Не вирішувати проблеми "пожежними" методами, а наполегливо працювати над їх запобіганням
Демократична Україна,
22.03.06
Анатолій Кінах: "Я категорично проти сценаріїв розпуску новообраного парламенту, що неодмінно призведе до перманентних парламентсько-урядових криз".
На запитання нашого кореспондента відповідає Секретар Ради національної безпеки і оборони України Анатолій Кінах.
— Виборча кампанія — серйозне випробування і для політичних сил, і для влади в цілому. На жаль, напередодні виборів суспільство знову поляризоване, поділене за кольорами. Чи не вбачаєте в цьому загрози національній безпеці?
— Я бачив немало виборчих кампаній, сам тричі обирався до парламенту. Тепер 15-й рік незалежності держави, і на цьому етапі розвитку суспільства й країни ми не маємо права поводитися як люди без досвіду. Виборча боротьба має базуватися на конкуренції інтелекту, програм, ідеологій, рецептів подальшого розвитку держави. І саме на цій основі громадяни повинні робити свій вибір.
Поки, на жаль, нинішня виборча кампанія не відповідає цим критеріям. Ми знову бачимо спроби розколоти суспільство, перекреслити надбання 2004-го року, загострити протистояння Заходу-Сходу, використати стратегічні інтереси держави, базові моральні цінності як розмінні монети. Окремі політичні сили не цураються користуватися чорним піаром та брудними технологіями заради подолання 3% бар`єра на виборах.
Дуже важливо відновити той високий моральний політичний дух, який ми мали наприкінці 2004 року, коли в складних обставинах перемогли на президентських виборах. Те, що відбулося, безумовно — перемога добра над злом, чесності над фальсифікацією. Шанс, який народ виборов на Майдані, суспільство повинно використати нині — лише тоді зможемо жити в чесній справедливій державі!
У жодному разі не можна допустити реваншу тих політичних сил, які нав`язували народу фальсифікації та подвійні стандарти. Бо це буде не лише втрата динаміки розвитку держави, а й глибоке розчарування людей. Я маю надію, що ми зробимо рішучий крок до формування в Україні тієї політичної структури влади, яка спроможна ставити загальнонаціональні інтереси вище за особисті, групові чи інші кон`юнктурні інтереси.
Я категорично проти сценаріїв розпуску новообраного парламенту, що неодмінно призведе до перманентних парламентсько-урядових криз. І дуже хочу, щоб, попри всі труднощі виборчої кампанії, результат виборів сконсолідував суспільство та політичні сили. Адже гідне місце під сонцем зможе вибороти тільки сконсолідована нація.
— Відомо, що за дорученням Президента України РНБОУ готує Стратегію національної безпеки. Які загрози й виклики національній безпеці України є найбільш актуальними?
— Щодо основних викликів та загроз, то це, передовсім, енергетична та інформаційна безпека, проблеми фізичного й духовного здоров`я суспільства. На засіданні РНБОУ в січні ми затвердили рішення з протидії загрозливим для суспільства хворобам — ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, "пташиному грипу", онкологічним захворюванням тощо. Створення прозорого сучасного високорозвинутого інформаційного простору має нині вельми серйозне значення для держави, консолідації суспільства і його розвитку. Час розгляду питання про інформаційну безпеку держави — квітень — обраний тому, щоб не створювати зайвих приводів для спекуляцій і спроб тиску на ЗМІ та зниження рівня свободи слова в період виборів.
Не випадково на розгляд РНБОУ запропоновано питання про патріотичне виховання молоді. Адже нам необхідно формувати такі умови, щоб в Україні зростали патріоти своєї держави, які не заангажовані стереотипами, уміють захищати честь і гідність країни.
Важливі напрями національної безпеки не можуть розроблятися окремо один від одного, поза чіткою системою. Саме тому Президент держави дав доручення підготувати відповідну програму. Держава не може рухатися вперед за відсутності чіткої стратегії, адекватної глобальним світовим змінам та викликам, зовнішнім і внутрішнім ризикам.
Суть ефективної системи гарантування національної безпеки полягає в тому, щоб держава не "пожежними" методами долала поточні проблеми, а працювала над їх запобіганням. Відповідно до розпорядження Президента створена спеціальна експертна група, яка працює над проектом Стратегії. Ми залучаємо фахівців, експертів за всіма напрямами — енергетичної, інформаційної, продовольчої, транспортної, екологічної, демографічної безпеки. Нам допомагають десятки аналітичних центрів, наукових інститутів.
Триває дуже серйозна робота. Ми ставимо завдання завершити опрацювання проекту Стратегії національної безпеки в стислі терміни — за два місяці. Маю надію, що стратегія стане консолідуючим чинником, оскільки вона передбачає розгляд і вирішення проблем загальнонаціонального значення.
— Національна безпека — це й безпека кордонів. Ваша оцінка того, що відбувається в Придністров`ї...
— Я вітаю перші кроки з відновлення руху вантажів у Придністров`ї. Це — результат активних консультацій України у форматі "5+2" (Молдова, Придністров`я, Росія, Україна, ОБСЄ+США, ЄС), переговорів у Російській Федерації із секретарем Ради безпеки Росії Ігорем Івановим.
Наше завдання — зробити все, щоб не допустити погіршення соціально-економічної ситуації в Придністров`ї у зв`язку з запровадженням нового порядку митного проходження товарів через українсько-молдовський кордон.
Новий митний режим слід розглядати винятково в контексті забезпечення ефективного контролю за переміщенням товарів і вантажів через кордон відповідно до норм міжнародного права — з метою протидії контрабанді, переведення зовнішньоторговельних операцій Придністров`я в прозоре й легітимне русло. Необхідно активізувати співпрацю в процесі спільного моніторингу придністровської ділянки українсько-молдовського кордону для протидії незаконній міграції, поліпшенню матеріально-технічного оснащення кордону.
— Ви є головою спеціальної Міжвідомчої комісії, створеної з метою виконання рішення РНБОУ Указом Президента, яка займається контролем за втіленням плану заходів зі зміцнення енергетичної безпеки України...
— Уперше за останні роки ми вийшли на відпрацювання системних довгострокових заходів зі зміцнення енергетичної безпеки, які затверджені відповідним Указом глави держави. Вони, по-перше, передбачають ретельне енергозбереження і підвищення ефективності використання енергоносіїв (Україна дотепер витрачала і сьогодні витрачає на одиницю ВВП у 2–3 рази більше енергоресурсів, ніж сусідні держави). Для вирішення цієї проблеми створено Національне агентство з питань ефективного використання енергоносіїв і енергозбереження. Головне його завдання — максимальне підсилення всіх напрямів політики енергозбереження. Це стосується інноваційно-інвестиційного розвитку, ціноутворення, перехресного субсидування житлово-комунального господарства.
Друга складова — це питання диверсифікації енергопостачання, нові енергетичні транспортні коридори. Слід активізувати роботу з добудови нафтопроводу "Одеса-Броди— Гданськ— Плоцьк", пошуку партнерів, завершення ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) для роботи нафтогону в прямому напрямі й постачання легкої каспійської нафти та нафти з Близького Сходу в Європу територією України. Тут треба активно попрацювати над забезпеченням балансу інтересів держав-постачальників, транзитерів і споживачів — країн Середньої Азії, Каспійського регіону і Закавказзя, зокрема Азербайджану. Однозначно ми підтримуємо участь у всіх цих проектах Росії. Зауважте, зміцнення енергетичної безпеки України має стати частиною спільних зусиль зі зміцнення енергобезпеки Європи, створення прозорого, з умовами рівноправної ринкової конкуренції європейського енергетичного ринку.
Дуже важливе значення має і більш активне та раціональне використання власних енергоресурcів. До речі, цей напрям є головною складовою енергетичної стратегії, яка доопрацьовувалась на виконання рішення РНБОУ та 15 березня була затверджена на засіданні уряду. Зауважу, що в загальному енергобалансі питома вага споживання вугілля — 19%, а природного газу — 41%. Водночас, за прогнозами, запасів вугілля в Україні — 117 млрд. тонн, з яких 40 млрд. тонн уже розвідано. Отже, потрібно створити необхідні умови для ефективного та раціонального використання цих запасів.
Ми впевнені в необхідності формувати сприятливі умови для розвідки й видобутку власних запасів нафти та природного газу, зокрема в Чорноморському шельфі, а також для розвитку альтернативних та нетрадиційних відновлюваних видів енергоресурсів — біопалива та вітроенергетики.
— Як Ви особисто ставитеся до так званих "газових" угод?
— Я вважаю, що "газові" угоди, підписані четвертого січня, є тимчасовим компромісом у кризовій ситуації. Тепер потрібно вдосконалити роботу з Російською Федерацією щодо питань транзиту й постачання газу за принципами прозорої ринкової співпраці.
Зокрема, необхідно активізувати діяльність урядових структур і НАК "Нафтогаз України" з підготовки й підписання міжурядового протоколу щодо умов постачання природного газу і його транзиту на 2006–2007 роки. У нас ще залишаються й діють міждержавні міжурядові угоди, які були підписані в період з 2000 до 2002 року, коли прем`єрами були Ющенко й Кінах. Наприклад, в угоді від жовтня 2001 року, яку я підписував як Прем`єр-міністр України і яка була ратифікована Верховною Радою, чітко зафіксована умова: Україна гарантує транзит російського природного газу своєю територією в Європу, а Росія — транзит середньоазійського природного газу до України своєю територією. Тому треба наполягати, щоб ця відповідальність зберігалася. Необхідно суттєво деталізувати й розставити крапки над "і" у питанні ціноутворення на природний газ, передбачивши передовсім поетапний варіант підвищення ціни — для того, щоб вітчизняна економіка мала час на адаптацію. Необхідно розглянути й тариф на транзит. Визначаючи ці показники, слід шукати ринкову формулу, спираючись на Європейську енергетичну хартію, яку Україна ратифікувала. Більш того, до цього процесу треба залучити і Європейське Співтовариство. Як показали гострі події початку 2006 року, ці питання мають стати невід`ємною частиною енергетичної стратегії Європи, зміцнення енергетичної безпеки континенту.
— У контексті енергетичної безпеки проясніть ситуацію з виробництвом ядерної енергії. Нещодавно Юрій Єхануров заявив, що в майбутньому атомна енергія становитиме 60 відсотків або навіть дві третини української електроенергії...
— Атомна енергетика відіграє і надалі відіграватиме велику роль у забезпеченні України енергересурсами, зниженні зовнішньої енергетичної залежності. Нині в нас працюють 15 атомних блоків, які виробляють близько 52 відсотків електричної енергії. Ми маємо також розвіданих запасів високоякісних уранів на 100 років наперед. І коли зростає ціна на нафту й нафтопродукти, атомна енергетика виходить на перший план, але над її розвитком слід наполегливо працювати.
Упевнений у необхідності розробки комплексу заходів для посилення ядерної безпеки та надійності реакторів, для технологічної модернізації ядерних блоків, починаючи з 2010. Треба наполегливо працювати над створенням елементів ядерного циклу — починаючи з видобутку, виробництва свіжого й зберігання відпрацьованого ядерного палива. Відправляючи його в Росію, ми перебуваємо в залежності від Російської Федерації, яка, до речі, з 2009 року забороняє зберігання відпрацьованого ядерного палива закордонних держав на своїй території. Тому нам конче треба шукати способи зниження цієї залежності. Українська ядерна енергетика має значні перспективи, і в найближчі щонайменше 10 років її частка в загальному виробництві електричної енергії не знижуватиметься.
— Судячи з рішень Президента країни, нині РНБОУ перебуває в авангарді боротьби з корупцією...
— Так, готуються Національна антикорупційна стратегія та План дій щодо її виконання.
У контексті антикорупційної боротьби найважливіше завдання покладено на правоохоронні органи, які мають бути відповідним чином реформовані. Усі зміни мають відбуватися поетапно й системно на базі формування стимулів держави щодо залучення в правоохоронні органи найкращих фахівців, добре підготовлених професіоналів за всіма напрямами. Ці питання треба вирішувати в межах чинного законодавства і Конституції з подальшим удосконаленням нормативно-правової бази, адаптації системи правоохоронних органів до європейських і світових стандартів.
Я впевнений, що недавно схвалені РНБОУ концептуальні засади реформування правоохоронних органів забезпечать належне реформування сектора безпеки на період до 2015 року. Переконаний: в Україні буде створена дієва система демократичного цивільного контролю за діяльністю державного сектора безпеки. Усі реформи здійснюватимуться заради забезпечення конституційних прав і свобод громадян. Для цього всі, без винятку, мають бути однаково відповідальні перед законом.
Вважаю, що важливим кроком до цієї мети має бути ліквідація депутатської недоторканності, яка теж певною мірою сприяє поширенню корупції.
