ПОДАННЯ
про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності,
затримання та взяття під варту народного депутата України Тимошенко Юлії Володимирівни
19 травня 2004 року слідчим Генеральної прокуратури України порушена кримінальна справа у відношенні народного депутата України Тимошенко Ю.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (замах на давання хабара). Під час проведення досудового слідства встановлено інші епізоди дій Тимошенко Ю.В., які виразились у організації повторного вчинення замаху на давання хабара, у зв'язку з чим 8 червня 2004 року слідчим Генеральної прокуратури України було порушено у відношенні Тимошенко Ю.В. кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 369 КК України (організація замаху на давання хабара, вчинене повторно). Вказані кримінальні справи об'єднані в одне провадження.
В ході розслідування Генеральною прокуратурою України кримінальної справи щодо діяльності корпорації "Єдині енергетичні системи України" протягом 2001-2002 років до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів було притягнуто колишніх керівників вказаної корпорації: Тимошенко Ю.В., Тимошенка Г.О., Шаго Є.П., Фальковича В.М., Сокольченко Л.В., Болюру А.В. та інших.
Після обрання у 2002 році народним депутатом України Тимошенко Ю.В. неодноразово намагалась, шляхом подання до судів скарг на незаконність дій Генеральної прокуратури України, уникнути кримінальної відповідальності особисто та звільнити з-під варти своїх співучасників. Далі, 13 травня 2003 року Ухвалою Апеляційного, суду Київської області було визнано незаконним порушення Генеральною прокуратурою України кримінальних справ у відношенні Тимошенко Ю.В., Тимошенко О.Г., Тимошенка Г.О., Шаго Є.П., Сокольченко Л.В., Болюри А.В. 14 травня 2003
року на вказану Ухвалу Генеральною прокуратурою України до Верховного Суду України внесено касаційне подання.
З метою отримання позитивних для себе та своїх співучасників судових рішень Тимошенко Ю.В., підшукуючи для реалізації свого наміру виконавців злочину та виділяючи їм кошти, неодноразово протягом 2003 року організовувала спроби давання хабарів суддям Верховного Суду України.
В середині травня 2003 року Тимошенко Ю.В. звернулась до Боровка В.О., якого 11.07.2003 р. оформила своїм помічником-консультантом, з пропозицією дати хабар загальною сумою 100 тисяч доларів США суддям Верховного Суду України за прийняття ними судового рішення про залишення в силі Ухвали Апеляційного суду Київської області від 13 травня 2003 року.
З метою реалізації свого злочинного наміру Тимошенко Ю.В. у травні 2003 року особисто передала Боровку В.О. 100 тисяч доларів США готівкою для передачі суддям Верховного Суду України.
Але Боровко В.О. не зміг довести організований Тимошенко Ю.В. злочин до кінця, оскільки судді Верховного Суду України категорично відмовились виносити незаконне судове рішення на користь Тимошенко Ю.В.
Не зважаючи на це, Тимошенко Ю.В. гроші від Боровка В.О. не забрала, а дала вказівку любим способом вручити їх суддям, які будуть прихильнішими надалі до позитивного вирішення питання.
10 червня 2003 року Ухвалою Верховного Суду України виконання Ухвали Апеляційного суду Київської області від 13.05.2003 р. було зупинено, а розгляд касаційного подання Генеральної прокуратури України перенесено на вересень 2003 року.
У вересні 2003 року Тимошенко Ю.В. знову доручила Боровку В.О. винайти можливість для давання хабара судці Верховного Суду України, який головував у судовій колегії по цій справі.
З метою досягнення вказаного наміру Тимошенко Ю.В., за допомогою Боровка В.О., на початку жовтня 2003 року особисто зустрілась зі старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України з участі прокурорів в Верховному Суді України Святогором А.Є., який погодився передати хабар судді Верховного Суду України.
Тимошенко Ю.В., в присутності Боровка В.О., особисто передала Святогору А.Є. грошові кошти в сумі 50 тисяч доларів США для давання хабара судді Верховного Суду України. Одночасно Тимошенко Ю.В. передала Святогору А.Є. 5 тисяч доларів США в якості винагороди за виконання вказаного доручення.
Але Святогор А.Є. не зміг довести до кінця організований Тимошенко Ю.В. злочин, оскільки не знайшов можливості передати хабар судді Верховного Суду України, як того вимагала Тимошенко Ю.В. В жовтні 2003
року Святогор А.Є., на вимогу Тимошенко Ю.В., через Боровка В.О. повернув їй 50 тисяч доларів США.
В жовтні 2003 року Тимошенко Ю.В. організувала нову спробу підкупу суддів Верховного Суду України та доручила Боровку В.О. передати їм грошові кошти в якості хабара за винесення судових рішень на свою користь та її співучасників. З цією метою Тимошенко Ю.В. особисто передала Боровку В.О. 25 тисяч доларів США, наказавши використати їх лише для давання хабарів особам, які безпосередньо можуть прийняти необхідне їй рішення або безпосередньо вплинути на прийняття такого рішення.
Але Боровко В.О. не довів до кінця організований Тимошенко Ю.В. злочин, оскільки не зміг знайти можливість передати отримані від Тимошенко Ю.В. грошові кошти в якості хабара суддям Верховного Суду України.
Після того, як в кінці 2003 року - на початку 2004 року судові процеси щодо скасування постанов про порушення кримінальних справ у відношенні Тимошенко Ю.В. та її співучасників завершились не на її користь і дії Генеральної прокуратури України були визнані законними, Тимошенко Ю.В. почала вимагати від Боровка В.О. повернення 125 тисяч доларів США, переданих для підкупу суддів Верховного Суду України. З цією ж метою Тимошенко Ю.В. звернулась до Войновського В.О. з пропозицією за винагороду посприяти їй у поверненні Боровком В.О. 125 тисяч доларів США. Крім того, Тимошенко Ю.В. запропонувала Войновському В.О. використати свої зв'язки для того, щоб знайти документи, які компрометують вищих посадових осіб України: Президента України Кучму Л.Д., Прем'єр-міністра України Януковича В.Ф., Голову Адміністрації Президента України Медведчука В.В., лідера блоку "Наша Україна" Ющенка В.А.
Відчуваючи тиск з боку Тимошенко Ю.В. щодо повернення коштів, Боровко В.О. у квітні 2004 року організував прихований відеозапис своєї розмови з Тимошенко Ю.В. та Войновським В.О. і звернувся із заявою до засобів масової інформації та Генеральної прокуратури України з викриттям злочинних дій Тимошенко Ю.В.
Таким чином, за вищенаведених обставин Тимошенко Ю.В. протягом 2003 року неодноразово організовувала спроби давання хабара суддям Верховного Суду України але цей злочинний намір не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Цими діями Тимошенко Ю.В. вчинила злочин, передбачений ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 369 КК України, - організація замаху на давання хабара, вчинене повторно.
Вина Тимошенко Ю.В. у вчиненні вказаних злочинів підтверджується зібраними по справі доказами: показаннями свідків (Боровка В.О., Святогора А.Є. та інших), протоколами відтворення обстановки та обставин події, іншими матеріалами кримінальної справи.
З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 80 Конституції України та ст. 27 Закону України "Про статус народного депутата України", -
ПРОШУ:
Розглянути дане подання і дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та взяття під варту народного депутата України Тимошенко Юлії Володимирівни.
Старший слідчий в особливо важливих справах
Генральної прокуратури України
радник юстиції
М. В. Якубовський.
"ПІДТРИМУЮ"
Генеральний прокурор України
Державний радник юстиції 1 классу
Г. А. Васильєв.
Джерело: Секретаріат Верховної Ради України.
