Гарячі питання морозної зими

Оксана Головко,

Урядовий кур`єр,

26.01.06

Забезпечення вітчизняних споживачів газом і проблеми енергозбереження, виконання законодавства у царині регуляторної політики, ситуація із забороною ввезення українського м`яса і молокопродуктів до Російської Федерації — головні теми вчорашнього розширеного засідання уряду.

Відкриваючи засідання, керівник уряду Юрій Єхануров повідомив, що Україна і Росія ще не дійшли повної згоди щодо створення спільного підприємства з постачання газу і відповідно у середу угода підписана не буде. За його словами, російські експерти працюють в Україні, але сторони поки що не врегулювали всіх питань, які заважають підписанню тристоронньої угоди між НАК "Нафтогаз України", ВАТ "Газпром" і компанією "РосУкрЕнерго".

Водночас у кулуарах урядового засідання міністр палива та енергетики Іван Плачков повідомив журналістам, що до статутного фонду спільного підприємства НАК "Нафтогаз України" і компанії "РосУкрЕнерго" сторони внесуть тільки грошові кошти, а внесення майна не планується. Також, за його словами, триває розгляд Антимонопольним комітетом документів усіх учасників майбутнього спільного підприємства.

Водночас уряд просить промислових споживачів і облдержадміністрації скоротити споживання природного газу, наголосив глава уряду.

Він доручив провести нараду з найбільшими промисловими споживачами природного газу, на якій вирішити питання про зниження споживання газу до мінімально необхідних обсягів, навіть до зупинки основного виробництва, окрім підтримки необхідного рівня для його збереження.

Юрій Єхануров повідомив, що сьогодні населення споживає максимальну кількість газу, в тому числі й ті обсяги, що призначалися для промисловості. Крім того, він поставив вимогу перед главами адміністрацій привести у відповідність споживання газу з доведеними обсягами, знизивши його споживання на 15 відсотків. Як повідомив, доповідаючи на засіданні уряду, перший віце-прем`єр Станіслав Сташевський, за останній час відбір природного газу з підземних сховищ збільшився на 29 відсотків, споживання — на 10. Він зазначив, що добове споживання газу в Україні досягло рекордного рівня — 427 мільйонів кубічних метрів.

Також Станіслав Сташевський звернув увагу на те, що оплата за спожитий газ знаходиться на низькому рівні. Крім того, за його словами, споживання електроенергії зросло більш ніж на третину. Однак розрахунки за спожиту електроенергію погіршилися, і недоплата сьогодні становить близько 500 мільйонів гривень.

У доповіді першого віце-прем`єра також зазначалося, що холоди виявили багато недоліків у роботі керівників господарств. Він повідомив, що найгірше до холодів були підготовлені Луганська, Донецька і Кіровоградська області.

Він вважає, що уряд повинен зробити серйозні висновки і вжити відповідних адміністративних заходів до керівників тих областей, які безвідповідально ставляться до своїх обов`язків.

Ще однією вкрай важливою проблемою, яка постала перед українськими виробниками, є заборона Росією ввезення на свою територію м`ясної і молочної продукції українського виробництва. На думку керівника міністерства агропромислової політики Олександра Баранівського, значною мірою таку заборону спровокували політичні мотиви. Йдеться про суперечку навколо гідронавігаційного обладнання в Криму. Наша держава виступає за врегулювання ситуації виключно шляхом переговорів між профільними відомствами двох країн, але у випадках, де допущені прорахунки українських посадовців, відповідальних за контроль якості продовольства, можливі оргвисновки.

Вдосконалення державної регуляторної політики, впорядкування дозвільної системи на основі європейських стандартів і радикальне спрощення реєстраційних процедур підприємств —ці проблеми, яким наша газета постійно приділяє увагу на своїх шпальтах, ґрунтовно обговорювалися на вчорашньому урядовому засіданні.

Як зазначив у своїй доповіді голова Державного комітету регуляторної політики та підприємництва Андрій Дашкевич, торік на виконання доручень Президента органи виконавчої влади переглянули майже 10 тисяч актів на відповідність принципам регуляторної політики. З них 55 відсотків визнано такими, що потребують скасування. Однак, за його словами, станом на 23 січня цього року низка центральних органів влади відповідну роботу не завершила.

Найбільшими "боржниками" у виконанні цих завдань, за словами голови Держкомпідприємництва, є Міністерство охорони здоров`я, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерство аграрної політики та Міністерство культури і туризму.

Андрій Дашкевич також повідомив, що протягом минулого року Держкомпідприємництво провело і секторний аналіз законодавства, що регулює питання реєстрації та діяльності підприємств. За його словами, переглянувши 236 законів, Держкомпідприємництво 20 із них визнало такими, що не відповідають принципам регуляторної політики.

Поки що, підкреслив Андрій Дашкевич, у врегулюванні цих питань "реального прогресу" досягнуто лише в питаннях, що належать до компетенції МНС та Державної служби пожежної охорони. До позитивних зрушень у цьому плані, за його словами, слід також віднести розроблений Мінбудом і Держкомземом проект закону "Про спрощення порядку відведення земельних ділянок під будівництво". Однак загалом, наголосив голова Держкомпідприємництва, рівень відповідального ставлення більшості центральних органів виконавчої влади до виконання рішень керівництва держави у сфері регуляторної політики залишається неприпустимо низьким.

Окремо Андрій Дашкевич зупинився на питанні впровадження у життя Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Він нагадав, що цей документ було прийнято минулого року, і, за розрахунками фахівців, у результаті його впровадження має бути скасовано дві третини з понад 1200 діючих дозволів.

Голова Держкомпідприємництва зазначив, що низка центральних органів виконавчої влади своєю бездіяльністю практично призвела до зриву реалізації цього закону.

Чимало невирішених питань залишається й на місцях. Водночас одним з прикладів вдосконалення регуляторної політики на місцевому рівні визнано позитивний досвід Полтавської області.