Як виглядає перший кабінет України

Д.Лиховій, Л.Шовкун

Укр аїна молода

28.04.05

Президент вибудовує інтер'єр, який перевезе з собою в новий офіс у Маріїнському парку, а кабінет Кучми поновить у «первозданному» вигляді як музей .

Так само, як театр починається з вішалки, Президент починається з кабінету. Оформлення робочих місць Віктора Ющенка красномовно характеризувало його завжди, а про український колорит кабінетів лідера «Нашої України» ходили легенди. Авжеж, це треба бачити. Рідко в якого діяча такого високого польоту є настільки яскраве хобі, та ще й таке, що можна побачити й іноді навіть помацати на місці його щоденної роботи. Ющенко колекціонує предмети української старовини, і предметами з цієї колекції милується не лише вдома та на дачі, а й активно оточував себе, скажімо, в офісі на Боричевому Току. А тепер, виявляється, перетягнув дещо і в кабінет на Банковій, — той самий, який раніше належав Кучмі.

Попереднього тижня ці апартаменти зазнали радикального переустрою. Завдяки багатьом речам суто ющенківського «ареалу» приміщення на четвертому поверсі колишньої АП (а нині — Державного секретаріату) стало значно затишнішим і перетворилося на справді людське помешкання. Віктор Ющенко, який виступає проти «візантійської» політики, з тих самих міркувань позбувся багатьох елементів «візантійства» і в оформленні свого нового офісу. Хоча, звісно, всю позолоту обідрати було важко. Вона залишилася на розкішних люстрах «із палацу» з численними кришталевими «висюльками», на стінах... А ось зі старими меблями В.Ю. розібрався досить радикально. На питання журналістів «УМ» про зміни інтер'єру Віктор Андрійович відповідає: «Від Кучми тут залишився тільки отой стіл під телефонами (Президент показує на «приставку» до свого робочого столу з правого боку. — Авт.) й оці дві тумбочки (показує на високі чотириногі підставки — як і «телефонний» стіл, щедро оздоблені по периметрах золотими візерунками. — Авт.)».

На «телефонному» столі стоять апарати з допотопними «селекторами», які більше личили б директорові «Південмашу» зразка 1970-х років. А сам стіл із позолотою теж вельми пікантний об'єкт: коштував він аж 10 тисяч доларів. Як і інший набір «візантійських» меблів для кабінету Кучми, він був придбаний колишнім Держуправлінням справами. Коштували «золоті» столи, стільці, тумби й дивани в робочих апартаментах Леоніда Даниловича загалом 2,6 мільйона доларів, хоча нове керівництво ДУС підозрює, що, оскільки навіть престижні меблі так дорого коштувати не можуть, через такі розрахунки деякі фірми, наближені до Кучми й Медведчука, просто відмивали кошти.

А тепер Ющенко відмиває образ «першого кабінету держави». Зі старого в ньому залишилося ще дещо. Приміром, судячи зі старих фотографій Леоніда Кучми за робочим столом, письмове приладдя — яскраво-зеленого кольору, під мармур, — перейшло у спадок до Ющенка. Крісла нові, але ніжки теж «лев'ячі». Вони стоять на м'якому бежевому паласі.

«Мельниченківського» дивана нема й сліду, як і довгого стола для нарад (він для Кучми коштував 34 тисячі доларів). Натомість у кабінеті В.Ю. з'явилося два нові темно-зелені дивани, один шкіряний і один із тканини, обидва — не так офісні, як більш схожі на домашні, під старовину, з високими спинками. А наради новий глава держави проводить за невеликими журнальними столиками, хоч би скільки міністрів, депутатів і генпрокурорів не прийшло на розмову.

До речі, ще один вияв демократизму: під час розмови з журналістами «УМ» біля Президента, крім традиційної кави з молоком, була розетка з курагою, фундук, булочки-пампушки. Трохи віддалік — йогурт марки, звісно, «Президент» і мінеральна вода в пляшках — «Моршинська».

А от про «аксесуари» з інтер'єру — окрема розмова.

По ліву руку від Ющенка за робочим столом висить політична карта Європи — свідчення геостратегічного вибору. На столі для відвідувачів, що стоїть перпендикулярно до робочого, — ніякого золота, зате купи червоних папок із написами на кшталт «Бюджет», «Місцеве самоврядування», «Нафтогазовий комплекс». Ще — купа газет, назвою догори лежить донецький «Остров».

На стіні позаду, між державним прапором і президентським штандартом, — булава на підставці, ікона, є ікони також на комодах і секретерах, які стоять при довшій стіні, тій, що навпроти вікна. На одній із тумб є навіть скульптура чималого Будди. Навряд чи український антикваріат, але теж душевно.

Ющенко вже приніс на роботу й кілька любих своєму оку картин: одна — з козаками й козачками, інша — відома, та, на якій Максим Кривонiс на коні рубає в бою Ярему Вишневецького. На видному місці, засунута в рамку більшої картини, — фотка з малим Тарасиком. На стіні навпроти — портрет у рамі Тараса великого, Шевченка. Саме під ним той диван, на якому засідають учасники нарад нової влади. Литвин, Зінченко, Тимошенко та інші мають дивитися на величезний гобелен навпроти, на них дивляться, відповідно, козак Мамай і п'ять гетьманів (Хмельницький, Сагайдачний, Мазепа, Байда-Вишневецький та ще один, менш зручний для ідентифікації). По кутках гобелена 1990 року виткані поетичні рядки: «Оживуть гетьмани в золотім жупані, прокинеться доля, й козак заспіва», «І оживе добра слава, слава України» тощо.

Між комодами, як і між вікнами, — скульптури Мойсея зі скрижалями, святих, янголів тощо. Наче дерев'яні, але гарні. На підвіконнях — прості вазони. А серед книжок чомусь фоліант із назвою «Россия — великая судьба». Зате на старовинному годиннику з маятником і боєм — ціла в'язка писанок на шворках. І вони також зайвий раз переконують: це робоча кімната УКРАЇНСЬКОГО Президента.

Віктор Ющенко — про свій нинішній кабінет:

— Ця «версія» ще не остаточна, але головне, що сюди принесений «мій» зміст. Меблі тут — в основному, 1850-х років. А є серед цих комодів і такі, що їм по триста років. Є меблі, які належали одному нашому великому церковному діячеві ХХ століття.

Ідея така: кабінет Президента повинен віддзеркалювати епоху. Зараз ми тут поки що формуємо лише частину майбутнього кабінету, який я заберу з собою на нове місце. Я ось уже приніс із дому низку картин, скульптур, фотографію Тараса... Ці речі, що навколо, ілюструють мою уяву, але повністю концепція інтер'єру ще не вибудувана. Хоча я точно знаю: в моєму майбутньому кабінеті не буде жодної цяточки золота — ні на стелі, ні на меблях. Та це буде вже тоді, коли ми переїдемо на інше місце — в Маріїнський парк.

До речі, коли ми будемо переїжджати, я маю намір занести сюди, на Банкову, ті меблі, які стояли тут при Кучмі. Хай це буде щось на зразок музею. Але мені особисто зараз тут працювати важко.

Ось, приміром, висить ще «кучмівська» картина, її ще не прибрали. (Показує на стіну. Невелика картина в темних тонах зображує осінні дерева в негоду, дорогу в грязюці, шматок поля й самотню фігуру. — Авт.). Про що вона говорить? Дядько кудись іде. Чи це те місце, де вона має висіти? Підозрюю, що раніше тут висіла значно дорожча картина, яку забрали з собою.

Плани на переселення: «А отут ми посадимо зимовий садочок...»

— Вікторе Андрійовичу, а що буде в цьому будинку, коли ви переїдете в Маріїнський?

— Є таке бачення, що Міністерство закордонних справ.

Президент підходить до вікна, яке виходить на ріг Будинку з химерами, показує на площу внизу і, як професійний дизайнер, розповідає:

— Тут непогано було б прибрати проїжджу частину, зробити хорошу паркову зону, газон, невеликий плац для офіційних церемоній... Об'єднати це з іншим рівнем — той, що біля підніжжя Будинку з химерами. Зробити зимовий сад...

Віктор Ющенко, вочевидь, серйозно переймається питаннями естетичного виду з вікон Банкової, бо захоплено розповідає навіть про породи дерев, які варто було б насадити в цьому кварталі аж до вулиці Лютеранської.

— А так званий «урядовий квартал» було б непогано зробити неподалік — поруч із Верховною Радою, — продовжує Президент, колекціонер, дизайнер і архітектор за сумісництвом. — По-перше, треба відтворити Маріїнський палац у його первісному вигляді. А то ж, знаєте, зараз офіційні делегації та учасники інших церемоній заходять туди через колишній чорний хід. А ми плануємо зробити так, щоб парадний вхід був, як і колись, з боку нинішнього Кабінету Міністрів. Державний секретаріат буде в теперішньому Міністерстві охорони здоров'я, в парку навпроти Маріїнського. А ще можна додати в єдиний комплекс ту будівлю, яка розташована трохи нижче по схилу, на Парковій алеї. I це було б нове представництво Президента.

— Чи можна буде його пікетувати, як зараз?

Ющенко супиться — він явно незадоволений такими постійними й набридливими формами «прояву демократії». Каже, що це було б добре, якби не заважало виконанню функцій Президента і не нагадувало б уже так сильно проплачені піар-акції з найдріб'язковіших приводів. А то он, мовляв, iз приводу якихось голограм на акцизних марках уже три тижні з мегафонами стоять...