми, аналогічної застосованій у 1996 році, для створення штучної заборгованості перед компанією «Юнайтед» і для акумулювання викрадених коштів на її рахунках за кордоном, під виглядом розрахунків за нібито поставлений компанією природний газ, учасники злочинної групи — перший заступник генерального директора «ЄЕСУ» Шаго Є.П. і керуючий компанії «Юнайтед» Е.Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та власноручно підписали фіктивний контракт №03/UN/97 від 31 грудня 1996 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед».
До контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед».
Надалі Тимошенко Ю.В. з метою приховати її злочинну діяльність та викрадені нею разом із співучасниками кошти, отримані від реалізації природного газу в Україні, змінила форму свого контролю над компанією «Юнайтед», для чого застосувала більш досконалі офшорні засоби прикриття своєї участі в ній, ставши з 20 лютого 1997 року до 19 січня 1999 року разом з Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М. бенефіціаром заснованого на о. Гернсі (Нормандські острови) трасту «B.L. Trust», який через офшорну компанію «Bassington Limited», зареєстровану на Британських Віргінських островах, став власником 90% акцій компанії «Юнайтед».
У 1997 році на виконання договору № З ГУ-97 від 31.12.95 p. PAT «Газпром» поставило в Україну корпорації «ЄЕСУ» 9 млрд. 448 млн. 500 тис. куб.м. природного газу на суму 775 мільйонів 880 тисяч доларів США, який за дорученням президента корпорації Тимошенко Ю.В. незаконно і на порушення порядку декларування імпорту природного газу, передбаченого главою 2 розділу III Митного кодексу України та Інструктивними листами Державного митного комітету України №11/3-3303 від 1.08.95 р. і №11/6-4193 від 18.06.96 р. був умисно і за попередньою змовою з Тимошенко Ю.В. відображений головним бухгалтером «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. у офіційних бухгалтерських документах підприємства як поставлений від компанії «Юнайтед», а отже, перерахування коштів на рахунок цією компанією для органів контролю в Україні стало мати вигляд законних господарських операцій.
Разом із згаданими вище договорами корпорації «ЄЕСУ» з PAT «Газпром» № З ГУ-97 від 31.12.96 р. та з компанією «Юнайтед» № 03/UN/97 від 31.12.96 р. учасниками злочинної групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені і пред'явлені у Дніпропетровську митницю, як і у 1996 році, фіктивні акти про передачу PAT «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу за контрактом № З ГУ-97 від 31.12.95 р. з неправдивими відомостями, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії «Юнайтед», а також фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу за підписами заступника генерального директора корпорації Фальковича В.М. і Е.Аксоя з посиланням на фіктивний контракт №03/UN/97 від 31.12.96 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», у яких вказувались неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від PAT «Газпром», а від компанії «Юнайтед», та фіктивні інвойси за підписами керуючого цією компанією Е.Аксоя на оплату корпорацією компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею газ.
Одночасно учасники групи, очолюваної Тимошенко Ю.В., з метою приховати злочин і створити видимість законності привласнення і заволодіння коштами від реалізації природного газу споживачам України шляхом їх перерахування на рахунки компанії «Юнайтед» частково приховали, а частково знищили рахунки на оплату газу, виписані і направлені PAT «Газпром» до «ЄЕСУ», які вказували на постачання всього природного газу в 1997 році російським товариством саме корпорації «ЄЕСУ».
З метою реалізації власних протиправних намірів Тимошенко Ю.В., Тимошенком Г.О., Фальковичем В.М., Шаго Є.П., Аксоєм Е. у складі організованої групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені, власноручно підписані і пред'явлені у Дніпропетровську митницю через департамент зовнішньоекономічних зв'язків корпорації «ЄЕСУ» договори «ЄЕСУ» з PAT «Газпром» та компанією «Юнайтед», акти здачі-приймання природного газу, інвойси, які містили завідомо неправдиві відомості про фіктивні підстави для постачання газу в Україну і про фіктивного постачальника природного газу. На підставі цих фіктивних документів було офіційно оформлено імпорт у
1997 році природного газу обсягом 9 млрд. 448 млн. 500 тис.куб.м. на загальну суму 775 мільйонів 880 тисяч доларів США як отриманого корпорацією «ЄЕСУ» від фіктивного постачальника — компанії «Юнайтед», що у подальшому, завдяки використанню Тимошенко Ю.В. свого службового становища, та особистих зв'язків з Прем'єр-міністром України Лазаренком П.І., як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання гарантій Уряду України щодо боргів « ЄЕСУ» перед PAT «Газпром», як до зобов'язань Уряду України перед PAT «Газпром».
З метою часткового приховання вчиненого заволодіння коштами, отриманими «ЄЕСУ» від реалізації природного газу споживачам України, Тимошенко Ю.В., діючи умисно, організованою групою у складі генерального директора корпорації «ЄЕСУ» Тимошенка Г.О., першого заступника генерального директора Шаго Є.П., головних бухгалтерів Сокольченко Л.В. та Болюри А.В., заступника генерального директора Фальковича В.М., керуючого британською компанією «Юнайтед» Е.Аксоя та діючи у складі організованої групи і керуючи нею, запровадила та реалізувала в діяльності «ЄЕСУ» фінансову схему, яка ґрунтувалась на імітації грошових розрахунків за природний газ, експортовану корпорацією металопродукцію, іншу продукцію українського виробництва та за надані послуги.
Як президент АКБ «Південкомбанк» та одночасно президент «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. навесні 1996 року дала вказівку Решітці О.М. - голові правління АКБ «Південкомбанк», у якому були відкриті рахунки «ЄЕСУ», встановити кореспондентські відносини з одним із іноземних офшорних банків і залучити його для приведення в дію схеми імітації розрахунків корпорації по торговельно-фінансових операціях.
У результаті виконання її розпорядження 8 липня 1996 року АКБ «Південкомбанк» встановив кореспондентські відносини з банком «Golden Union Off-shore Bank» (Північний Кіпр), відкривши в ньому кореспондентський рахунок типу «НОСТРО» № 001072013 (00059-13058).
Одночасно в АКБ «Південкомбанк» була встановлена спеціальна комп'ютерна програма, яка дозволяла складати та видавати від імені банку «Golden Union Off-shore Bank» документи банківської звітності: виписки по кореспондентському рахунку, платіжні доручення фірм-клієнтів, телексні розпорядження про здійснення фінансових операцій.
Головний бухгалтер корпорації «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В., діючи у складі організованої групи, надала через працівників АКБ «Південкомбанк» до банку «Golden Union Off-shore Bank» заяви на відкриття рахунків офшорних компаній «Сомолі» (о. Кіпр) та «Корлан» (о. Мен), співвласницею яких була Тимошенко Ю.В. та рахунку британської компанії «Юнайтед», підконтрольної Тимошенко Ю.В. через ТОВ «Торговий дім «Босфор» та ТОВ «Хімнафт». Внаслідок цього рахунки зазначених компаній були відкриті у банку «Golden Union Off-shor Bank».
З метою реалізації вказаної протиправної фінансової схеми, протягом 1995-97 pp. службовими особами «ЄЕСУ» були укладені контракти з компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» про експорт металопродукції виробництва українських підприємств, іншої продукції українських підприємств, комісію з продажу російського природного газу та угоди про уступку права вимоги на товарно-матеріальні цінності, які підписувались з боку «ЄЕСУ» Тимошенком Г.О., Шаго Є.П., Сокольченко Л.В., Болюрою А.В., Фальковичем В.М.
Упродовж 1996-97 pp. головні бухгалтери корпорації «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. та Болюра А.В. після проведення корпорацією експортних операцій за вищевказаними контрактами з відома та за розпорядженнями Тимошенко Ю.В. надавали до АКБ «Південкомбанк» завідомо неправдиву інформацію про нібито здійснені перерахування валютних коштів офшорними компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» в Україну на рахунок корпорації «ЄЕСУ» за експортовану металопродукцію і іншу продукцію українських підприємств, у зв'язку з уступкою корпорацією цим компаніям права вимоги до своїх боржників на товарно-матеріальні цінності та за надані послуги.
На підставі цієї неправдивої інформації у 1996-97 pp. працівники АКБ «Південкомбанк», президентом якого була Тимошенко Ю.В., на виконання її вказівок склали фіктивні документи банківської звітності: меморіальні ордери, виписки по руху коштів на кореспондентському рахунку, телексні повідомлення з неправдивими даними про проведення перерахування коштів за вищевказаними контрактами компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» на валютний рахунок «ЄЕСУ» в цьому банку через кореспондентський рахунок №001072013 (00059-13058) в банку «Golden Union Off-shore Bank» на загальну суму 181 млн. 541 тис. 775,23 доларів США.
В дійсності валютні кошти в АКБ «Південкомбанк» на рахунки корпорації «ЄЕСУ» вищевказаними компаніями не перераховувались, що підтверджено у ході слідства висновками відповідних експертиз.
Крім цього, з метою приховування вчиненого розкрадання коштів, Тимошенко Ю.В. організувала у м. Москві давання хабарів на загальну суму 14 600 доларів США службовим особам Міністерства оборони Російської Федерації за їх незаконні дії при підготовці та реалізації поставок матеріально-технічних ресурсів за контрактом №148/1697 від 25.07.1996 р. та загальне сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ»:
Таким чином, ціни на продукцію, яка мала бути поставлена «ЄЕСУ» Міністерству оборони РФ у 1996-1997 pp. були завищені службовцями Міноборони Росії на 98 млн. доларів США у зв'язку із отриманням хабарів від Тимошенко Ю.В., а реальні грошові кошти, отримані «ЄЕСУ» від споживачів газу в Україні були перераховані учасниками організованої групи на рахунки компаній «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед», які ними повністю контролювались.
Всього у 1996-97 pp. організованою групою осіб, під керівництвом Тимошенко Ю.В., шляхом підробки документів та зловживання службовим становищем і обману незаконно привласнено і розміщено на банківських рахунках офшорних компаній «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» коштів від реалізації природного газу споживачам України на загальну суму 2 мільярди 271 мільйон 221 тисяча 873,6 долари США.
У подальшому використання Тимошенко Ю.В. свого службового становища та особистих зв'язків з Прем'єр-міністром України Лазаренком П.І., а потім використання посади віце-прем'єр-міністра України, як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання гарантій Уряду України щодо боргів «ЄЕСУ» перед PAT «Газпром» про віднесення їх до зобов'язань Уряду України перед PAT «Газпром» як державних гарантій України.
Грошові кошти, отримані в результаті заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем, учасники злочинної групи привласнили та розпорядилися ними на власний розсуд:
Так, протягом 1996-97 pp., з відома та за розпорядженнями президента корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В., членами організованого нею угрупування, у тому числі при активній участі віце-президента КАБ «Слов'янський» Фельдмана Б.М., з розрахункових рахунків «ЄЕСУ» у КАБ «Слов'янський» та АКБ «Південкомбанк» на рахунки компанії «Юнайтед» під виглядом оплати за газ незаконно перераховано за межі України:
— 553 млн. 771 тис. 731,78 дол. США;
— 57 млн. 907 тис. 418,91 англійських фунтів стерлінгів;
— 11 млн. 165 тис. 115,25 німецьких марок;
— 220 млн. 171 тис. 542,98 французьких франків,
На рахунок компанії «Юнайтед» № 5005702948 у «First Trading Bank, Inc» (o. Haypy) у співучасті з Борисом Фельдманом, віце-президентом КАБ «Слов'янський» у період з 02.04.97 по 13.08.97 Тимошенко Ю.В. перераховано під виглядом оплати за газ 755 млн. 880 тис. доларів США.
На рахунки компанії «Корлан» (о. Мен), співвласницею якої Тимошенко Ю.В. була разом з своїм чоловіком Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М., перераховано:
— 348 млн. 336 тис. 225,56 дол. США,
— 44 млн. 200 тис. 966,22 англійських фунтів стерлінгів,
— 8 млн. 992 тис. 480,44 німецьких марок.
Частина цих коштів у сумі 366 млн. 880 тис. дол. США у подальшому були використані Тимошенко Ю.В. та її чоловіком Тимошенком О.Г. для давання хабарів Лазаренку П.І. після перерахування з рахунків компанії «Юнайтед» та «Сомолі» на контрольовані Лазаренком П.І. через свого спільника Кириченка П.М. банківські рахунки у Швейцарію на особисті рахунки Лазаренка в банках міста Женеви, а також Польщі та США.
Своїми умисними діями, які полягають у заволодінні шляхом зловживання службовим становищем і обману коштами від реалізації у 1996-1997 pp. російського природного газу споживачам України, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою, Тимошенко Ю.В. вчинила особливо тяжкий злочин, передбачений ст.191 ч.5 Кримінального кодексу України.

II. ЗАВОЛОДІННЯ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ КОШТАМИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ, ПОВ'ЯЗАНЕ ІЗ НЕЗАКОННИМ ВІДШКОДУВАННЯМ «ЄЕСУ» ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Тимошенко Юлія Володимирівна, зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам держави, організованою групою та шляхом підробки документів, організувала заволодіння коштами державного бюджету України в особливо великих розмірах.
Так, у лютому-серпні 1997 року у М.Дніпропетровську перший заступник генерального директора «ЄЕСУ» Шаго Є.П. та головний бухгалтер корпорації Болюра А.В., діючи з відома Тимошенко Ю.В. та у складі організованої нею злочинної групи, зловживаючи своїм службовим становищем, склали декларації з податку на додану вартість, внісши до них завідомо неправдиві відомості про суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України на користь «ЄЕСУ».
15 лютого 1997 року Шаго Є.П. та Болюра А.В. склали та підписали декларацію з податку на додану вартість, в яку у графі 10 «Сума ПДВ, що сплачена постачальнику товарів при експорті цих товарів за іноземну валюту, яка підлягає відображенню в особовому рахунку платника та відшкодуванню з бюджету» внесли завідомо неправдиві відомості про те, що «ЄЕСУ» має право на відшкодування з бюджету 12 млн. 128 тис. 467,60 грн.
17 лютого 1997 року цей офіційний документ ними було подано до Державної податкової адміністрації по Індустріальному району м. Дніпропетровська у якості підстави для відшкодування на користь корпорації «ЄЕСУ» податку на додану вартість на вказану суму.
На підтвердження надходження на банківські рахунки корпорації «ЄЕСУ» від компанії «Сомолі» валютної виручки на суму 4 млн. 789 тис. 084,23 дол. США та у якості підстави для здійснення відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість, Шаго Є.П. та Болюрою А.В. був наданий цьому ж податковому органу меморіальний ордер АКБ «Південкомбанк» від
21 листопада 1996 року, складений працівниками цього банку на підставі неправдивих відомостей, поданих до банку Сокольченко Л.В. та Болюрою А.В., про нібито здійснене перерахування вказаною кіпрською компанією в Україну на рахунок «ЄЕСУ» у «Південкомбанку» валютних коштів, які насправді були незаконно виведені ними за межі України.
17 травня 1997 року Шаго Є.П. та Болюра А.В. склали та підписали декларацію з податку на додану вартість, в яку у тій же графі «10» знову внесли завідомо неправдиві відомості про те, що «ЄЕСУ» має право на відшкодування з бюджету 29 млн. 430 тис. 341,21 грн., і у той же день подали її до Державної податкової адміністрації по Індустріальному району м. Дніпропетровська у якості підстави для відшкодування податку на додану вартість на вказану суму на користь корпорації «ЄЕСУ».
На підтвердження надходження на банківські рахунки корпорації «ЄЕСУ» від компанії «Сомолі» валютної виручки за контрактами № 283 від 25 вересня 1996 року та № 285 від 27 вересня 1996 року на загальну суму 14 млн. 100 тис. 065,94 дол. США та у якості підстави для проведення відшкодування податку на додану вартість, Шаго Є.П. та Болюрою А.В. були надані цьому ж податковому органу меморіальні ордери АКБ «Південкомбанк» від 21 та 25 листопада, 9 та 27 грудня 1996 року, 10, 17 та 28 січня, 6, 13 та 20 лютого, 7 березня 1997 року, складені працівниками цього банку на підставі неправдивих відомостей, поданих до банку Сокольченко Л.В. та Болюрою А.В., про нібито здійснені перерахування вказаною кіпрською компанією в Україну на рахунок «ЄЕСУ» у «Південкомбанку» валютних коштів, які насправді були незаконно виведені ними за межі України.
15 серпня 1997 року Шаго Є.П. та Болюра А.В. склали та підписали декларацію з податку на додану вартість, в яку у тій же графі «10» знову внесли завідомо неправдиві відомості про те, що «ЄЕСУ» має право на відшкодування з бюджету 9 млн. 068 тис. 330,68 грн., і у той же день подали її до Державної податкової адміністрації по Індустріальному району м. Дніпропетровська у якості підстави для відшкодування з державного бюджету України на користь корпорації «ЄЕСУ» податку на додану вартість на вказану суму.
На підтвердження надходження корпорації «ЄЕСУ» від компанії «Сомолі» валютної виручки за контрактом № 283 від 25 вересня 1996 року на загальну суму
22 млн. 073 тис. 898,32 дол. США у якості підстави для проведення відшкодування податку на додану вартість Шаго Є.П. та Болюрою А.В. були надані цьому ж податковому органу меморіальні ордери АКБ «Південкомбанк» від 27 листопада, 3, 5, 13, 20 та 24 грудня 1996 року, 13 лютого, 7 та 17 березня 1997 року, складені працівниками цього банку на підставі неправдивих відомостей, поданих до банку Сокольченко Л.В. та Болюрою А.В., про нібито здійснені перерахування вказаною кіпрською компанією в Україну на рахунок «ЄЕСУ» у «Південкомбанку» валютних коштів, які насправді були незаконно виведені ними за межі України.
Всього, таким чином, перший заступник генерального директора «ЄЕСУ» Шаго Є.П. та головний бухгалтер корпорації Болюра А.В., діючи з відома Тимошенко Ю.В. та у складі організованої нею злочинної групи, зловживаючи своїм службовим становищем незаконно заявили до відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість на користь «ЄЕСУ» на суму 36 мільйонів 991 тисяча 645,93 гривень.
При цьому Болюра А.В. та Фалькович В.М., діючи у складі організованої групи, з лютого 1997 року по квітень 1998 року надіслали до ДПА в Індустріальному районі М.Дніпропетровська ряд листів від імені корпорації «ЄЕСУ» за своїми підписами з вимогами про відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість.
Внаслідок зазначених дій вказаних учасників організованої групи та на підставі цих поданих до ДПА в Індустріальному районі М.Дніпропетровська декларацій з податку на додану вартість, що містили завідомо неправдиві відомості, і листів корпорації «ЄЕСУ» на розрахункові рахунки корпорації «ЄЕСУ» №100604502 та №26008010001820 в АКБ «Південкомбанк» міста Дніпропетровська з рахунку Дніпропетровського обласного казначейства в Індустріальному відділенні Промінвестбанку М.Дніпропетровська з державного бюджету протягом травня — червня 1997 року та у 1999 році було перераховано 14 мільйонів 081 тисяча 011 гривень, для відшкодування яких у корпорації «ЄЕСУ» не було підстав, а саме:
7 травня 1997 року за платіжним дорученням №1144 — 1 млн. 501 тис. 011 грн. на рахунок №100604502 у АКБ «Південкомбанк»,
12 червня 1997 року за платіжним дорученням №1017 — 4 млн. 411 тис. грн. на рахунок №100604502 у АКБ «Південкомбанк»,
13 червня 1997 року за платіжним дорученням №1016 — 1 млн. 505 тис. грн. на рахунок №100604502 у АКБ «Південкомбанк»,
18 червня 1997 року за платіжним дорученням №56 — 1 млн. 664 тис. грн. на рахунок №100604502 у АКБ «Південкомбанк»,
21 червня 1999 року за платіжним дорученням №30 — 5 млн. грн. на рахунок №№ 26008010001820 в АКБ «Південкомбанк» міста Дніпропетровська.
Таким чином, ця організована злочинна група, яка була створена Тимошенко Ю.В. з числа службових осіб корпорації «ЄЕСУ», які діяли шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділа чужим майном — державними коштами в особливо великих розмірах — на суму 14 млн. 081 тис. 011 гривень.
Рештою коштів на суму 22 млн. 910 тис. 643,93 грн., безпідставно заявлених до відшкодування з державного бюджету, учасники злочинної групи не змогли заволодіти з причин, що не залежали від їх волі, у зв'язку з відмовою Державної податкової адміністрації в Індустріальному районі м. Дніпропетровська у проведенні відшкодування.
Своїми умисними діями, які виявились у організації у період 1997-1999 pp. заволодіння в особливо великих розмірах коштами державного бюджету України шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість на користь «ЄЕСУ», вчиненими організованою групою, Тимошенко Ю.В. вчинила особливо тяжкий злочин, передбачений частиною 5 ст.191 КК України.
Своїми умисними діями, які виявились у організації у період 1997-1999 pp. заволодіння в особливо великих розмірах коштами державного бюджету України шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість на користь «ЄЕСУ», якими учасники організованої групи не змогли заволодіти з причин, що не залежали від їх волі, Тимошенко Ю.В. вчинила замах на особливо тяжкий злочин, передбачений ст.15 та частиною 5 ст.191 КК України.
III. ДАВАННЯ ХАБАРА
1. Протягом 1996 року, являючись службовою особою суб'єкта господарської діяльності у зв'язку із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, Тимошенко Ю.В., з 06.12.95 (наказ № 89-К від 06.12.95) по 01.01.97 (наказ № 1-К від 03.01.97) займаючи посаду президента закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «ЄЕСУ» (м. Дніпропетровськ), діючи умисно та використовуючи своє службове становище як президента корпорації «ЄЕСУ», та одночасно являючись власником кіпрської компанії «Сомолі», діючи за попередньою змовою і спільно зі своїм чоловіком — членом правління «ЄЕСУ» та співвласником цієї ж офшорної компанії Тимошенком О.Г., неодноразово давала хабарі в особливо великих розмірах — на загальну суму 162 мільйони доларів США — Лазаренку П.І., який, являючись службовою особою, займав особливо відповідальне становище — з 5 вересня 1995 року по 28 травня 1996 року першого віце-прем'єр-міністра України, з 28 травня 1996 року по 2 липня 1997 року — Прем'єр-міністра України, за його сприяння у діяльності «ЄЕСУ» з використанням службового становища в інтересах корпорації.
Так, у листопаді 1995 року — травні 1996 року, надаючи підтримку нещодавно створеній (зареєстрована 21 листопада 1995 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів) корпорації «ЄЕСУ», перший віце-прем'єр-міністр України Лазаренко П.І., використовуючи своє службове становище, організував включення корпорації «ЄЕСУ» в число оптових імпортерів російського природного газу в Україну та сприяв укладенню корпорацією «ЄЕСУ» контракту №4ГУ-96 від 29 грудня 1995 року з PAT «Газпром» про купівлю у 1996 році 25,118 млрд. куб. м. природного газу на суму 2 мільярди 009 мільйонів 440 тисяч доларів США, а також організував закріплення за корпорацією для здійснення на 1996 рік поставок газу Дніпропетровської і Донецької областей, які споживали найбільші в Україні обсяги газу і виробляли найбільші об'єми ліквідної продукції.
Він же шляхом звернення від імені Кабінету Міністрів України до Міністерства оборони Російської Федерації сприяв корпорації «ЄЕСУ» в укладенні у 1996 році угод з МО РФ, внаслідок яких вона отримала безоплатно від PAT «Газпром» російський природний газ на суму 300 млн. доларів США під зобов'язання майбутніх зустрічних поставок товарної продукції для Міністерства оборони Російської Федерації на цю ж суму, тобто одержала безвідсотковий товарний кредит на суму 300 млн. доларів США.
За виконання цих дій по сприянню комерційній діяльності корпорації «ЄЕСУ» у квітні-травні 1996 року Тимошенко Ю.В. і Тимошенко О.Г. перерахували в якості хабара Лазаренку П.І. з рахунку компанії «Сомолі» в кіпрському банку «Bank of Cyprus Ltd» (Нікосія) 39 мільйонів 610 тисяч доларів США через банківський рахунок багамської офшорної компанії «Orphin S.A.» в польському банку «American Bank in Poland» (м. Варшава) і кодований рахунок «21383 ORPHIN» у швейцарському банку «Banque Populate Suisse» (м. Женева) та рахунки зареєстрованої на Британських Віргінських островах офшорної компанії «Bainfield Co LTD» у швейцарському банку «SCS Alliance S.A.» (м. Женева), розпорядником яких був Кириченко П.М., на особисті кодовані рахунки Лазаренка П.І. «21678 NIHPRO» в банку «Banque Populate Suisse» та «CAPRO-53» в банку «SCS Alliance S.A.» (м. Женева).
Надалі у травні-липні 1996 року Тимошенко Ю.В. і Тимошенко О.Г. перерахували в якості хабара Лазаренку П.І. з рахунку компанії «Сомолі» в кіпрському банку «Bank of Cyprus Ltd» 17 мільйонів 370 тисяч доларів США через рахунок компанії «ORPHIN S.A.» в польському банку «American Bank in Poland» (м. Варшава) і кодований рахунок «21383 ORPHIN» у швейцарському банку «Banque Populate Suisse» (м. Женева) та рахунки панамської офшорної компанії «GHP Corporation» у цьому ж швейцарському банку, розпорядником яких був Кириченко П.М., на особистий кодований рахунок Лазаренка П.І. «21678 NIHPRO» в банку «Banque Populate Suisse».
За одержаний від Тимошенко Ю.В. і Тимошенка О.Г. хабар Лазаренко П.І., являючись з 28 травня 1996 року Прем'єр-міністром України, сприяючи «ЄЕСУ» у погашенні її заборгованості перед AT «Укргазпром» за отриманий від цього товариства природний газ шляхом безгрошових розрахунків та з метою надати можливість цій корпорації постачати для закладення в державний резерв матеріально-технічні ресурси і продукти харчування за завищеними цінами, дав вказівку про укладення в інтересах «ЄЕСУ» генеральної угоди від 8 липня 1996 року між Міністерством фінансів України, Державним комітетом по матеріальних резервах України, AT «Укргазпром» і корпорацією «ЄЕСУ».
Згідно цієї угоди AT «Укргазпром» зобов'язувалось, після укладення двосторонньої угоди між Держкомрезервом України та корпорацією «ЄЕСУ» про постачання з 1 серпня до 31 грудня 1996 року матеріальних цінностей на загальну суму 548 мільйонів доларів США в держрезерв, оформити на Головне управління Державного казначейства України прості векселі на суму 548 млн. дол. США в рахунок сплати до Державного бюджету України відрахувань від ставки тарифу за транзит природного газу трубопровідним транспортом України, та передбачалось, що Головне управління Державного казначейства України в порядку фінансування видатків Державного бюджету України на формування державних резервів матеріальних ресурсів індосує на Держкомрезерв вказані векселі на суму, еквівалентну 548 млн. дол. США, які Держкомрезерв в порядку розрахунків за поставку корпорацією «ЄЕСУ» матеріальних ресурсів індосує на «ЄЕСУ». Остання в свою чергу в порядку розрахунків з AT «Укргазпром» за одержаний природний газ проводить індосамент отриманих векселів на користь «Укргазпрому». При цьому Лазаренко П.І., зловживаючи службовим становищем, вчинив тиск на керівників Міністерства фінансів, Державного казначейства, Держкомрезерву, AT «Укргазпром» з метою примусити їх до виконання в інтересах «ЄЕСУ»
операцій по вексельних розрахунках та до здійснення під них поставок ресурсів по завищених цінах на невигідних для Держкомрезерву умовах в державний резерв.
З урахуванням того, що корпорацією «ЄЕСУ» нав'язувалися Держкомрезерву ціни на продукцію, вищі ринкових в середньому на 20-30 відсотків, що було збитковим для держави, керівництвом Держкомрезерву було відмовлено корпорації «ЄЕСУ» в укладенні двосторонньої угоди, незважаючи на відкрите втручання в цей процес Лазаренка П.І. на підтримку інтересів «ЄЕСУ». Після цього 19 листопада 1996 року Держкомрезерв за вказівкою Лазаренка П.І. уклав угоду з ЗАТ «Об'єднання» (яке було запропоноване Держкомрезерву для укладення цієї угоди Лазаренком) про поставку протягом 1997 року в держрезерв товарної продукції на загальну суму 626,15 мільйонів гривень.
При цьому внаслідок організації Лазаренком П.І. з використанням своїх владних повноважень Прем'єр-міністра України обігу емітованого AT «Укргазпром» простого векселя на суму 626,15 мільйонів гривень, який за його вказівкою було прийнято 15 липня 1996 року Держказначейством від AT «Укргазпром» в рахунок сплати до Державного бюджету України відрахувань від ставки тарифу за транзит природного газу трубопровідним транспортом України і 23 листопада 1996 року передано Держкомрезерву в порядку фінансування його видатків, та в результаті проведення останнім 23.11.96 р. індосаменту цього векселя ЗАТ «Об'єднання», Держкомрезервом здійснено попередню оплату на суму 626,15 млн. грн. цим векселем вказаному товариству за майбутні поставки в державний резерв товарних цінностей за угодою від 19.11.96 р.
23 березня 1997 року ЗАТ «Об'єднання» та «ЄЕСУ» уклали між собою угоду №181 про постачання корпорацією в держрезерв до 31 грудня 1997 року продукції на загальну суму 626,15 млн. грн., але станом на 20 квітня 2001 року (на час порушення кримінальної справи проти Лазаренка П.І. за цим фактом щодо зловживання ним владою і службовим становищем) до держрезерву не надійшло продукції від «Об'єднання» (відповідно від «ЄЕСУ») за цими двома угодами на суму 287 млн. 289 тис. 062 грн., чим спричинено значну шкоду державним інтересам.
Перед цим ще 24 листопада 1996 року ЗАТ «Об'єднання» передало отриманий від Держкомрезерву вексель на суму 626,15 млн. грн. на інкасо в АКБ «Південкомбанк», президентом якого являлась Тимошенко Ю.В. і який наступного дня пред'явив його для оплати «Укргазпрому», котрий 26 листопада 1996 року погасив його банку векселями корпорації «ЄЕСУ» на суму 626,15 млн. грн., раніш отриманими «Укргазпромом» від корпорації в оплату за відпущений природний газ.
Не виконавши умов угоди №181 від 23 березня 1997 року перед ЗАТ «Об'єднання» про постачання продукції в держрезерв, корпорація «ЄЕСУ» 22 вересня 1997 року уклала з ЗАТ «Об'єднання» угоду № 150 ДС про уступку права вимог і передала «Об'єднанню» 157 своїх боржників (колгоспи, радгоспи, підприємства, облгази різних областей України) та їх борги на загальну суму, еквівалентну 153 млн. дол. США, звільнившись від необхідності виконання раніше взятих зобов'язань про постачання в держрезерв реальних матеріальних ресурсів.
Таким чином, Лазаренко П.І. за хабар надав можливість корпорації «ЄЕСУ» провести безгрошові розрахунки з AT «Укргазпром» по своїх боргах за отриманий природний газ, в результаті чого спричинені матеріальні збитки державі у вигляді непогашеної заборгованості ЗАТ «Об'єднання» по поставках продукції в державні резерви на суму 287 млн. 289 тис. 062 грн.
Як наслідок, на суму цих коштів, які не надійшли в державний бюджет по доходах, передбачених як внески за оплату транзиту природного газу по території України, корпорація «ЄЕСУ» була фактично звільнена від реальних розрахунків з AT «Укргазпром» за отриманий нею від «Укргазпрому» природний газ.
Крім цього, у липні-вересні 1996 року Тимошенко Ю.В. і Тимошенко О.Г. перерахували в якості хабара Лазаренку П.І. з рахунку компанії «Сомолі» в кіпрському банку «Bank of Cuprus Ltd» 29 мільйонів 900 тисяч доларів США через рахунок компанії «Orphin S.A.» у банку «American Bank in Poland» (м. Варшава) і кодований рахунок «21383 ORPHIN» у швейцарському банку «Banque Populate Suisse» (м. Женева), рахунки панамських офшорних компаній «Wilnorth, Inc» і «GHP Corporation» у швейцарському банку «SCS Alliance S.A.» (м. Женева), рахунок зареєстрованої на Британських Віргінських островах офшорної компанії «Paddox Industries Limited» у швейцарському банку «Credit Suisse» (м. Женева), розпорядником яких був Кириченко П.М., на особисті кодовані рахунки Лазаренка П.І. «21678 NIHPRO» в банку «Banque Populate Suisse» та «CAPRO-53» в банку «SCS Alliance S.A.» (м. Женева).
У грудні 1996 року за одержаний від Тимошенко Ю.В. і Тимошенка О.Г. хабар Лазаренко П.І., використовуючи своє службове становище Прем'єр-міністра України, сприяв створенню «Українського газоресурсного консорціуму», основними засновниками якого стали корпорація «ЄЕСУ» і британська компанія «Юнайтед», а також очолюваний Тимошенко Ю.В. АКБ «Південкомбанк», та організував видання Кабінетом Міністрів України постанови №1539 «Про порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення в 1997 році» від 23 грудня 1996 року. Цією постановою комерційній структурі — «Українському газоресурсному консорціуму» було передано від органів влади такі функції, які раніше виконували лише органи державного управління, а саме: разом з Держкомнафтогазпромом України визначати оптових імпортерів для закупівлі за імпортом необхідної Україні кількості природного газу та затверджувати умови їх діяльності в Україні, контролювати розподіл ресурсів природного газу та дотримання балансу природного газу в Україні, затверджувати умови діяльності оптових імпортерів природного газу за територіальним принципом, здійснювати контроль разом з державною компанією «Укргаз» і місцевими органами виконавчої влади за станом укладення договорів на поставку природного газу між оптовими імпортерами і суб'єктами господарської діяльності.
Крім цього, в кінці грудня 1996 року в зв'язку з відмовою PAT «Газпром» укласти з корпорацією «ЄЕСУ» договір про поставку російського природного газу на 1997 рік без урядових гарантій, Лазаренко П.І., діючи за хабарі в інтересах «ЄЕСУ», дав вказівку державному міністру України Мінченку А.К. надати PAT «Газпром» Гарантію Уряду України від 31 грудня 1996 року на суму 200 млн. доларів США про оплату з державних ресурсів товариству «Газпром» поставленого в Україну газу комерційним фірмам-посередникам, найбільшим з яких являлась «ЄЕСУ», що дало можливість корпорації укласти з PAT «Газпром» договір № З ГУ-97 від 31 грудня 1996 року про поставку у 1997 році в Україну природного газу обсягом 15,5 млрд. куб. м. на суму 1 мільярд 240 мільйонів доларів США.
Таким чином, у 1996 році Лазаренко одержав у якості хабарів:
— 84 мільйони доларів США від «Somolli Limited», яка була зареєстрована на Кіпрі 8.10.1992 і контролювалася Юлією Тимошенко;
— 65 мільйонів доларів США від компанії «Юнайтед», яка була заснована 17.10.1995 у Лондоні громадянином Туреччини на ім'я Еркумент Аксой за розпорядженням Тимошенко Ю.В. і контролювалася нею.
У 1997 році Лазаренко одержав 13 мільйонів доларів США від «ЄЕСУ». Всього Тимошенко Ю.В. і Тимошенком О.Г. перераховано з підконтрольних ним банківських рахунків першому віце-прем'єр-міністру України, а у подальшому Прем'єр-міністру України Лазаренку П.І. хабарів на загальну суму 162 мільйони доларів США за виконання дій з використанням наданої йому влади та його службового становища в їх інтересах та інтересах очолюваної ними корпорації «ЄЕСУ».
Вказаними діями Тимошенко Ю.В. скоїла злочин, передбачений ч.2 ст.369 Кримінального кодексу України — давання хабара, вчинене повторно.
2. Крім цього, у листопаді 1996 року Тимошенко Юлія Володимирівна, займаючи посаду президента закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» (М.Дніпропетровськ) та являючись одночасно співвласницею офшорної компанії «Somolli Limited»(3apeecrpOBaHo'i на о. Кіпрі), організувала в м. Москві давання хабарів на загальну суму 14 600 доларів США службовим особам Міністерства оборони Російської Федерації за їх незаконні дії при підготовці та реалізації поставок матеріально-технічних ресурсів за контрактом №148/1697 від 25.07.1996 р. та загальне сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ».
25 липня 1996 року перший заступник начальника Центрального управління матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства оборони Російської Федерації (надалі ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ) Волков Г.О. та генеральний директор ПФК «ЄЕСУ» Тимошенко Г.О., який діяв з відома та за дорученням Тимошенко Ю.В., уклали контракт №148/1697 щодо постачання корпорацією «ЄЕСУ» для потреб Міністерства оборони Росії матеріально-технічних ресурсів в рахунок оплати поставок в Україну російського природного газу.
Після підписання вказаного контракту в період з липня 1996 року до серпня 1999 року між ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ та «ЄЕСУ» шляхом підписання Специфікацій, Додатків та Доповнень до нього були узгоджені номенклатура та ціна товарів, які мали бути поставлені ЄЕСУ Міноборони РФ. При цьому посадові особи ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ, відповідальні за реалізацію вказаних поставок матеріально-технічних ресурсів: Волков Г.О., Ізгагін О.М., Чурілов Б.О., Містюков М.М., Шамкін В.О., Логвиненков О.Д., (які у встановленому законодавством Росії порядку притягнуті до кримінальної відповідальності за отримання хабарів від Тимошенко Ю.В.), — діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів особистого збагачення та в інтересах корпорації «ЄЕСУ», а також у порушення вимог чинного законодавства Росії, застосували методику визначення цін на продукцію по контракту №148/1697 щодо постачання корпорацією «ЄЕСУ» для потреб Міністерства оборони Росії матеріально-технічних ресурсів в рахунок оплати поставок в Україну російського природного газу, організували та забезпечили поставку матеріально-технічних ресурсів від «ЄЕСУ» за значно завищеними цінами.
Дії зазначених посадових осіб ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ дали можливість корпорації «ЄЕСУ» протягом 1996-1999 років постачати продукцію для потреб Міністерства оборони РФ за цінами, які перевищували граничний рівень цін, передбачений російським законодавством, на загальну суму 98 000 000 доларів США.
З метою створення сприятливих умов для постачання «ЄЕСУ» матеріально-технічних ресурсів в Росію та встановлення безпосереднього контакту з службовими особами Міністерства оборони РФ Тимошенко Ю.В. у січні 1996 року запропонувала колишньому першому заступнику Начальника Тилу Збройних сил СРСР та Росії генерал-полковнику у відставці Липгвинову В.І. очолити неформальний підрозділ корпорації - московський департамент «ЄЕСУ».
Створений Литвиновим В.І. на пропозицію Тимошенко Ю.В. департамент в порушення вимог законодавства України та законодавства Російської Федерації не був зареєстрований як структурний підрозділ або представництво ПФК «ЄЕСУ», хоча мав та використовував власну печатку, діяв від імені корпорації, виконував розпорядження Тимошенко Ю.В. та інших керівників ПФК «ЄЕСУ».
Для фінансування діяльності московського департаменту ПФК «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. у 1996 році організувала отримання Литвиновим В.І. готівкових валютних коштів безпосередню у м. Москві. З цією метою компанія «Сомолі Limited», яка належала Тимошенко Ю.В. (разом з її чоловіком Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М.), на протязі 1996-1997 років перераховувала грошові кошті зі свого рахунку у банку «Bank of Cuprus» на рахунок офшорної фірми «Greendale Corporation» (зареєстрована в США), відкритий у банку «Автобанк» (м. Москва).
Кошти, які надійшли від компанії «Сомолі Limited» на рахунок у банку «Автобанк», знімались готівкою у доларах США працівниками фірми «Greendale Corporation» та за розпорядженням головного бухгалтера корпорації «ЄЕСУ» (а потім головного бухгалтера департаменту зовнішньоекономічних розрахунків корпорації) Сокольченко Л.В., яка діяла за безпосередніми вказівками Тимошенко Ю.В., видавались Литвинову В.І. або іншим працівникам московського департаменту ПФК «ЄЕСУ».
У листопаді 1996 року з метою давання хабарів Тимошенко Ю.В. у м. Москві вступила в злочинну змову з Литвиновим В.І. та дала останньому вказівку передати грошові кошти загальною сумою 15 000 доларів США службовим особам Міністерства оборони РФ, які найбільш активно сприяли корпорації «ЄЕСУ» в реалізації у 1996 році контракту №148/1697 від 25.07.1996 року.
Для цього Тимошенко Ю.В. розпорядилась використати частину коштів, виділених за організованою нею схемою через АБ «Автобанк» Литвинову В.І. готівкою для фінансування діяльності московського департаменту ПФК «ЄЕСУ».
Реалізуючи свій умисел, Тимошенко Ю.В. дала вказівку Литвинову В.І. передати в якості хабарів з вказаної суми по 5 000 доларів США першому заступнику начальника ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ генерал-майору Волкову Г.О. та начальнику першого управління (матеріальних ресурсів) ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ полковнику Ізгагіну О.М., а решту коштів — до 5 000 доларів США — як хабар розподілити на розсуд самого Литвинова В.І. між іншими службовими особами Міністерства оборони РФ, які діяли в інтересах ПФК «ЄЕСУ» при підготовці та реалізації контракту №148/1697 від 25.07.1996 року.
Виконуючи розпорядження Тимошенко Ю.В. щодо дачі хабарів службовим особам Міністерства оборони РФ, 15 листопада 1996 року Литвинов В.І. отримав готівкою у приміщенні фірми «Greendale Corporation» в м. Москві 99 600 доларів США, які були перераховані на рахунок вказаної фірми компанією «Сомолі Limited».
Після цього, діючи за попереднюю змовою з. Тимошенко Ю.В. та виконуючи її вказівку, Литвинов В.І. у листопаді-грудні 1996 року у службових приміщеннях ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ за адресою: м. Москва, пер. Хользунова, 6.14, — передав хабарі, за незаконні дії, скоєні до дачі хабарів, а також в якості підкупу за наступні незаконні дії в інтересах ПФК «ЄЕСУ» при постачанні корпорацією для потреб Міністерства оборони РФ матеріально-технічних ресурсів виробництва українських підприємств за явно завищеними цінами, в порушення вимог чинного законодавства Російської Федерації та загальне сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ»:
— першому заступнику начальника ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ генерал-майору Волкову Г.О. в його службовому кабінеті — 2 000 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 3763 грн.);
— начальнику першого управління (матеріальних ресурсів) ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ полковнику Ізгагіну О.М. в його службовому кабінеті — 5 000 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 9407,5 грн.);
— начальнику транспортного відділу ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ полковнику Містюкову М.М. в його службовому кабінеті — 3000 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 5644,5 грн.);
— заступнику начальника першого управління ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ полковнику Чурілову Б.О. — в його службовому кабінеті — 500 доларів, США
(що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 940,75 грн.);
— начальнику відділу ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ полковнику Шамкіну В.О. в його службовому кабінеті — 500 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 940,75 грн.);
— начальнику відділу ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ полковнику Логвіненкову А.Д. в його службовому кабінеті — 500 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 940,75 грн.).
У квітні-травні 1997 року в приміщенні московського департаменту ПФК «ЄЕСУ» за адресою: м. Москва, 2-й Рощинський пер., б. 8,- Литвинов В.І., діючи за попередньою змовою з Тимошенко Ю.В. про передачу Волкову Г.О. хабара в розмірі 5 000 доларів США, передав останньому додатково 3 000 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 5551,5 грн.).
Крім цього, за дорученням Литвинова В.І. співробітник московського департаменту ПФК «ЄЕСУ» Дьяченко В.І. на виконання Литвиновим В.І. розпорядження Тимошенко Ю.В. передав у лютому 1997 року у якості хабара заступнику начальника відділу промисловості підприємств Центрального організаційно-планового управління капітального будівництва Міністерства оборони РФ полковнику Бистрову CM. в його службовому кабінеті наручний годинник та картридж для лазерного принтера загальною вартістю 100 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 183,6 грн.), за загальне сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ» та її московського департаменту при підготовці та реалізації контракту №148/1697 від 25.07.1996 р.
Загальна сума коштів та вартість предметів, переданих Литвиновим В.І. за розпорядженням Тимошенко Ю.В. та за попередньою змовою з нею службовим особам ЦУМР і ЗЕЗ МО РФ і Міністерства оборони РФ у якості хабарів, склала 14 600 доларів США.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у організації у період з листопада 1996 року по травень 1997 року давання хабарів службовим особам Міністерства оборони Російської Федерації колишнім першим заступником начальника тилу Збройних сил СРСР та Росії генерал-полковником у відставці Литвиновим В.І. за розпорядженням Тимошенко Ю.В. та за попередньою змовою з нею на загальну суму 14 600 доларів США (що за середнім курсом Національного банку України на момент давання хабара складає 27 372,35 грн.), вчинених повторно, юна, як посадова особа, президент корпорації «ЄЕСУ», скоїла злочин, передбачений ч. 2 ст. 369 КК України, — давання хабара, вчиненого повторно.
IV. ЗЛОВЖИВАННЯ ТИМОШЕНКО Ю.В. У 1999-2000 СВОЇМ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ЗАКУПІВЛІ ПО ЗАВИЩЕНИХ ЦІНАХ ПІД КРЕДИТ ОЩАДБАНКУ ІМПОРТНОГО ВУГІЛЛЯ ДЛЯ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ
Тимошенко Ю.В., у період з 30 грудня 1999 по 19 січня 2001 займаючи посаду віце-прем'єр-міністра України з питань паливно-енергетичного комплексу та відповідно до своїх функціональних обов'язків, затверджених Постановою КМУ від 21 січня 2000 р. № 83, була зобов'язана:
— розробляти та реалізовувати державну політику у паливно-енергетичному комплексі, зокрема забезпечувати енергетичну безпеку держави, розв'язувати проблеми розрахунків в енергетичному секторі, диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв, розвитку сировинної бази;
— розробляти пропозиції щодо реформування енергоринку, розвитку енергетики, вугільної, газо- та нафтодобувної галузей;
— в межах своїх функціональних повноважень спрямовувати, координувати та контролювати діяльність Міністерства палива та енергетики і Національної комісії регулювання електроенергетики, а також координувати діяльність Державного комітету з енергозбереження.
Відповідно до вказаної постанови Тимошенко Ю.В. не мала повноважень видавати розпорядження Кабінету Міністрів України щодо придбання імпортного вугілля за визначеними нею цінами.
Будучи службовою особою — державним службовцем, діючи умисно, з корисливою метою особистого збагачення та в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, Тимошенко Ю.В. у червні-вересні 2000 року організувала закупівлю по завищених цінах під кредит Ощадбанку України у сумі 25 млн.грн. імпортного вугілля (Польща, Росія, Казахстан) для енергогенеруючих компаній ВАТ «Західенерго», «Донбасенерго», «Центренерго» і «Дніпроенерго» через компанії «Орсіаль» (м. Київ), «УкрКазуголь», «Bear Valley LTD» (Віллінгтон США) та Польські компанії «Веглококс», «Capital LTD, Konin Poland».
Так, 15.09.2000 Тимошенко Ю.В. власноручно підписала протокольне доручення Кабінету Міністрів України енергогенеруючій компанії «Центренерго» до кінця доби 15.09.2000 укласти контракт на поставку вугілля за ціною 27.5 доларів за тонну, з фірмою «Rutek Holding Ltd» (Великобританія), «Орсіаль» (м. Київ) та інш., а Ощадбанку України виставити необхідні акредитиви на загальну суму 25 млн.грн., у той час як в Україні видобувалось вугілля, яке за своїми якісними характеристиками відповідало усім вимогам для використання на ТЕС ВАТ «Центренерго», але на його закупівлю Тимошенко Ю.В. як віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу, кошти не виділялись.
Як свідчать матеріали НЦБ Інтерполу у Великобританії, директорами компанії «Rutek Holding Ltd» є Брауна Манда та Шифере Ентоні.
Ніяких документів на постачання вугілля в Україну вони не підписували.
Протокольним дорученням Тимошенко Ю.В. від 01.09.2000 ВАТ «Донбасенерго» було доручено збільшити кількість вугілля, яке постачалось фірмою «Rutek Holding Ltd». На виконання вказаного доручення Тимошенко Ю.В.,
ВАТ «Донбасенерго» 05.09.2000 уклало додаткову угоду із Зуївською ТЕС на поставку Російського енергетичного вугілля у кількості 850 000 тонн на суму 22 млн. 100 тис. доларів США.
Відповідно до актів приймання-передачі, фактично було поставлено фірмою «Rutek Holding Ltd» на Зуївську ТЕС 120 тис. 119.6 тон вугілля на суму 3 млн. 136.039.27 доларів США, які були перераховані Ощадбанком України на розрахунковий рахунок 333423330008 у «Optiva Bank» Tallin. Estonia.
17.08.2000, фірмою «Орсіаль» (м. Київ) було укладено контракт з польською компанією «Беглококс» на поставку 800 000 тонн вугілля на суму 20 млн. доларів США за ціною 23.7 доларів США за тонну.
У зв'язку з тим, що ВАТ «Західенерго» не погоджувалось на співпрацю з фірмою-посередником, Тимошенко Ю.В. підписала доручення Кабінету Міністрів України № 37 від 01.09.2000, яким зобов'язала ВАТ «Західенерго» терміново підписати угоду на поставку у вересні 2000 ЗАТ «Орсіаль» «максимально можливих обсягів вугілля».
Після цього 15.09.2000 ВАТ «Західенерго» підписало комісійну угоду із ЗАТ «Орсіаль» на поставку 830 000 тонн польського вугілля на суму 20 млн. доларів США.
Таким чином, Тимошенко Ю.В., зобов'язавши енергогенеруючі компанії укладати контракти на постачання вугілля комерційними структурами — фірмами-посередниками, у т.ч. закордонними, під гарантію кредитних коштів державного банку «Ощадбанк України», діючи умисно, в інтересах третіх осіб та зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила злочин, передбачений ст.364 ч.2 КК України (Зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).
Тяжкі наслідки зловживання Тимошенко Ю.В. службовим становищем виявились у тому, що, не маючи права і відповідних повноважень видавати розпорядження Кабінету Міністрів України щодо придбання імпортного вугілля за визначеними нею цінами, які були вищі за ціни на енергетичне вугілля аналогічного класу вітчизняного видобутку, вона, зобов'язавши енергогенеруючі компанії укладати контракти на постачання вугілля комерційними структурами — фірмами-посередниками, у т.ч. закордонними, змусила перерахувати 3 млн. 136 тис. 039.27 доларів США на рахунок компанії «Rutek Holding Ltd» № 333423330008 у «Optiva BanbTallin. Estonia, директори якої Браун Манд та Шифере Ентоні ніяких документів на постачання вугілля в Україну не підписували.
На закупівлю ж енергетичного вугілля в Україні, яке за своїми якісними характеристиками відповідало усім вимогам для використання на ТЕС ВАТ «Центренерго», Тимошенко Ю.В. як віце-прем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу кошти, у тому числі кредитні, не виділялись.
V. СЛУЖБОВЕ ПІДРОБЛЕННЯ
Будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності у зв'язку із виконанням организаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, Тимошенко Ю.В. з 06.12.95 (наказ №89-К від 06.12.95) по 01.01.97 (наказ № 1-К від 03.01.97), займаючи посаду президента закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «ЄЕСУ» (м. Дніпропетровськ), діючи умисно та особисто за вищенаведених обставин як президент корпорації «ЄЕСУ», внесла завідомо неправдиві відомості до власноручно підписаних нею офіційних документів і видала ці документи, що спричинило тяжкі наслідки, а саме:
— до договору № 4 ГУ-96 від 29.12.95 р.
— до договору № З ГУ-97 від 31.12.96 р.
про те, що корпорація «Єдині енергетичні системи України» та компанія «Юнайтед» складають одну Корпорацію і що компанія «Юнайтед» є корпоративним членом Корпорації «Єдині енергетичні системи України», що не відповідає дійсності;
— до акту здачі-приймання природного газу № 3 за січень 1996 року,
— до акту здачі-приймання природного газу без номера від 11 лютого 1996 року,
— до акту здачі-приймання природного газу № 6 від 10 липня 1996 року про передачу російського природного газу «Газпромом» та прийняття його «ЄЕСУ» для компанії «Юнайтед»,
— до актів здачі-приймання про передачу PAT «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу по контракту № 4 ГУ-96 від 29.12.95 p., в які співучасники з відома Тимошенко Ю.В. умисно внесли завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії «Юнайтед»
— до контракту № 24 від 30.12.95 р. та № 03 (UN) від 31.12.96 p., Генеральний директор «ЄЕСУ» Тимошенко Г.О. і керуючий компанії
«Юнайтед» Е.Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та підписали фіктивний контракт № 24 від 30 грудня 1995 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед».
До цього контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю корпорацією «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед», яка в дійсності не мала не лише природного газу в наявності, а й відповідних можливостей для його придбання в інших контрагентів та його перепродажу в Україні.
З відома президента корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. та за її вказівками заступник генерального директора по зовнішню-економічних зв'язках Фалькович В.М. і Тимошенко Г.О., діючи спільно з Е.Аксоєм, водночас склали та власноручно підписали від імені відповідно корпорації «ЄЕСУ» та компанії «Юнайтед» фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу з посиланням на фіктивний контракт № 24 від 30.12.95 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», в яких вказали неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від PAT «Газпром», а від компанії «Юнайтед».
Керуючий цією компанією Е.Аксой з відома та за розпорядженням Тимошенко Ю.В. склав, власноручно підписав та надав у бухгалтерію «ЄЕСУ» фіктивні інвойси на оплату коштів на адресу компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею природний газ.
Перший заступник генерального директора «ЄЕСУ» Шаго Є.П. і керуючий компанії «Юнайтед» Е. Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та власноручно підписали фіктивний контракт №03/UN/97 від 31 грудня 1996 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед». До контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед».
Склали та з відома Тимошенко Ю.В. підписали фіктивні акти про передачу PAT «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу за контрактом № З ГУ-97 від 31.12.95 р. з неправдивими відомостями, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії «Юнайтед», а також фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу за підписами заступника генерального директора корпорації Фальковича В.М. і Е.Аксоя з посиланням на фіктивний контракт №03/UN/97 від 31.12.96 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», у яких вказувались неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від PAT «Газпром», а від компанії «Юнайтед», та фіктивні інвойси за підписами керуючого цією компанією Е.Аксоя на оплату корпорацією компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею газ.
За розпорядженням Тимошенко Ю.В. склали фіктивні документи банківської звітності: меморіальні ордери, виписки по руху коштів на кореспондентському рахунку, телексні повідомлення з неправдивими даними про проведення перерахування коштів за вищевказаними контрактами компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» на валютний рахунок «ЄЕСУ» в цьому банку через кореспондентський рахунок №001072013 (00059-13058) в «Golden Union Off-shor Bank» на загальну суму 181 млн. 541 тис. 775,23 доларів США.
Документи банківської звітності з фіктивними відомостями: меморіальні ордери, телексні повідомлення банку «Golden Union Off-shor Bank», виписки по рахунку АКБ «Південкомбанк» у цьому кіпрському банку, платіжні доручення фірм «Somolli Enterprises Limited», «Corlan Enterprises Limited» та «Юнайтед Енерджі Інтернаціонал Лтд», які були виготовлені в АКБ «Південкомбанк» його працівниками за вказівкою Тимошенко Ю.В.
У лютому-серпні 1997 року у М.Дніпропетровську перший заступник генерального директора «ЄЕСУ» Шаго Є.П. та головний бухгалтер корпорації Болюра А.В., діючи з відома Тимошенко Ю.В. та у складі організованої нею злочинної групи, склали декларації з податку на додану вартість внісши до них завідомо неправдиві відомості про суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України на користь «ЄЕСУ».
Так, 15 лютого 1997 року Шаго Є.П. та Болюра А.В. склали та підписали декларацію з податку на додану вартість, в яку у графі 10 «Сума ПДВ, що сплачена постачальнику товарів при експорті цих товарів за іноземну валюту, яка підлягає відображенню в особовому рахунку платника та відшкодуванню з бюджету» внесли завідомо неправдиві відомості про те, що «ЄЕСУ» має право на відшкодування з бюджету 12 млн. 128 тис. 467,60 грн. 17 лютого 1997 року цей офіційний документ ними було подано до Державної податкової адміністрації по Індустріальному району м Дніпропетровська у якості підстави для відшкодування на користь корпорації «ЄЕСУ» податку на додану вартість на вказану суму.
Меморіальний ордер АКБ «Південкомбанк» від 21 листопада 1996 року, складений працівниками цього банку на підставі неправдивих відомостей, поданих з відома Тимошенко Ю.В. до банку Сокольченко Л.В. та Болю-рою А.В. про нібито здійснене перерахування вказаною кіпрською компанією в Україну на рахунок «ЄЕСУ» у «Південкомбанку» валютних коштів, які насправді були незаконно виведені ними за межі України.
17 травня 1997 року Шаго Є.П. та Болюра А.В. з відома Тимошенко Ю.В. склали та підписали декларацію з податку на додану вартість, в яку у тій же графі «10» знову внесли завідомо неправдиві відомості про те, що «ЄЕСУ» має право на відшкодування з бюджету 29 млн. 430 тис. 341,21 грн., і у той же день подали її до Державної податкової адміністрації по Індустріальному району М.Дніпропетровська у якості підстави для відшкодування податку на додану вартість на вказану суму на користь корпорації «ЄЕСУ». На підтвердження надходження на банківські рахунки корпорації «ЄЕСУ» від компанії «Сомолі» валютної виручки за контрактами № 283 від 25 вересня 1996 року та № 285 від 27 вересня 1996 року на загальну суму 14 млн. 100 тис. 065,94 дол. США та у якості підстави для проведення відшкодування податку на додану вартість Шаго Є.П. та Болюрою А.В. були надані цьому ж податковому органу меморіальні ордери АКБ «Південкомбанк» від 21 та 25 листопада, 9 та 27 грудня 1996 року, 10, 17 та 28 січня, 6, 13 та 20 лютого, 7 березня 1997 року, складені працівниками цього банку на підставі неправдивих відомостей, поданих до банку Сокольченко Л.В. та Болюрою А.В., про нібито здійснені перерахування вказаною кіпрською компанією в Україну на рахунок «ЄЕСУ» у «Південкомбанку» валютних коштів, які насправді були незаконно виведені ними за межі України.
15 серпня 1997 року Шаго Є.П. та Болюра А.В. з відома Тимошенко Ю.В. склали та підписали декларацію з податку на додану вартість, в яку у тій же графі «10» знову внесли завідомо неправдиві відомості про те, що «ЄЕСУ» має право на відшкодування з бюджету 9 млн. 068 тис. 330,68 грн., і у той же день подали її до Державної податкової адміністрації по Індустріальному району М.Дніпропетровська у якості підстави для відшкодування з державного бюджету України на користь корпорації «ЄЕСУ» податку на додану вартість на вказану суму.
На підтвердження надходження корпорації «ЄЕСУ» від компанії «Сомолі» валютної виручки за контрактом № 283 від 25 вересня 1996 року на загальну суму 22 млн. 073 тис. 898,32 дол. США у якості підстави для проведення відшкодування податку на додану вартість Шаго Є.П. та Болюрою А.В. були надані цьому ж податковому органу меморіальні ордери АКБ «Південкомбанк» від 27 листопада, 3, 5, 13, 20 та 24 грудня 1996 року, 13 лютого, 7 та 17 березня 1997 року, складені працівниками цього банку на підставі неправдивих відомостей, поданих до банку Сокольченко Л.В. та Болюрою А.В., про нібито здійснені перерахування вказаною кіпрською компанією в Україну на рахунок «ЄЕСУ» у «Південкомбанку» валютних коштів, які насправді були незаконно виведені ними за межі України.
При цьому Болюра А.В. та Фалькович В.М., діючи у складі організованої групи, з лютого 1997 року по квітень 1998 року надіслали до ДПА в Індустріальному районі М.Дніпропетровська листи від імені корпорації «ЄЕСУ» за своїми підписами з вимогами про відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість, які не відповідали дійсності.
Своїми умисними діями, Тимошенко Ю.В. як службова особа вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України — службове підроблення.
Крім цього, Тимошенко Ю.В. протягом 1996-97 p.p. організувала підроблення і видачу вищевказаних офіційних документів іншими службовими особами корпорації «ЄЕСУ» — генеральним директором корпорації Тимошенком Г.О., першим заступником генерального директора Шаго Є.П., заступником генерального директора корпорації по зовнішньоекономічних зв'язках Фальковичем В.М., що спричинило тяжкі наслідки, тобто вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.27 і ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України — організація службового підроблення.
Тяжкі наслідки організації Тимошенко Ю.В. підроблення офіційних документів виявились у наступному:
— у 1996-1999 pp. Тимошенко Ю.В. та службові особи «ЄЕСУ» — її співучасники використали сфальсифіковані банківські та інші наведені вище документи про надходження на рахунок корпорації валютних коштів з метою заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами в особливо великих розмірах у вигляді незаконного відшкодування з державного бюджету України на користь «ЄЕСУ» податку на додану вартість у сумі 14 млн. 81 тис. 011 грн;
— у 19964997рр. Тимошенко Ю.В. та службові особи «ЄЕСУ» — її співучасники, використали сфальсифіковані договори № 4 ГУ-96 від 29.12.95 р. та № З ГУ-97 від 31.12.96 p., акти здачі-приймання природного газу та інші наведені вище документи з метою заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами в особливо великих розмірах від реалізації в Україні російського природного газу.
VI. УМИСНЕ УХИЛЕННЯ ТИМОШЕНКО Ю.В.
ВІД СПЛАТИ ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ
З ГРОМАДЯН В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ
Тимошенко Ю.В., громадянка України, достовірно знаючи про те, що вона зобов'язана згідно Декрету КМУ № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян» до 1 березня року, наступного за тим, у якому отримано доход, подати до Державної податкової інспекції за місцем проживання декларацію про отриманий за межами України особистий доход, діючи умисно, з метою ухилення від сплати прибуткового податку з громадян шляхом заниження об'єкту оподаткування, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність щодо дотримання вимог податкового законодавства України відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про систему оподаткування», бажаючи уникнути виконання свого обов'язку по сплаті прибуткового податку і з метою покращання власного фінансового стану за рахунок заниження об'єктів оподаткування-доходів, отриманих за кордоном, усвідомлюючи протиправний характер власних дій та бажаючи настання наслідків у вигляді неотримання бюджетом прибуткового податку з отриманих нею доходів, у період 1997-1999 ухилилась від сплати прибуткового податку з доходів, отриманих за кордоном за наступних обставин.
Протягом 1996-1998 p.p. Тимошенко Ю.В. як співвласниця кіпрської офшорної компанії «Сомолі», яка була зареєстрована на Кіпрі 8 жовтня 1992 року і повністю контролювалась нею, отримувала доходи від діяльності вказаної компанії, але до державної податкової інспекції за місцем проживання про це не повідомила, декларацій про отримання доходу за межами України за 1996, 1997 та 1998 роки не подала та прибутковий податок з цього доходу не сплатила.
Так, 30 червня 1994 року компанія «Сомолі» уклала генеральну угоду №1/613 з АБ «Інкомбанк» (м. Москва) на емітування банком пластикової картки «INKOMBANK-VISA».
До вказаного договору було додано власноручно заповнену та підписану Тимошенко Ю.В. заяву від 30.06.94 р. на отримання карти VISA. На підставі цих документів АБ «Інкомбанк» емітував на ім'я Тимошенко Ю.В. пластикову картку, на яку компанія «Сомолі» почала перераховувати на користь Тимошенко Ю.В. грошові кошти у доларах США.
18 серпня 1997 року вказаний договір між компанією «Сомолі» та АБ «Інкомбанк» (м. Москва) було пролонговано шляхом підписання генеральної угоди №1/1882.
Отримуючи грошові кошти з рахунку пластикової картки, емітованої АБ «Інкомбанк» на її ім'я, Тимошенко Ю.В. використала на оплату власних потреб протягом 1996-98 p.p. у готелях, магазинах, ресторанах, а також отримала готівкою кошти на загальну суму 908 тисяч 793,86 доларів США.
Зокрема, у 1996 році Тимошенко Ю.В. отримала від компанії «Сомолі» доход за межами України на загальну суму 644 тисячі 665,73 доларів США, що за курсом Національного банку України на момент отримання доходу становило 1 млн. 173 тис. 993 гривні.
При цьому Тимошенко Ю.В. до 1 березня 1997 року, тобто року, наступного за тим, у якому отримано доход, всупереч чинному законодавству, декларацію про отриманий за межами України особистий доход у сумі 1 млн. 173 тис. 993 грн., що підлягає оподаткуванню, до податкових органів України не подала і податок на доходи за 1996 рік на суму 469 тисяч 452 гривні не сплатила.
У 1997 році Тимошенко Ю.В. одержала від компанії «Сомолі» доход за межами України на загальну суму 96 тисяч 263,28 долари США, що за курсом Національного банку України на момент отримання доходу становило 179 тис. 649 гривень.
Відповідно до виписки банку «Інкомбанк» станом на 29 серпня 1997 року на рахунку пластикової картки №4934 8300 1882 0038 на ім'я Тимошенко Ю.В. знаходилось 390 тисяч 850,66 доларів США.
При цьому Тимошенко Ю.В. до 1 березня 1998 року, тобто року, наступного за тим, у якому отримано доход, всупереч чинному законодавству, декларацію про отриманий за межами України особистий доход на суму 179 тис. 649 грн., що підлягає оподаткуванню, до податкових органів України не подала і податок на доходи за 1997 рік на суму 69 тисяч 658 гривень не сплатила.
Відповідно до виписок АБ «Інкомбанк» про рух коштів по пластикових картках, емітованих на ім'я Тимошенко Ю.В., у період з 1996 року до 1998 року Тимошенко Ю.В. отримала надходжень на свою пластикову картку на загальну суму 999 тисяч 709,50 доларів США та використала 908 тисяч 793,86 доларів США.
У 1998 році Тимошенко Ю.В. одержала від компанії «Сомолі» доход за межами України на загальну суму 167 тисяч 864,85 доларів США, що за курсом Національного банку України на момент отримання доходу становило 349 тисяч 455 гривень.
При цьому Тимошенко Ю.В. до 1 березня 1999 року, тобто року, наступного за тим, у якому отримано доход, всупереч чинному законодавству декларацію про отриманий за межами України особистий доход на суму 349 тисяч 455 грн., що підлягає оподаткуванню, до податкових органів України не подала і податок на доходи за 1998 рік на суму 137 тисяч 844 гривні не сплатила.
Як свідчать документи, отримані слідчими органами в рамках міжнародно-правової допомоги від Генеральної прокуратури Російської Федерації, Тимошенко Ю.В. у 1994-98 p.p. витрачала у Москві кошти з пластикових карток, емітованих АБ «Інкомбанк», на свої власні потреби у готелях, магазинах, ресторанах, а саме:
У готелі «Балчуг Кемпінскі» протягом 1994-1996 років Тимошенко Ю.В. витратила на оплату проживання та послуг готелю загалом 59 тис. 119,28 доларів США.
У квітні 1996 року Тимошенко Ю.В. оплатила за проживання у цьому готелі Агафонова М.І. 2001,75 доларів США.
28 травня 1996 року в магазині «Пассаж»-НЖ Колекпін на придбання жіночого одягу Тимошенко Ю.В. витрачено 937 доларів США, а 22 березня 1997 року — 2 тис. 677 доларів США.
28 травня 1996 року в магазині «Пассаж»-Кензо на придбання жіночого одягу Тимошенко Ю.В. витрачено 499 доларів США, а 1 жовтня 1996 року - 7 тис. 930 дол. США, 22 березня 1997 року -1 тис. 044 дол. США.
1 жовтня 1996 року в магазині «Пассаж»-Ніна Річі на придбання товарів Тимошенко Ю.В. використано 4 тис. 904 долари США.
5 березня 1998 року в магазині «Калинка Стокман» Тимошенко Ю.В. придбала біжутерію на загальну суму 4 тисячі 088 доларів США, а 22 липня 1998 року — жіночі речі (сумку, туфлі, окуляри) на загальну суму 7 тис. 930 руб. РФ.
У магазині «Совмехкастория» протягом 1995-1997 Тимошенко Ю.В. придбала: 18 січня 1995 року — норковий виріб вартістю 3 тис. 950 дол. США, 23 листопада 1995 року — норковий виріб вартістю 5 тис. 500 дол. США та норковий виріб вартістю 4 тис. 300 дол. США, 17 лютого 1997 року — жакет з песця вартістю 2 тис. 100 дол. США.
У готелі «Національ» протягом 1995-1998 років Тимошенко Ю.В. витратила на оплату наданих послуг 122 тис. 679,61 доларів США.
У м. Києві з рахунку вказаної пластикової картки Тимошенко Ю.В. витратила на власні потреби:
7 травня 1996 року Тимошенко Ю.В. отримала готівкою у м. Києві в АКБ «Правекс-банк» 20 тисяч доларів США.
10 червня 1996 року Тимошенко Ю.В. у магазині «Рів'єра» витрачено 2 тис. 960 доларів США на придбання чоловічого одягу (костюм, сорочки, краватки).
23 травня 1998 року Тимошенко Ю.В. придбала в магазині № 4 ЗАТ «Перлина» шість срібних бокалів загальною вартістю 2 тис. 340 грн.
Крім цього, як свідчать виписки руху коштів по рахунках пластикових карток, емітованих АБ «Інкомбанк» на ім'я Тимошенко Ю.В., остання витрачала кошти з них у 1994-98 p.p. у Великобританії, Німеччині, Туреччині, Арабських Еміратах, США, Нідерландах.
Таким чином, Тимошенко Ю.В. як фізична особа отримала за межами України протягом 1996-98 p.p. особистий доход на загальну суму 908 тисяч 793,86 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на момент отримання доходу становило 1 мільйон 703 тисячі 097 гривень.
Тимошенко Ю.В. прибутковий податок з указаної суми на порушення чинного законодавства не сплатила, в результаті чого за 1996-98 p.p. до бюджету не надійшло прибуткового податку на загальну суму 676 тисяч 954 гривні, що в п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно з декларацією від 19 лютого 1999 року про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 1998 року, Тимошенко Ю.В. вказала, що отримала у зазначений період за місцем основної роботи доход на суму 7 тис. 440,33 грн. та сплатила податок на суму 1 тис. 153,80 грн.. При цьому у графі 1.4. «Доходи, які були мною одержані за кордоном або з іноземних держав» Тимошенко Ю.В. не вказала доходи, отримані нею у 1998 році за кордоном від компанії «Сомолі» на суму 349 тисяч 455 грн.
Згідно з довідкою форми 3 Управління справами Верховної Ради України у 1997 році Тимошенко Ю.В. нараховано 5 тис. 549,17 грн. доходу та стягнуто податок на суму 887,20 грн., у 1998 році Тимошенко Ю.В. нараховано 7 тис. 440,33 грн. доходу та стягнуто податок на суму 1 тис. 153,80 грн.
Згідно з декларацією про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан кандидата у народні депутати України і членів його сім'ї, одержані у 1996 році, Тимошенко Ю.В. вказала, що одержала у 1996 році доходи з джерел в Україні та за її межами на суму 18 тис. 942,52 грн. У цій декларації не вказано доходи, отримані Тимошенко Ю.В. у 1996 році за межами України, на суму 1 млн. 173 тис. 993 грн.
Згідно з декларацією про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан кандидата у народні депутати України і членів його сім'ї, одержані у 1997 році, Тимошенко Ю.В. вказала, що одержала у 1997 році доходи з джерел в Україні та за її межами на суму 8 тис. 937,30 грн. У цій декларації не вказано доходи, отримані Тимошенко Ю.В. у 1997 році за межами України, на суму 179 тис. 649 грн.
Своїми умисними діями, у вигляді умисного ухилення від сплати прибуткового податку за 1997-99 роки з доходів, отриманих нею за межами України у 1996-98 роках, який вона зобов'язана була сплачувати у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до місцевих бюджетів коштів в особливо великих розмірах — на загальну суму 676 тисяч 954 гривні, Тимошенко Ю.В., вчинила тяжкий злочин, передбачений частиною 3 ст.212 Кримінального кодексу України, — ухилення від сплати
податків в особливо великих розмірах.
* * *
У даній кримінальній справі зібрані достатні докази для притягнення народного депутата України Тимошенко Ю.В. до кримінальної відповідальності за скоєння зазначених вище діянь, які містять ознаки тяжких та особливо тяжких злочинів, викладене підтверджується вилученими документами, показаннями свідків та обвинувачених, даними, що містяться в актах документальних ревізій та податкових перевірок, висновками експертиз, даними, що містяться у матеріалах правової допомоги, що надійшли з інших країн, та іншими зібраними у справі доказами.
* * *
Неправдивість Тимошенко Ю.В., її намагання шляхом обману приховати дійсний характер і обставини її незаконної діяльності та перешкодити їх розслідуванню підтверджуються як змістом даних нею свідчень у справі, так і численними спробами ухилитись від дачі показань слідству, ігноруванням законних вимог слідчих Генеральної прокуратури України про явку в прокуратуру для проведення слідчих дій, чиненням перепон слідству у встановленні істини у справі.
Вчинені Тимошенко Ю.В. діяння містять ознаки тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України і згідно ст.ст.148-149 Кримінально-процесуального кодексу України з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень до неї як обвинуваченої може бути застосовано запобіжний захід — взяття під варту.
На підставі викладеного, для забезпечення притягнення Тимошенко Ю.В. до кримінальної відповідальності, враховуючи, що Тимошенко Ю.В. вчинила тяжкі та особливо тяжкі злочини, відповідно до ст. 80 Конституції України, ст.ст. 27, 28 Закону України «Про статус народного депутата України » та керуючись ст. 29 Закону України «Про прокуратуру», — ПРОШУ:
Розглянути дане подання і дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата України Тимошенко Юлії Володимирівни за вчинення злочинів, передбачених частиною 5 ст.191 — заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами від реалізації російського природного газу у особливо великих розмірах організованою групою, частиною 5 ст.191 — заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами державного бюджету України в особливо великих розмірах у вигляді незаконно відшкодованих «ЄЕСУ» сум податку на додану вартість, вчинене організованою групою, статтею 15 частиною 5 статті 191 — замах на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами державного бюджету України в особливо великих розмірах у вигляді незаконно відшкодованих «ЄЕСУ» сум податку на додану вартість, вчинене організованою групою, частиною 2 статті 369 — давання хабара, вчинене повторно, частиною 2 статті 364 — зловживання службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки, частиною 3 статті 212 — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, частиною 2 ст. 366 — службове підроблення, частиною 3 статті 27 і частиною 2 статті 366 — організація службового підроблення.

| Догори | Відставники | Особисте | Оціночні судження | Початок |