Столиця.
Що робить Київ містом, комфортним для життя
Ю.Жданов,
День,
23.03.06
Учора Олександр Омельченко заявив на прес-конференції, що розслідування справи про афери групи "Еліта-Центр" гальмується вищими посадовими особами.
Безліч проблем, які доводиться вирішувати країні, не оминули, звичайно, й Київ. Разом з тим столиця в економічному, соціальному плані виглядає набагато краще, ніж інші регіони, та й країни в цілому. Про успіхи, а також про невирішені питання наша розмова з Київським міським головою Олександром ОМЕЛЬЧЕНКОМ.
— У чому секрет київського "економічного дива"?
— Локомотивом економіки міста є інноваційна політика та інвестиції. У 2005 р. обсяги промислового виробництва в Києві порівняно з 2004 р. зросли на 15,4%. Усього ж за період підйому 1997—2005 років промислове виробництво в Києві зросло в 2,7 разу, тоді як в Україні — в 1,8 разу.
Важливою ознакою накопичення позитивних якісних зрушень у виробничій сфері є посилення інноваційної складової економічного зростання. У 2005 р. АКБ "Хрещатик" для фінансово-кредитної підтримки надав кредити для реалізації інноваційних бізнес-планів підприємств на суму близько 43 млн. грн. та майже 23 млн. грн. на виконання 246 наукових робіт з міського бюджету. Підприємствами міста впроваджено у виробництво більш ніж 500 нових технологічних процесів, з яких половина — маловідходні та ресурсозбережні, освоєно понад тисячу нових найменувань продукції.
Протягом останніх років Київ стабільно утримує позиції лідера у сфері інвестиційної діяльності та має найвищий рейтинг інвестиційної привабливості серед регіонів України. У 2005 р. обсяг капітальних інвестицій становив 20 млрд. грн., що є п`ятою частиною загальнодержавних обсягів. У 2006 р. пріоритетом діяльності міської влади щодо стабільного розвитку промислового комплексу столиці буде збереження позитивної тенденції зростання обсягу промислової продукції, робіт і послуг. У промисловість міста буде спрямовано близько 20% прямих іноземних інвестицій на створення високотехнологічних виробництв, на будівництво нових об`єктів, розширення та переозброєння діючих виробництв, спорудження об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. За прогнозом, обсяги інвестицій в основний капітал у 2006 р. зростуть на 9% порівняно з 2005 р. і становитимуть понад 20 млрд. грн. У розрахунку на душу населення це 7,5 тис. грн. На кінець 2006 р. загальний обсяг коштів іноземних інвесторів, залучених в економіку Києва, передбачається на рівні 3 млрд. 890 млн. доларів США.
— Як розвивається інфраструктура столичного мегаполісу, зокрема транспортна?
— У середньому щоденно на маршрутах міського пасажирського транспорту працює 2229 одиниць рухомого складу комунальної власності: автобуси, маршрутні таксі, трамваї, тролейбуси, метрополітен. Торік ми придбали 140 великогабаритних автобусів, а цього року плануємо закупити 200 нових тролейбусів. Це допоможе вирішити гостру нині проблему наземного громадського транспорту. Значні кошти передбачено і для закупівлі рухомого складу метрополітену.
Однією з основних подій у транспортній галузі міста було введення в серпні в експлуатацію ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Харківська" до станції "Бориспільська". У березні на цій лінії прийняла пасажирів нова станція "Вирлиця".
У 2006 р. планується продовжити будівництво Подільського мостового переходу через Дніпро з лівобережними та правобережними підходами, реконструкцію фунікулеру та Ленінградської і Московської площ, спорудження других виходів зі станцій метрополітену "Дарниця", "Вокзальна", ділянки від "Харківської" до "Бориспільської" з електродепо "Харківське" (друга черга, станція метро "Червоний Хутір"), продовження Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену — від станції "Либідська" у бік Теремків. Триватимуть прохідницькі роботи в напрямку масиву Виноградар.
— Київ щороку "видає" понад мільйон нових квадратних метрів житла. Які плани будівництва в столиці на цей рік?
— Генеральним планом м. Києва визначено напрями містобудівного розвитку його територій. Продовжуються роботи зі спорудження Подільського мостового переходу через р. Дніпро, будівництва транспортних розв`язок у центральній частині міста, реконструкції автошляхів, будівництва підземних і наземних пішохідних переходів, спорудження багатоповерхових паркінгів.
Вже розпочато розробку детального плану забудови території нижньої Телички. Передбачається повний комплекс реконструкції території з виносом існуючих промислових підприємств та будівництвом громадського центру. Також у планах міської адміністрації підготовка інвестиційних проектів в районі Корчуватого, вул. Боженка, території заводу "Веркон", де разом з реновацією та модернізацією підприємства планується зміна статусу території з будівництвом житла та громадського центру. Містобудівною радою схвалено проект будівництва готельного комплексу на території заводу ім. Петровського, очікує зносу тютюнова фабрика на проспекті Перемоги, на території якої вже запроектовано офісно-торгівельно-розважальний центр. У перспективі заплановано реконструкцію прилеглої до фабрики території з будівництвом там житла та відповідної інфраструктури. У перспективі реконструкції підлягають території Рибальського півострова, вул. Байкової, Либідської площі та інших.
"Першою ластівкою" процесу ефективного використання промислових зон стали побудовані торгівельно-розважальні комплекси, такі, як "Караван" на вул. Луговій, "Фуршет" на Видубичах, "Променада-центр" на Солом`янці, "Городок" на Петрівці та ін. Зараз процес реконструкції промислових територій носить більш комплексний характер. Спочатку розробляється детальний план території з перспективою її розвитку, а потім розпочинається проектування окремих об`єктів.
Минулого року Українська академія архітектури розробила яскраві концептуальні пропозиції із забудови головних міських площ, розміщення інвестиційно- привабливих об`єктів. Планується поступово розробити та затвердити регламенти та граничні параметри забудови. Це сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату, забезпеченню сталого розвитку столиці. Статистичні дані свідчать про зростання чисельності постійного населення, обсягів введення в експлуатацію. Найближчим часом планується збільшення житлової забезпеченості до 26 кв. м. на одного мешканця, що передбачено генеральним планом міста, забезпечення житлом молодих сімей, військовослужбовців, соціально незахищених верств населення.
— Сьогодні на перший план виступає питання енергозабезпечення. Як вдалося взимку впоратися з цим "викликом" часу? Що нас чекає наступної зими?
— Система енергозабезпечення і, що не менш важливо, енергозбереження Києва з честю витримала несприятливі економічні, погодні і, чого вже там гріха таїти, політичні умови. Звичайно, ми винесли для себе певні уроки, але й переконалися в тому, що курс на збереження контролю над компанією "Київенерго" був єдино вірним. Так само, як і наша передбачлива політика щодо проведення реконструкції мереж і обладнання.
У нас є програма до 2010 р. Її реалізація забезпечить впровадження ефективних технологій і устаткування, сприятиме скороченню обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів, поліпшенню екологічного стану, дасть суттєвий позитивний соціальний ефект. Щоквартально, починаючи з 2001 р., проводиться моніторинг виконання заходів з енергозбереження. За 2005 р. економія паливно-енергетичних ресурсів становить близько 40 тис. тонн умовного палива.
З метою впорядкування та економного витрачання енергоресурсів в бюджетній сфері міста з 2000 р. здійснюється реалізація проекту "Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва". Проект передбачає зменшення витрат теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання в 1546 будинках установ, які фінансуються з місцевого бюджету. Загальний потенціал енергозбереження при реалізації проекту — близько 20%.
— Існує точка зору, що в Києві привабливий економічний клімат для розвитку малого і середнього бізнесу. Як це позначається на рівні зайнятості населення та їхніх доходах?
— За кількістю малих підприємств м. Київ посідає перше місце серед регіонів України. Мале підприємництво забезпечує майже третину загальних надходжень до бюджету міста від суб`єктів підприємництва. В 2005 р. кількість суб`єктів підприємництва, зареєстрованих як платників податків, зросла на 7% порівняно з 2004 р. і досягла більше 253 тис. од., в т. ч. 109 тис. — юридичних осіб і більше 143 тис. — фізичних. На них працює більше 280 тис. осіб та виробляється четверта частина загальнодержавних обсягів продукції.
В місті ефективно діє механізм фінансово-кредитної підтримки суб`єктів господарювання. З міського бюджету на часткове відшкодування відсотків за отриманими підприємцями кредитами перераховано 39,2 млн. грн. ВАТ "Хрещатик" укладено 60 кредитних договорів з суб`єктами господарювання на суму 168,4 млн. грн. Кошти направлялись на впровадження інноваційних проектів, новітніх технологій, розширення виробництва, придбання обладнання.
Розвиток бізнесу, як в Україні загалом, так і в столиці, залежить від того, наскільки сприятливим є регуляторне середовище. Для спрощення та скорочення у часі реєстраційних та післяреєстраційних процедур з 1 липня 2005 р. в усіх районах міста запроваджено проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців за принципом "єдиного вікна".
За січень-грудень минулого року рівень номінальної середньомісячної заробітної плати в Києві становив 1314 грн., що в 1,6 раза перевищує показник по Україні (806 грн.). Реальна заробітна плата за цей період зросла на 18,5%.
У Києві відсутня заборгованість із заробітної плати на комунальних підприємствах та підприємствах, що входять до сфери управління Київської міської державної адміністрації, а також немає заборгованості із заробітної плати в бюджетних установах та організаціях, які фінансуються з місцевого й державного бюджетів.
Рівень зареєстрованого у Києві безробіття є найнижчим у державі, становлячи 0,4%. Причому, зауважте, на одного безробітного в Києві припадає п`ять вакансій. Програмою зайнятості населення Києва на 2006 — 2007 рр. передбачено введення в дію у 2006 р. не менше 58 тис. робочих місць. За прогнозними розрахунками, розмір середньомісячної заробітної плати штатних працівників зросте у 2006 р. до 1709 грн.
— Це щодо працездатного населення. Але ж значна частка киян не спроможна себе забезпечити.
— Лише за рахунок програми "Турбота" протягом 2005 р. виплачено різних видів допомоги на суму понад 100 млн. грн. Ми створили єдиний державний автоматизований реєстр і наповнили додатковою інформацією про пільгові категорії громадян (види пільг, на які має право пільговик; його ідентифікаційний код тощо). Щорічно виділяються кошти для надання одноразової адресної матеріальної допомоги малозахищеним верствам населення Києва, які опинилися в складних життєвих обставинах. Торік було виділено 1 млн. грн. і допомогу надано понад 15 тис. осіб. При міському територіальному центрі соціального обслуговування створено єдиний в Україні відділ транспортного обслуговування для забезпечення спецавтотранспортом осіб з порушенням опорно-рухового апарату. Сьогодні автопарк налічує 33 автомобілі з підйомниками.
— Що конкретно зроблено за минулий рік для інвалідів?
— Інвалідам війни видано 116 автомобілів "Таврія", які надійшли за кошти державного бюджету, та 112 легкових автомобілів з гуманітарної допомоги. Інвалідам та пенсіонерам міста виділено також інші засоби пересування та реабілітації. До будинків-інтернатів загального профілю поселено 161 особу, психоневрологічного профілю — 129 осіб, дитячих — 33. Через Міський центр роботи з інвалідами та київські міські громадські організації інвалідів працевлаштовано 371 інваліда (в тому числі 76 — з надомними умовами праці), накопичено інформацію щодо 324 робочих місць для інвалідів та пропозицій інвалідам для наступного працевлаштування, багато інвалідів пройшли навчання на професійних курсах iз чотирьох професій. На початку січня 2006 року у місті відкрито Будинок соціального піклування для осіб без визначеного місця проживання та міні-гуртожиток на вул. Суздальській, 4/6. На вул. Олени Теліги, 37 Г невдовзі буде відкрито перший міський центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
— Завжди мірилом оцінки будь-якої влади було їхнє ставлення до людей похилого віку і до дітей.
— Якби розмір пенсії можна було встановлювати рішенням Київради, повірте, київські пенсіонери мали б значно вагомішу винагороду за багатолітню самовіддану працю. Але ми намагаємось в межах наших повноважень допомагати нашим ветеранам. У 2005 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Києві надійшло 8,6 млрд. грн. Це дало можливість забезпечити вчасну і в повному обсязі виплату пенсій пенсіонерам Києва. Але ж ми використали для цього лише 3,3 млрд. грн., або 38,4 % від зазначених надходжень. Решту перераховано Пенсійному фонду України для виплати пенсій в інших регіонах держави. Проект планових надходжень по Головному управлінню на 2006 р. становить 10,4 млрд. грн., в тому числі власні надходження — 8,3 млрд.
Київ характеризується сприятливою, порівняно з іншими регіонами України, демографічною ситуацією. На відміну від загальноукраїнських тенденцій чисельність наявного населення в місті поступово збільшується. На кінець 2005 р. цей показник становив 2 млн. 695,5 тис. осіб, що на 29,1 тис. осіб більше, ніж на початку року. Упродовж останніх років у місті вдалося уповільнити темпи природного скорочення населення за рахунок певного підвищення чисельності народжених дітей (в 2005 р. — 26,1 тис. осіб) і зменшення коефіцієнта дитячої смертності. У порівнянні з минулим роком збільшилась кількість дітей віком до 3-х років. У дошкільних закладах відкрито 782 групи для дітей раннього віку та обладнано місця для 13 тис. малят (у 2004 р. — 711 груп, 11,2 тис. дітей).
У 2005 — 2006 навчальному році в 527 загальноосвітніх закладах міста навчається майже 260 тис. учнів. У Києві функціонує 31 професійно-технічний навчальний заклад. У 24 із них разом з робітничою професією учні здобувають повну загальну середню освіту. Підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за 150 професіями, з яких 70 % інтегровані.
Бюджет 2006 р. передбачає виконання основних галузевих програм, серед яких, зокрема, програма "Київський підручник", "Набори першокласникам", комп`ютеризація навчальних закладів міста, охорона закладів освіти та інші.
— Як місто допомагає молоді?
— Головне — допомогти молодій людині знайти своє місце в житті. Тому дбаємо про забезпечення зайнятості та підтримуємо підприємницькі ініціативи молоді. Протягом минулого року до молодіжної біржі праці звернулося понад 10,5 тис. молодих осіб, їм запропоновано 10000 вакансій. Крім того, було сформовано 187 молодіжних трудових загонів, до яких залучено майже 4 тис. молодих людей, які виконували різноманітні тимчасові та сезонні роботи.
Для молодих сімей надавались пільгові довготермінові житлові кредити з частковим їх погашенням при народженні дитини, на що з міського бюджету в 2005 р. виділено 20,0 млн. грн.
З метою стимулювання народжуваності дітей у місті реалізовувався комплекс заходів, здійснювалась підтримка та соціальна допомога сім`ям з дітьми. Зокрема, при народженні дитини з 1 квітня 2005 р. збільшено виплати до 8497,6 грн.; надається щомісячна додаткова допомога одиноким матерям і малозабезпеченим багатодітним сім`ям та ін. Продовжується робота зі створення Київського міського центру "Прийомна сім`я" ( вже існує 19 прийомних сімей, в яких виховується 21 дитина) та розпочато створення дитячих будинків сімейного типу.
Ми здійснюємо профілактику наркоманії, алкоголізму і захворювання на СНІД шляхом реалізації комплексу заходів "Формування здорового способу життя" в рамках міської міжгалузевої комплексної програми "Здоров`я киян" на 2003— 2011 роки; створення в 2005 р. Центру ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога"; переведення центру соціального розвитку підлітків і молоді "Зміна" на цілорічний графік роботи; посилення контролю за продажем алкогольних і тютюнових виробів неповнолітнім.
— Зараз у всіх на слуху участь столиці у конкурсі на звання "Європейська культурна столиця-2010". Київ підключився до участі в цьому престижному міжнародному проекті менше як рік тому. Наскільки наші шанси оптимістичні?
— "Київ — перехрестя культур". Таку промовисту назву має наша програма, яку ми представили у Брюсселі депутатам Європарламенту, представникам інших структур Європейської спільноти і численним представникам засобів масової інформації. Наше сьогоднішнє прагнення — підтвердити незмінне бажання Києва і всієї України бути в Європейському Союзі. І участь у конкурсі на право іменуватися "Європейською культурною столицею-2010" ми розглядаємо як надто важливий чинник на шляху до цієї стратегічної мети.
У Києві — визнаному світом центрі східного слов`янства — мешкають представники 134 національностей, в мирі і злагоді співіснують 64 релігійні конфесії. У Києві діє 47 вузів, у яких навчається понад 400 тисяч студентів, у тому числі із багатьох країн світу. До послуг киян і гостей столиці більш як 30 театрів, понад 50 музеїв, близько 1000 бібліотек, інші культурно-освітні заклади. Тут динамічно розвивається готельне господарство і туристична індустрія. Київ має значний досвід в організації і проведенні масштабних міжнародних культурно-мистецьких заходів (згадаймо хоча б ювілейний музичний конкурс "Євробачення-2005"). У Києві народилися, навчалися або працювали такі всесвітньо відомі постаті як Сергій Корольов, Павло Попович, Олег Антонов, Ігор Сікорський, Серж Лифар, Володимир Горовиць. Їхню справу гідно продовжує нинішня плеяда вчених і митців, які примножують славу України і її столиці.
Під час перегляду короткого презентаційного відеофільму присутніх на презентації в Брюсселі особливо вразила самобутня краса нашого міста, яку створює неповторний природний ландшафт. Вони із захопленням довідалися, що лише 44 відсотки території Києва забудовано, а решту займають парки, сквери, зелені зони відпочинку, річка Дніпро і 360 міських озер. Я запросив учасників презентації побувати в нашому місті і переконатись, що Київ — не парк у місті, а місто в парку.
Європі потрібна миролюбна, стабільна, прогнозована Україна. А реалізація представленої у Брюсселі багатогранної програми і звання "Європейська культурна столиця-2010" допоможе нам краще пізнати та зрозуміти одне одного і стане важливим етапом на шляху України до Євросоюзу. Підтримка Києва з боку майже сорока міст-побратимів і міст-партнерів дає підстави сподіватися на успішну реалізацію цього масштабного проекту.
— Київ прагне бути європейським містом, але чи не щодня обурені кияни пишуть до ЗМІ, у відповідні інстанції про незадовільний стан будинків, дворів, вулиць, парків, скверів.
— Згадаймо загальновідому істину — чисто там, де не смітять. І якщо обурених киян більшає, то це також свідчить про зростання відповідальності у мешканців столиці за наш спільний дім — Київ. Небайдужі люди можуть крім ЗМІ також звертатися у цілодобовому режимі до спеціальної диспетчерської служби, яку створено міською владою для того, щоб ми мали можливість спільно усунути недоліки в утриманні житлових будинків, прибудинкових територій, вулиць, парків та скверів. До речі, в минулому році на телефон служби № 289-70-33 надійшло майже 2000 звернень громадян зі скаргами чи пропозиціями щодо припинення фактів незадовільного утримання об`єктів міської інфраструктури і окремих дільниць території міста. На кожне з них було відреаговано належним чином.
При відповідному фінансуванні та виконанні у встановлені терміни заходів загальноміських програм (наприклад "Комплексна програма реформування та розвитку житлового господарства міста Києва на 2003—2005 роки та на період до 2010 року", "Комплексна програма реформування та розвитку водопровідно- каналізаційного господарства районів забудови в приватному секторі м. Києва на період 2004— 2010 роки", "Твій дім, твоє подвір`я", "Покрівля", "Безбар`єрне середовище", "Екологія, дитина, майбутнє" тощо), можна усунути багато причин незадовільного утримання об`єктів міської інфраструктури та території, але неможливо їх ліквідувати назавжди, бо це пов`язано із щоденною їх експлуатацією та відповідною технологією надання комунальних послуг.
Крім того, якщо районні та міські комунальні служби будуть укомплектовані кваліфікованими кадрами згідно з штатними розкладами, їх робота буде організована на конкурентній основі і вони будуть чітко виконувати свої функціональні обов`язки, то можливе оперативне усунення недоліків, які виникають в ході експлуатації об`єктів. Велике значення мають також рівень загальної культури киян і гостей міста, виробничої культури виконавців робіт. Показово, що завдяки застосуванню більш прогресивних технологій і матеріалів за останні 3 роки кількість аварійних розриттів інженерних мереж скорочується в м. Києві приблизно на 500 од. за рік. А це дуже хороша тенденція.
— Як міська влада планує відновлювати наявність гастрономів в центрі міста і чи можна було уникнути їх зникнення?
— Сьогодні 97% стаціонарних підприємств роздрібної торгівлі — це підприємства приватної форми власності. Відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про малу приватизацію", "Про власність", — після приватизації об`єктів і набуття власником майнових прав, він має всі законні підстави через 5 років змінювати його профіль на свій розсуд. На наш погляд, у процесі малої приватизації, яка проводилася з 1994 року й до теперішнього часу, органами влади з питань власності та приватизації були допущені прорахунки. Під приватизацію було пущено всю торговельну мережу і, в більшості випадків, при укладанні умов приватизації об`єкта під час його продажу, практично не включалися вимоги із збереження профілю підприємства.
По правді сказати, процес закриття продовольчої мережі проходив не лише в межах нинішніх адміністративних районів, а дістався у спадок від минулих райдержадміністрацій. Більшість із цих магазинів переспеціалізовано, а частина — перетворена у промтоварні магазини. Сьогодні практично ні міське, ні районні управління комунальної власності не здійснюють контроль за дотриманням умов приватизації, в результаті чого руйнується інфраструктура мережі, що формувалася на науково-обґрунтованих нормах.
Яскравим прикладом може слугувати ліквідація інфраструктури продовольчої мережі на Хрещатику та прилеглих до нього вулицях. Тільки за останні 5 років повністю переспеціалізовано близько 30 продовольчих магазинів. Тому мешканці житлових мікрорайонів, де закрилися продовольчі магазини, цілком обґрунтовано скаржаться на відсутність можливості придбати продовольчі товари. Треба визнати: лише за рахунок відкриття підприємств торгівлі великих форматів, збудованих за кошти інвесторів, вирішити проблему роздрібної торгівлі продовольчими товарами неможливо. Тому паралельно зі спорудженням супермаркетів будемо створювати, а в центрі — відновлювати, мережу невеликих магазинів з продажу товарів повсякденного попиту — хліба, молока, бакалії, м`ясопродуктів тощо.
Утім, неконтрольована переспеціалізація продовольчої мережі у найбільш привабливих місцях центру й інших районів столиці здійснюється значною мірою через законодавчу неврегульованість. Міська влада прийняла єдино вірне рішення розпочати поступове формування мережі підприємств по торгівлі продовольчими товарами повсякденного попиту в межах пішохідної досяжності.
— Як ви оцінюєте суспільно-політичну ситуацію в столиці на порозі виборів?
— Вперше вибори до всіх рівнів влади відбудуться за пропорційною системою. Небачена досі кількість партій і блоків, лавина агітаційної інформації і брудного піару, довжелезні списки в усіх виборчих бюлетенях значно ускладнили для багатьох громадян сам процес вибору. Адже вони звикли обирати депутатом конкретну людину, а тепер мають вірити партійним програмам, які, за великим рахунком, мало чим відрізняються одна від одної. Водночас, ніхто не закине міській владі, що вона комусь із суб`єктів виборів чинила якісь перепони. Вийдіть на Хрещатик чи на будь-яку іншу вулицю в центрі або на околицях Києва і ви побачите повну палітру гасел, кольорів, закликів, фотопортретів... Чи це не ознака політичного плюралізму, чи це не вияв демократії?
Але є, на жаль, сили, яким будь-що треба спаплюжити позитивні надбання і звинуватити міську владу в усіх мислимих і немислимих гріхах, щоб одурманити виборця і в такий спосіб заволодіти омріяним мандатом. Але кияни сьогодні навчилися добре розрізняти пустослів`я і реальні справи, тому обманути їх дешевим популізмом ой як важко.
Скажу, що Київ до виборів готовий, і це буде продемонстровано найближчої неділі на всіх виборчих дільницях.
P.S. Учора Олександр Омельченко заявив на прес-конференції, що розслідування справи про афери групи "Еліта-Центр" гальмується вищими посадовими особами. Він також повідомив, що два тижні тому направив із цього приводу листа Президенту України Віктору Ющенку, прем`єр-міністру Юрію Єханурову, а також керівництву СБУ, Генеральній прокуратури, МВС, Національного банку. "У кожному листі на двох сторіночках я детально висловив свою думку, що справа розслідується повільно, і в мене є підозри, що вона гальмується, щоб не завершитися до виборів, щоб не вплинути на деяких високопоставлених посадових осіб, оскільки там буде розкрита правда", — заявив О. Омельченко. Відповідаючи на запитання про те, хто з вищих посадових осіб може бути зацікавлений у гальмуванні розслідування справи, мер заявив, що це "хтось із високих посадових осіб — вище за міністра, вище за генерального прокурора, вище за голову НБУ".
О. Омельченко також повідомив, що наразі розслідуванням справи займається головне управління МВС України в Києві, а також спеціальна слідча група, створена на підставі його розпорядження. При цьому розслідування, яке веде спеціальна група, за його словами, випереджає слідство. Міський голова повідомив, що ухвалив рішення оприлюднити матеріали, які отримала в ході розслідування група в зв`язку з тим, що досі не отримав відповідь на свої листи, направлені на адресу керівництва країни й правоохоронних органів. О. Омельченко розказав, що афера з "Еліта-Центр" готувалася кілька років, дев`ятьма вихідцями із двох країн. При цьому він оприлюднив схему, яку було використано. Зокрема, за його словами, "левову частку відповідальності взяв на себе "Правекс- банк" у Києві, який створив всередині банку два ТОВ". О. Омельченко відмовився повідомити назви цих товариств, заявивши, що "це таємниця". За його словами, через ці два ТОВ "перетворювалися на готівку гроші з українських гривень в умовні американські долари", повідомляє Інтерфакс-Україна.
Відповідаючи на уточнююче запитання про те, чи причетний до даної афери народний депутат Леонід Черновецький, народний депутат і один із його основних претендентів на крісло міського голови на нинішніх виборах, О. Омельченко заявив: "Леонід Черновецький є єдиним власником повного пакету акцій "Правекса", його дружина працює головним бухгалтером "Правекса", а син там працює — очолює те ТОВ". О. Омельченко також повідомив, що в середу вранці направив лист на адресу керівника виборчої кампанії блоку "Наша Україна" Романа Безсмертного з приводу того, що один із кандидатів у народні депутати, які включені в список "Нашої України", "є порушником закону".
