Повернення в політику
Іван ЛЕОНОВ,
Україна молода,
25.10.05
Цього прагне i Порошенко, який ставить «крапку на власній справі про корупцію», i його опоненти, які цю справу продовжуватимуть.
«Розправилися крила» в екс-секретаря РНБО Петра Порошенка одразу після того, як Генпрокуратура закрила проти нього кримінальну справу за відсутністю складу злочину. Щоправда, таке формулювання постанови Петра Олексійовича не дуже влаштовує, i він збирається оскаржувати цю постанову ГПУ про закриття, оскільки «має визнати, що була відсутність події, а не факту злочину» в діях чи то бізнесмена, чи то політика Порошенка.
Про те, що з бізнесом покінчено, Порошенко фактично заявляє вдруге, бо на радощах із приводу позбавлення статусу підозрюваного, він одразу скликав прес-конференцію, де однозначно заявив про своє «політичне відродження». Повертатися в політику Порошенко збирається через те місце, через яке він, власне, в неї i прийшов — Верховну Раду. Завдання № 1 для нього зараз — оскаржити в суді дії парламенту про позбавлення його депутатських повноважень усупереч його заяві про відставку з посади секретаря РНБО. Нагадаємо, що тоді в один день Порошенко втратив і посаду, і мандат. Щоправда, олігарх із Вінниччини чомусь мовчить про те, чому протягом семи місяців він не відмовився від депутатства згідно з вимогами Конституції, і весь цей час намагався всидіти на двох стільцях.
Але тепер пан Порошенко, який впродовж десятиденного терміну існування кримінальної справи проти нього уникав зустрічі зі ЗМІ, немов той Фенікс відродився і знову рветься в бій. На Верховну Раду скаржитиметься в Печерському суді, в позитивному рішенні Феміди на його користь не сумнівається, тому збирається й надалі працювати в бюджетному комітеті парламенту. Питання можливої участі у виборчих списках «Народного союзу «Наша Україна» старанно оминає, лише нагадуючи про те, що він лишається заступником голови Ради НСНУ, при цьому каже, що гострого бажання бути Прем'єр-міністром у нього ніколи не було.
Виходить, бажання таки було, хоча й не гостре, а от серед тих, у кого воно гостре, пан Порошенко, мабуть, мав на увазі Юлію Тимошенко. Він хоча й не критикує леді Ю. безпосередньо, але зазначає, що саме її команда «мала вплив і досі контролює конкретних посадових осіб у Генпрокуратурі та СБУ, через які організовувався витік інформації».
«Мета була — серйозний перехід владних повноважень до Прем'єр-міністра, аж до того, що дострокове введення політичної реформи через сесійну залу, яку вони думають, що контролюють», — каже Порошенко і при цьому, як завжди, «глибоко переконаний», що в цей сценарій було задіяно і Генпрокурора Святослава Піскуна.
«... йому було дуже важко, емоційно він міг наробити дурниць», — каже Порошенко про Піскуна, мабуть, маючи на увазі порушений Генпрокурором «кримінал». Бо справу Піскун нібито завів незаконно — відповідне рішення Печерського райсуду Порошенко задоволено демонстрував журналістам. Отже, суд постановив скасувати постанову Генпрокуратури від 10 жовтня 2005 року про порушення кримінальної справи проти нього. Тепер Порошенко збирається подавати позов до суду на захист честі та гідності і вимагатиме вибачень з боку посадових осіб Генпрокуратури «за кроки, які вони здійснили з дискредитації» Порошенка як політика та оприлюднили інформацію про відкриття кримінальної справи. За словами Порошенка, тепер у нього з'явилися правові підстави довести безпідставність звинувачень у корупції.
«У цьому скандалі, за який чіплялися певні політичні представники, які взяли на себе роль піарщиків — пан Томенко, Турчинов, Зінченко, — поставлено крапку», — каже він.
Натомість «піарщики» так не вважають. Того ж дня Олександр Зінченко та Олександр Турчинов відкинули звинувачення Порошенка про змову з метою дискредитації влади і назвали все це «відвертою брехнею» та «піартехнологією». Зінченко сподівається, що справи, «які є кометним шлейфом справи Порошенка, матимуть грунтовну судову базу і будуть доведені до кінця». У свою чергу, екс-голова СБУ Турчинов зазначив, що «Порошенко занадто дрібна фігура, щоб робити проти нього змову», до того ж «для боротьби з корупціонерами змови не потрібні». Зінченко також укотре зазначив, що на слідчих Генпрокуратури чинився тиск, тому «справу Порошенка» й закрили, але Петро Олексійович уже навздогін новообраному лідеру Партії патріотичних сил України вимагає перевірити й цю заяву, і якщо факти не підтвердяться, заявити про злочин із боку Зінченка.
Свої «п'ять копійок» із лікарні вставив і екс-Генпрокурор Святослав Піскун, який вважає, що «справу Порошенка» було закрито незаконно, бо дивно, що її закрили «рішенням якоїсь комісії», а не слідчого.
«Але я впевнений, що у людей є копії документів. Так просто вона не закінчиться. Думаю, матиме наслідки», — вірить «у краще» Піскун і нагадує, що справу порушували на підставі свідчень низки депутатів.
Хто б не був правий у цій ситуації (Порошенко, Зінченко з Турчиновим або Піскун), об'єднує їх одне: всі вони йдуть у політику...
