Альтернативи енергозбереженню немає, а способів заощаджувати — багато
О.Головко,
Урядовий кур`єр,
23.02.06
Вплив зовнішніх обставин, таких, скажімо, як коливання цін на нафту на світових ринках, применшувати не варто, але головна причина все ж прихована в умінні господарювати.
Україна входить до першої десятки найенергоємніших країн світу. Зрозуміло, що з таким баластом рухатися вперед дуже складно. Й останнім часом стає не лише економічно невигідно, а й практично неможливо. Вплив зовнішніх обставин, таких, скажімо, як коливання цін на нафту на світових ринках, применшувати не варто, але головна причина все ж прихована в умінні господарювати. Тому центральна і місцева влада мають зробити все від них залежне для ефективного використання енергетичних ресурсів, зазначив учора Прем`єр-міністр Юрій Єхануров, відкриваючи розширене засідання уряду, в якому взяли участь голови обласних державних адміністрацій, народні депутати України, вчені-практики.
Українському урядові і виконавчій владі на місцях спільно з фахівцями належить розробити довгострокову стратегію енергозбереження в українській економіці, наголосив він, зазначивши, що вживані нині заходи вирішують лише тактичні завдання, а на перспективу ще потрібно попрацювати. Впливовими чинниками майбутньої стратегії мають стати визначення власності суб`єктів господарювання та правовий режим їхньої діяльності; ціноутворення і тарифна політика; використання альтернативних і відновлювальних джерел енергії; гостро постає також питання заборгованості за раніше спожиті енергоносії.
Юрій Єхануров вважає, що українські експортери мають впровадити енергозберігаючі програми протягом чотирьох-п`яти років. Адже ті, хто не перебудується, не зможуть конкурувати на ринках. Водночас, на переконання керівника уряду, преференції, які мають українські експортери і прибуток, не повинні опинитися в офшорах, а мають спрямовуватися на енергозберігаючі програми. У цьому зв`язку незайвим є навіть гасло, яке прозвучало з вуст Ю. Єханурова на вчорашньому засіданні уряду: "Якщо ти патріот України, то маєш боротися за енергетичну безпеку держави".
Ще одним гальмом на шляху енергозбереження є недостатнє технічне оснащення невиробничої сфери і передовсім житлового фонду засобами обліку споживання енергоносіїв та тепловим обладнанням. Нарешті, дуже серйозною проблемою, на думку Юрія Єханурова, є важкодоступність вітчизняних кредитних ресурсів, які можна було б залучати для впровадження стратегічних програм.
Доповідь новопризначеного керівника Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів Євгена Сухіна і виступи міністрів, фахівців енергетичної галузі, науковців засвідчили, що шляхів виходу з енергетичної залежності, як і способів енергозбереження, є багато, але зрушити з місця віз енергетичних проблем можна лише спільними зусиллями. Керівник Мінпаливенерго Іван Плачков, зокрема, повідомив, що за підсумками перших двох місяців нинішнього року українські споживачі нагромадили чималі обсяги заборгованості за спожитий газ та електричну енергію. "Через таку ситуацію існує загроза, що працівникам енергетичної сфери буде затримано або не виплачено заробітну плату", — заявив він.
Російська Федерація поки що не прийняла рішення щодо скасування заборони на імпорт української м`ясо-молочної продукції, повідомив журналістам керівник МінАПК Олександр Баранівський. Хоч група українських переговорників ще минулого тижня завезла до Москви свої пропозиції і сподівалася на виконання обіцянки російською стороною. Міністр назвав можливою датою ухвалення рішення російського уряду 27 лютого. "Якщо наступного понеділка не буде рішення, тоді не треба буде більше вигадувати причини. Буде ясність, що ми можемо таке рішення отримати тільки після 26 березня, тобто після виборів", — переконаний він.
Водночас О. Баранівський зазначив, що Україна зі свого боку ставиться з розумінням до проблем та потреб Російської Федерації. Так, за його словами, коли в Російській Федерації виник "соляний бум", Україна збільшила відвантаження солі до Росії.
