Місяць: Жовтень, 2005 Листопад, 2005 Грудень, 2005 Січень, 2006 Лютий, 2006

Робота і зарплата: два кити соціального добробуту

Н.Гончарук,

Урядовий кур`єр,

22.02.06

Піддавати все сумніву і беззастережно всьому вірити - однаково зручні позиції, які нарівні позбавляють від необхідності думати. Ці слова французького письменника доволі влучно характеризують нинішню ситуацію в нашому суспільстві, значною мірою наполітизованому в зв`язку з наближенням наступних виборів.

Питанням номер один, певна річ, стали соціальні проблеми, які зачіпають усіх без винятку громадян. Робота та зарплата, похідні від них пенсія, соціальна допомога, зайнятість та подолання бідності сьогодні є предметами найзапекліших політичних суперечок.

Здавалося б, найбільш переконливими аргументами тут мали бути об`єктивні чинники, реальні цифри і факти. Та, на жаль, часто-густо аргументи сторін знаходяться в площині сюрреалізму: реальне піддається сумніву, тотальній критиці, а бажане, вигадане, стовідсотково приймається на віру.

Спробуємо з`ясувати фактичний стан справ в розмові з міністром праці та соціальної політики Іваном Саханем.

- Іване Яковичу, ваше міністерство аж ніяк не можна звинуватити у приховуванні від широкого загалу об`єктивної інформації про реальний стан речей в соціальній сфері. На чому вона грунтується?

- Наші громадяни дедалі менше вірять словам, не згірш політиків орієнтуються в цифрах і даремно думати, що їхньою свідомістю легко маніпулювати.

Підбиваючи підсумки роботи міністерства за минулий рік, ми виходили із об`єктивної інформації, в основі якої - дані Держкомстату, звіти конкретних державних інституцій.

Розглянемо ситуацію із доходами населення. Як свідчить статистика, номінальні доходи громадян України за січень-грудень 2005 року порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилися на 38,4 відс., наявні доходи - на 36,4 відс. При цьому реальні наявні доходи, тобто доходи за мінусом інфляції зросли на 20,1 відсотка.

Зберігається стійка динаміка зростання заробітної плати за всіма видами економічної діяльності. Середньомісячна заробітна плата в січні-грудні 2005 року порівняно з відповідним періодом 2004 року зросла на 36,7 відсотка і становила 806,18 грн на місяць, що на 78 відсотків перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Темпи росту реальної заробітної плати за минулий рік становили 120,3 відсотка.

Заробітна плата в грудні 2005 року порівняно з груднем попереднього року в Україні зросла на 44,9 відсотка і вперше перевищила розмір однієї тисячі гривень (1020 грн).

Протягом 2005 року мінімальна заробітна плата збільшилася на 26,7 відсотка і становила 73,3 відсотка (332 грн) від прожиткового мінімуму проти 61,3 відс. (237 грн) у 2004 році. Фонд оплати праці за січень-грудень 2005 року збільшився на 41 відс. у порівнянні з відповідним періодом 2004 року і становив 112,9 млрд гривень. Це означає, що українці торік отримали заробітної плати на 31,0 млрд грн більше, ніж в 2004 році.

Протягом минулого року більш ніж на 50 відсотків підвищено заробітну плату працівників бюджетної сфери. З вересня 2005 року впроваджено перший етап умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки.

Не можна не сказати хоча б тезами про те, що в 2005 році на допомогу сім`ям з дітьми спрямовано 1686 мільйонів гривень. А це в 2,6 разу більше, ніж в 2004 році (616 млн грн).

Розмір допомоги при народженні дитини зріс в 11,3 разу. Тобто з 764 до 8497 гривень. В 5,4 разу зріс максимальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям, вдовам, вдівцям та усиновителям (з 50 до 181-234 грн щомісяця залежно від віку дитини). У 4-5 разів підвищено розміри допомоги на дітей, котрі перебувають під опікою (з 90 до 362-468 гривень на місяць залежно від віку дитини).

У 2005 році з Держбюджету на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам було спрямовано 3,4 мільярда гривень. Для порівняння: у 2004 році - 1,8 мільярда гривень.

Соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у 2005 році підвищена від 3 до 5 років (залежно від інвалідності та віку). Саме фінансування програм соціального захисту інвалідів збільшено у порівнянні з 2004 роком на 58 мільйонів гривень.

- Та, як відомо, головні державні соціальні гарантії, окрім пенсій, все ще не досягають розміру прожиткового мінімуму. Нижче мінімального розміру отримують заробітну плату 15 відсотків, а нижче прожиткового мінімуму – 32 відсотки працюючих.

- Справді, проблема підвищення рівня оплати праці залишається вкрай нагальною. Наведені вище показники зовсім не означають, що Уряд не усвідомлює цього. Ці показники, які ви назвали, частково віддзеркалюють проблему "тіньової" заробітної плати. Уряд буде продовжувати наполегливо шукати шляхи виведення заробітної плати з "тіні". За цим – соціальні гарантії працівників, розмір їхніх пенсій, доходи місцевих бюджетів тощо. З другого боку, дедалі гострішою стає проблема заповнення вакансій. Роботодавці мають усвідомити, що час дешевої робочої сили в Україні минув, що формування трудового колективу залежить напряму від рівня оплати праці, від умов праці.

Не можу не сказати і про борги з заробітної плати. Протягом 2005 року заборгованість із виплати заробітної плати зменшилась на 151,6 млн грн або на 13,6 відсотка.

На 1 січня 2006 року заборгованість із заробітної плати становила 959,7 млн гривень - це найнижчий показник за час здійснення державного моніторингу.

Протягом минулого року найбільші темпи погашення заборгованості із заробітної плати були в Херсонській (на 48,7 відс.), Івано-Франківській (на 41,8), Волинській (на 26,1), Луганській (на 25,8) областях та м. Києві (на 26,2 відсотка). Співвідношення загальної заборгованості із виплати заробітної плати до фонду оплати праці за грудень 2005 року становить 10,7 відсотка.

- Опоненти уряду піддають сумніву виконання заходів щодо реалізації Державної програми зайнятості населення на 2005 рік та виконання відповідних завдань Президента України.

- Маю зазначити, що за 9 місяців 2005 року (річних даних Держкомстат ще не має) чисельність зайнятого населення віком 15-70 років становила 20,7 млн осіб. Це на 382,8 тисячі більше, ніж рік тому. Рівень зайнятості за цей же час зріс в Україні з 56,8 відсотка в 2004 р. до 57,9 відсотка в 2005 р. Чисельність безробітних скоротилася проти 2004 року на 354,2 тис. осіб.

Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, склав 7 відсотків економічно активного населення проти 8,6 відсотка за 9 місяців 2004 року.

Ці позитивні зміни стали можливими передусім тому, що Уряд, обласні державні адміністрації наполегливо працювали над завданням Президента України щодо створення нових робочих місць. За звітами обласних державних адміністрацій торік в Україні було створено один мільйон 139 тисяч робочих місць. Зазначу, що значна частина з них створена в сфері самозайнятості, з невисоким рівнем оплати праці. Необхідно про це теж говорити.

Треба бути відвертими стосовно того, що на ринку праці сьогодні існує незбалансованість попиту та пропозиції робочої сили. Економіці потрібні висококваліфіковані робітничі кадри, за окремими професіями на сьогодні число безробітних у 5 та більше разів перевищує число відповідних вакансій.

Але фах безробітних не задовольняє роботодавців. З другого боку є багато випадків коли навпаки умови оплати праці, умови роботи, яку пропонують роботодавці, не задовольняють тих, хто шукає роботу. І таких людей теж треба розуміти: пропозиція роботи з оплатою праці на рівні прожиткового мінімуму та ще й не своєчасно виплачена навряд чи може зацікавити кваліфіковану людину.

Позитивних зрушень досягнуто в сфері соціального партнерства, зокрема, зросла кількість укладених колективних договорів (сьогодні їх 82,9 тис. проти 79,6 тис. за відповідний період минулого року). Колективно-договірним регулюванням соціально-трудових відносин охоплено 9,5 млн чоловік, що становить 81,7 відсотка до облікової кількості штатних працівників.

Але потенційні можливості колективних договорів та угод ще недостатньо використовуються для підвищення ефективності виробництва, запровадження механізмів дотримання власниками правових норм і гарантій для найманих працівників. Найменше працюючих охоплено колективними договорами в Тернопільській, Хмельницькій, Львівській областях та м. Києві, в яких чисельність працівників, охоплених колдоговорами, сьогодні найнижча по Україні (60,6-72,5 відсотка).

- Та, не дивлячись на істотне зростання рівня оплати праці в 2005 році (в середньому майже на 45 відсотків), ця зарплата не задовольняє працююче населення. Не тішить вона і їхні родини. Як надалі діятиме уряд?

- Я вже говорив що, проблеми оплати праці, підвищення рівня оплати праці безумовно є пріоритетами нашої роботи в 2006 році. Зрозуміло, що і на ринку праці проблем багато.

Сьогодні, наприклад, значно активізувалися підприємства суднобудування, машинобудування, нарощуючи свої виробництва. У зв`язку з цим виникла нова проблема - формування заново трудових колективів підприємств. У більшості випадків виробництво потребує висококваліфікованих працівників, яких на ринку праці немає. У зв`язку з цим треба зосереджуватися на підготовці та перепідготовці людей, що шукають роботу.

Актуальною стає проблема повернення в Україну частини працівників, які виїхали за кордон. Це завдання номер один. Розглядати його слід під кутом зору підвищення умов оплати праці, створення відповідних умов для роботи людей, тобто треба конкурувати із країнами, куди виїхали працівники, для того, щоб вони могли повернутися додому.

Зауважу, що зростання на 45 відсотків рівня оплати праці досягнуто не тільки за рахунок підвищення рівня оплати праці, а й за рахунок того, що частина людей, які отримували заробітну плату в конвертах, стали отримувати її легально.

Офіційна статистика дає привід для глибокого аналізу ситуації із заробітною платою. Приміром, зверніть увагу на таке: найнижчий рівень оплати праці, крім сільського господарства, де і справді багато об`єктивних причин, маємо в торгівлі. Торгівля, ресторани - найнижчий рівень оплати праці після села.

Низькі зарплати, судячи по звітних документах, у працівників сфери послуг - в дорогих перукарнях, фітнес-центрах тощо. До речі, ігровий бізнес теж належить до тих сфер, де невисокий рівень оплати праці. Кого ми дуримо?

Ясно, що тут слід вдаватися до суворіших заходів адміністративного контролю.

- Очевидно, легалізація тіньових доходів, про які ви говорили вище, стане однією із складових пріоритетних напрямів діяльності міністерства в цьому році?

- Маєте рацію. Фахівці нашого міністерства підготували грунтовні матеріали з реформування системи оплати праці та легалізації тіньових доходів.

Розроблені конкретні схеми погашення заборгованості із виплати заробітної плати.

Для тих читачів, які не звикли сприймати все на віру, наведу конкретні цифри урядової політики в сфері праці і зарплати. У 2006 році розмір мінімальної зарплати становитиме: з 1 січня - 350 гривень, з 1 липня – 375 гривень, з 1 грудня - 400 гривень.

Розмір прожиткового мінімуму становитиме: на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 453 гривні, з 1 квітня -465 гривень, з 1 жовтня – 472 гривні.

Для працездатних осіб: з 1 січня - 483 гривні, з 1 квітня -496 гривень, з 1 жовтня - 505 гривень.

Для непрацездатних осіб: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.

Можна і далі наводити аргументи на користь того, що Урядом здійснюються практичні кроки для розв`язання соціальних проблем. Не помічати цього може лише упереджена людина.

Зрозуміло, що підстав для самозаспокоєння у влади немає. Необхідно зробити ще багато, щоб рівень життя українців відповідав європейським стандартам.

Проте досягти цього можна лише спільними зусиллями всього українського суспільства.