Сергій Терьохін: Тимошенко не бреше
Р.Кульчинський,
Контракти,
19.09.05
Тепер вже екс-міністр економіки Сергій Терьохін і його колеги з партії "Реформи і Порядок" прийшли до уряду як члени команди президента Віктора Ющенка, а пішли як союзники Юлії Тимошенко. Подейкують, що під час нічних переговорів між Ющенком і Тимошенко вони домовилися, що саме представники ПРП мають бути принесені в жертву — Тимошенко мала погодитися на їх звільнення. Проте після нічної наради Кабміну прем`єр змінила своє рішення.
Про що йшлося на нічному зібранні міністрів напередодні відставки уряду?
— Це була зустріч деяких міністрів з прем`єром. Обговорювали ситуацію, що виникла після заяви тепер вже екс-держсекретаря Олександра Зінченка. Ми розійшлися близько третьої години ранку, рішення не прийняли, але загальний настрій був такий: оскільки закидів у корупційності або непрофесійності уряду не було, вирішили, що нас цей скандал не стосується.
Чи розколовся уряд на тих, хто пов`язує своє майбутнє з президентом, і тих, хто з прем`єром?
— Цього не було. В уряді наголошувалося на тому, що з міністрів-політиків потрібно створити єдину команду.
Керівники Народного союзу "Наша Україна" у приватних розмовах стверджують, що російські політтехнологи, зокрема Станіслав Бєлковський, послугами якого користується Тимошенко, підштовхували прем`єра до самостійної участі у виборах, а отже, й до конфлікту з Ющенком. Це так?
— Я знаю Тимошенко багато років. Але ідеологію цієї жінки і політика я більш-менш зрозумів, тільки працюючи в уряді. Напередодні відставки о 2-й годині ночі я відчував, що Юлія Володимирівна дуже хвилюється і не хоче конфліктів. Понад те, можу сказати, що я багато разів отримував "по голові" від прем`єра на Кабміні, коли дозволяв собі жорсткі висловлювання з економічних чи соціальних питань.
У позі "Ку!"
3 ким ПРП — з Тимошенко чи з Ющенком?
— Я не можу узурпувати рішення партії. Нас називають маленькою партією, середньою чи ще якоюсь. Але, відверто кажучи, я точно знаю, що кількість членів партії залежить від її бюджету, а не від ідеології. Пам`ятаєте культовий фільм "Кін-дза-дза"? Там покійний Леонов, головний персонаж, коли не знав, що робити, розводив руками і казав "Ку!". У позі Леонова ми зараз і перебуваємо. (Коли верстався номер, парламентська фракція партії "Реформи і Порядок" разом з Блоком Юлії Тимошенко вирішили не брати участі у формуванні нового уряду і не голосувати за нього.)
Зважаючи на виступи Тимошенко, вона налаштована на перехід в опозицію до президента і його партії НСНУ.
— Юлія Володимирівна не може перейти в опозицію до президента, бо наступні вибори не президентські, а парламентські.
Але ж Ющенко є почесним головою НСНУ.
— А я почесний голова Союзу бірж України. Якщо йдеться про конкуренцію між різними партіями, то вона цілком можлива. Але це не є свідченням того, що екс-прем`єр виступатиме на чолі опозиційної до президента політичної сили. Бо опозиція до президента — це конкуренція на президентських виборах. Тимошенко не раз говорила про свої амбіції, які стосуються посади президента (екс-прем`єрка заявляла, що таких амбіцій немає. — Прим. Контрактів). Думаю, що вона не бреше. (Коли верстався номер, Тимошенко заявила, що вона братиме участь у наступних виборах президента?)
Криза, закладена Майданом
Ющенко говорив, що не раз мирив Тимошенко з Порошенком, не виносячи це на публічну дискусію. Це правда? В уряді відчувався постійний конфлікт?
— Так, це було постійно. Я безпосередньо не був присутнім під час сутичок Порошенка і Тимошенко. За два дні до відставки своїй дружині розповів про відчуття, неначе 90% моєї роботи — це боротьба зі своїми плюс підготовка до виправдовувань. Я був на кількох ключових нарадах з президентом, де обговорювалися проблеми СОТ, ЄЕП, інвестиційної та бюджетної політики. Ці засідання проводилися під егідою РНБОУ. Президент завжди розпочинав дискусію в дуже поганому настрої. Але після тривалої розмови — п`ять, а одного разу вісім годин поспіль — засідання завжди завершувалися підтримкою Ющенком позиції уряду. Оточення президента робило це навмисно, оскільки звертало більше уваги на власні амбіції, ніж на досягнення гармонії у стосунках.
Тобто причина політичної кризи в амбіціях оточення Ющенка?
— Вона була закладена ще Майданом у день інавгурації президента. Думаю, він відчув внутрішній дискомфорт, коли під час інавгурації народ скандував: "Ющенко — наш президент, Тимошенко — наш прем`єр!", адже йому не залишали вибору. Це відчуття не полишало президента і в наступні місяці, а дров до багаття підкладав Петро Олексійович Порошенко, який вважав себе ображеним. Напевно, він гадав, що правильніше було призначити прем`єром його, а не Тимошенко.
Чи були, на вашу думку, інші варіанти розв`язання політичної кризи, ніж відставка?
— Звісно, були. Давайте дивитися формально. Прозвучало звинувачення одного з членів допоміжного органу президента до інших членів інших допоміжних органів. Чи говорив Зінченко, в якого здали нерви, про когось з уряду? Ні. Держсекретар висловив звинувачення і подав у відставку. Окей. Відставку прийнято, і призначено іншого. У нормальній країні, якщо звинувачення серйозні або політично вагомі, людей не виганяють, як було зроблено з Порошенком, а на час проведення розслідування відправляють у відпустку, тимчасово усувають з посад тощо. Зрозуміло, що для правлячої політичної сили це погано, бо сміття виноситься на люди. Але це вже зроблено, і його потрібно або прибирати, або говорити, що сміття немає. А в нас усе перейшло у площину Тимошенко — Порошенко. Якщо на Порошенка наїхали, то блок, який це зробив, мав принести якісь жертви. Президент визнав, що у нас є два конкуруючі центри прийняття рішень. Далі почалися пошуки вибіркових жертв відстрілу. Якщо з одного центру потрібно когось звільнити, бо пролунала серйозна політична заява Зінченка, то давайте з метою підтримання рівноваги знайдемо когось для відставки в уряді Тимошенко, щоб послабити її позиції. Ось така склалася ситуація.
Я виявився слабкою ланкою
Вас називали як кандидатуру на відставку в разі так званого м`якого конфлікту.
— Абсолютно правильно. На переговорах з Ющенком я не був, але називалося три прізвища. За алфавітом — Терьохін, Томенко і Турчинов.
Чому ви потрапили до цього списку?
— Виступав багато, конфліктував. Пропонував звільнити аграрного міністра-соціаліста, який "валив" вступ до СОТ і політика якого призвела до підвищення ціни на цукор на 70%. Я говорив, що в заяві Порошенка після виступу Зінченка прозвучала неправда щодо прийняття президентського указу по інвестиціях. Я виявився слабкою ланкою, оскільки міністра економіки можна звинувачувати у всьому, починаючи з підвищення цін на нафту, на які я не можу впливати, і закінчуючи підвищенням цін на цукор, які я теж не регулюю. Краще запитайте, чому до цього списку потрапив голова СБУ Олександр Турчинов.
Якраз із Турчиновим усе зрозуміло — він давній соратник Тимошенко. Незрозуміло, за що президент хотів вигнати Томенка. За його нестримне бажання коментувати все, що відбувається в державі?
— Ні. Томенко зробив кілька важливих заяв щодо створення громадського телебачення, щодо єдності команди і т. ін. За своєю освітою, за своїм духом і в серці він журналіст. Йому рота не закриєш.
