"Луганський Чорнобиль" - так називає голова облдержадміністрації Геннадій Москаль стан житлово-комунального господарства свого регіону
А.Антіпова,
Голос України,
25.02.06
Г.Москаль: "Наш уряд повинен сказати собі: "Так далі жити не можна!" і взятися за роботу".
- Геннадію Геннадійовичу, щоразу розповідаючи про житлово-комунальне господарство області, ви оцінюєте його стан як вкрай критичний.
- Я сказав би навіть різкіше: це наш "луганський Чорнобиль". За роки, що минули, зношування комунікацій досягло мало не 100 відсотків. Проте в розвиток, підтримку ЖКГ ніхто(!) ніколи(!) нічого(!) серйозно не вкладав.
Тільки "латалися" діри, як завжди, в надії на "авось". Крім того, коли ми сьогодні підняли проектну документацію того часу, то побачили, що всі об`єкти були розраховані на зимову температуру, що не перевищує 25 градусів. Сьогодні це був Алчевськ, завтра така проблема може виникнути в Стаханові, Брянці, Красному Лучі, Перевальську, Суходольську, Краснодоні, Луганську... Ідеться не лише про стан тепломагістралей, а і про водопровід, газові мережі. В обласному центрі, наприклад, газ прокладали в 60-ті роки. Хто за цей час цікавився його проходженням по трубах, нагромадженням у пазухах землі? Останні вибухи двох будинків, що забрали життя вісьмох луганчан, служать тривожним попередженням: зволікати далі не можна, час серйозно розпочати реформування комунального господарства, яке перебуває у вкрай аварійному стані.
- ...І тоді ви сказали керівникам: "Годі брехати!"
- Так, я їх закликав показувати щиру картину. Що вони і зробили. Виявилося, що 20 - 25 відсотків будинків проблемних міст не опалювалися з моменту розпаду Союзу. До речі, в Алчевську тоді не було показано 134 будинки, у яких роками не працювало опалення. Це з`ясувалося тільки під час аварії. Тепер люди нарешті отримають тепло.
- Якщо шукати причини ситуації, що склалася у житлово-комунальному господарстві Луганської області, не можна залишити без уваги момент закриття шахт і передачі майна вугільної галузі на баланс органів місцевої влади.
- Справді, шахти ліквідували, перед Світовим банком відзвітувалися. Дехто навіть нагороди одержав за це. А що робити із соціальною сферою? Міністерство вугільної промисловості, на балансі якого перебували соціальні об`єкти, якнайшвидше позбулося цього непотрібного баласту, передавши його органам місцевого самоврядування. Передали, а в грошах на утримання соціальної сфери відмовили. Громада, у якої дуже куций бюджет, сьогодні не в змозі утримувати це господарство. Зазвичай місцеві ради тих регіонів, де закрито шахти, на 95 відсотків дотаційні - власних доходів не мають. Місто Зоринськ у Перевальському районі, наприклад, мерзне вже 15 років, з часу закриття шахти.
За цей період усе комунальне господарство стало непридатним. Води немає, опалення і каналізація не працюють. Без допомоги держави ситуацію змінити неможливо. Сьогодні за рахунок обласного бюджету в Зоринськ підводять газ, але це тільки початок вирішення проблем цього міста.
- І все-таки, Геннадію Геннадійовичу, як ви збираєтеся розв`язувати проблеми ЖКГ області, не маючи реальної фінансової бази?
- Як відомо, наша область дотаційна. Адже ми заробляємо лише 34 відсотки від того, що проїдаємо. Шукатимемо джерела. Братимемо кредити, виграватимемо гранди, залучатимемо міжнародну допомогу, користуватимемося лізингами... Днями провели інвестиційний форум, запросивши представників з провідних європейських країн, світових банків і фондів. Сьогодні проблема так загострилася, що далі зволікати не можна. Я почав цю роботу - і закінчу її.
- Чи не здається вам, що ви звалили на себе непомірну ношу? Адже схожа ситуація з ЖКГ спостерігається й в інших регіонах. Скажімо, у Донецьку, Запоріжжі. Отже, вирішувати її треба не локально, а в масштабах усієї країни. Ідеться про державну програму реформування цієї сфери...
- Так, житлово-комунальне господарство треба реформувати по всій Україні. Наш уряд повинен сказати собі: "Так далі жити не можна!" і взятися за роботу. Алчевськ може повторитися в будь-якій області. Ми чекаємо з боку держави активних дій, але і самі не маємо наміру сидіти склавши руки. Узяти, наприклад, органи місцевого самоврядування. Якщо питання про одержання прибутку (організації ринкових зборів, автобусних маршрутів тощо) - це справа місцевої влади, якщо мова про котельні, каналізації, водопровід - перекладається все на плечі держави. Але в законі про місцеве самоврядування зазначено, що вся власність, що перебуває на території міста чи селища, є власністю територіальної громади. Отже, треба шукати додаткові джерела для утримання соціальної сфери, заробляти гроші, шукати інвестиції. У Сєверодонецьку, наприклад, житлово-комунальну сферу підтримують за рахунок коштів від продажу землі і державного майна. Відремонтували ліфти, дахи будинків, дороги. Тут немає жодної квартири, де мерзли б. А в Алчевську із 360 ліфтів працює тільки 60.
- Геннадію Геннадійовичу, хотілося б закінчити розмову на оптимістичній ноті.
- Будемо працювати. Повернемо Алчевськ до життя і почнемо детально аналізувати ситуацію з ЖКГ по всій області. Розберемося конкретно по кожному місту і району: в одному випадку візьмемо в лізинг котельню, в іншому - почнемо встановлювати автономне опалення із залученням коштів населення, у третьому - візьмемо кредит для будівництва водовідводів чи заміни тепломережі. Як я вже казав, шукатимемо джерела фінансування. Другим етапом буде поступове реформування ЖКГ області. До нового опалювального сезону ми повинні значно поліпшити ситуацію і не допустити повторення другого Алчевська.