Містер і місіс Карр
Вінчалася дочка Тимошенко Євгенія, а публiка скандувала: «Юля!»
Мар'яна П'ЄЦУХ, Дарина ГОРОВА
Україна молода
04.10.05
Та на щастя, все-таки більша частина публіки час від часу згадувала, що одружується сьогодні не Юля, а Женя, до того ж не з українцем.
Як «волинили» пресу
Кілька годин люди чекають біля брами під не по-жовтневому пекучим сонцем та зірками на банях Видубицького монастиря. Зауважимо: Київського патріархату. Той, хто забив своє «місце під сонцем» ще до приїзду найвідомішої сьогодні пари в країні — Шона Карра та Євгенії Тимошенко, — ні за які дивіденди не поступається місцем. Тихо. Чекають. Пошарпана іномарка вирулює з нізвідки і різко гальмує. Жіночка на милицях поспішає до нашої групи. «Давно почалося? — питає вона кореспондентку «УМ». — А в нас колесо полетіло, уявляєте, довелося запаску ставити!» Жіночка все одно чекає биту годину, спершись на милиці, — вона теж хоче побачити «щасливе подружжя».
Коли монастирські ворота урочисто прочиняються, попереду колони з'являється колоритний музикант у національному кельтському костюмі з волинкою. Звуки «незвичайної музики з лондонського замку», як висловилася одна з глядачок церемонії, нетипові для українського вуха і спочатку ріжуть слух, але весілля інтернаціональне, і урочиста аура збережена.
«Эй, ты, волынщик, отвали! Не мешай снимать!» — вмить святковий дух перериває рутинна і буденна атмосфера репортерського ремесла. А далі — свист й інколи крик у бік приватного весільного оператора, бо він час від часу заступає молодят, яких на виході з Церкви Преображення Господнього зустрічає чоловік в українському строю і подає бокали з кримським шампанським. «Ну повернитесь же вы к нам!» — продовжують обурюватися фотокори вже у бік самих щойно одружених Євгенії і Шона. Але молодята, проігнорувавши заанонсовані прес-службою мами-тещі «підходи для преси» та «протокольну зйомку», ховаються у старій білій «Чайці» і мило махають усім ручкою зсередини. Вирішили вбити двох зайців: зробити публічне весілля і вийти сухими з води?..
«Юля! Юля!» — чулося від публіки, яка за кілька годин до початку весільної церемонії прийшла під двері церкви, аби побачити тепер ще й найвідомішу тещу України. Тому поки журналісти «плюються», публіка, що так довго чекала зіркового виходу, вдоволена. «Я прийшла порадіти за Юлю і її діточок — Женечку та Шона», «Слава Богу, що Господь дав їй мудрості, й вона вирішила таки весілля проводити не в Лаврі, а у цьому православному монастирі київського, а не московського патріархату!», «Я горда, що встигла щойно услід Юлі крикнути «Слава Україні!» — такі коментарі роздавали «УМ» жіночки, які зібралися під монастирем, і очі яких випромінювали радість, немовби це їхні діти одружуються. Бодігарди вигнати їх не могли — негоже ж гнати вірних церкви, які прийшли нібито молитися. Серед армії цікавих — навіть діти: двійко дівчаток усе розпитують журналістів, чи вони, бува, не знайомі Юлії Тимошенко. І не приведи Господи бути вам у той момент її знайомими...
Очікуючи на урочистий вихід із чоловічого монастиря весільної процесії, люди обговорюють новопризначених в уряді. «А знаєте, хто сьогодні править державою? ЮЛЯ! Тобто Ющенко, Литвин, Янукович — дотепно, хоча і не «в тему» свята зауважила одна з жінок. Ну і всіх цікавило «питання на засипку»: де ж баба Параска Королюк з її весільним рушником (Юля обіцяла її запросити на весілля, і доньки Параски навіть рушника за три дні вишили) і Віктор Ющенко (він у п'ятницю розповів, що його ще не запросили)? Як виявилося, бабуся з Тернопільщини приїхала ще напередодні, не мала де жити, весілля Жені не дочекалася й повернула на свою Дорогичівку. А Президент таки передав молодим рушник, святковий букет, ікону і альбом для фотографій.
Та на щастя, все-таки більша частина публіки час від часу згадувала, що одружується сьогодні не Юля, а Женя, до того ж не з українцем. Тому вони почали випитувати в журналістів, як англійською сказати «Щастя вам!». Втім після тривалих репетицій нічого «щасливого» англійською не прокричали — хай Шон, зрештою, українську вчить!
«Це чудово, що українська земля родить таких наречених», — говорять жінки. Натомість 30-річний чоловік якось зі сумом зауважує, що гідного чоловіка Євгенія могла знайти собі і на Батьківщині.
Не перехрестився, а прийняв іншу віру
До речі, згідно з церковними законами, Шон, хрещений у англіканській церкві, не мав права перехрещуватися, як написали всі ЗМІ, а повинен був «прийняти іншу віру». Цю ситуацію «УМ» коментує духівник, який побажав залишитися невідомим: «Якщо молодята житимуть в Україні, ходитимуть разом до церкви, то, звичайно, добре, коли вони сповідують одну віру, — щоб була єдність в сім'ї, і для дітей добре. Бо буває, що надмірна категоричність у цих питаннях має негативні наслідки: один тягне в один бік, інший — в інший. Подекуди може виникнути конфлікт на кшталт «ти мене не поважаєш, а моя віра для мене дуже важлива». Згідно з біблійними законами, таїна хрещення приймається тільки раз, але можна прийняти іншу віру. Це здійснюється за іншим обрядом, відмінним від хрещення». Наприклад, ми не знаємо, як ставляться англіканці до ікон, але в православних цьому моменту приділяється значна увага. Якщо Шон прийняв православ'я, значить, він прийняв і ці традиції, прийняв те, у що вірить саме ця гілка християнства.
Преображення від «Луї Віттона»
Для вінчання вибрали найскромніший храм монастиря — Преображення Господнього. Кремові банти і квіткові букети при вході виділяли його з-поміж інших, але всередину навіть після церемонії не пускали. Кажуть: «Ще речі не позабирали, тому моліться в інших храмах». Весільну церемонію українською мовою тут вів архімандрит Севастьян, а особливо важливі місця для нареченого перекладали англійською: коли в найзаповітнішу хвилину треба було сказати «Так!», Карр відповідав: «Йес, ай ду!». Обряд тривав близько 50 хвилин.
Коли монастирська брама зачинилася на годину, любою справою для тих, хто залишився по інший бік, де в той час відбувалося таїнство шлюбу, було фотографуватися з весільним кортежем. Лискучі «Чайки» — біла, прикрашена традиційними для вітчизняних весіль схрещеними обручками і двома рядами квітів (хризантеми, троянди та мох) на капоті; та чорна — з елегантними віночками з дрібних білих квітів та білими бантами на дверцятах — чемно чекали на своїх пасажирів, вишикувавшись в ряд. Збоку прилаштувався «Фольксваген»-«жук» старої моделі в кольорах англійського прапора, але у його відчинене вікно був встромлений український прапор — чудова ідея!
Єдиною «непатріоткою» виявилася Тимошенко-мати, яка приїхала на своєму чорному мерседесі зі шторками, на ньому і поїхала. От тільки не туди, куди всі, — фоткатися біля традиційного для київських молодят пам'ятника засновникам — Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либідь. Там подружжя залишилося тільки під наглядом Жениного батька Олександра Тимошенка. Для нього, до речі, цей вихід у світ став першим за кілька років: він вів наречену до Шона, якого в цей момент «опікувала» теща.
Окремим пунктом стали вбрання: ніхто і не сумнівався, що плаття мами і дочки будуть від «Луї Віттон»: рюші кремового кольору, підкреслюють фігуру, виглядають витончено. Обидві пофарбували волосся, зробили французький манікюр. Юля Володимирівна нарешті розпустила коси, висвітлені й укладені великими хвилями, а Женя накинула на волосся фату, яку вона притримувала пальчиками, щоб за довгий шлейф ніхто, а передусім вона сама, не зачепився. Наречений, на відміну від чарівних дам, зібрав чуприну у хвостик. Він до останнього не бачив сукню дружини, а сам одягнув класичний чорний костюм та елегантний сірий циліндр.
Зрештою, передбачувано. А от вбрання запрошених зі сторони чоловіка треба було бачити: червоне волосся, масивні персні на кожному пальці, наколки плюс червоні троянди в петлицях. Сказано, байкери, рокери. Мабуть, якби не цілком аргументований статут свята, Шон би теж залюбки посадив Женю на свого залізного коня, застібнув замок косухи і помчав би з молодою дружиною у незвідані далі...
До речі, під «Крістал Палас», де відбувався вечірній бенкет, молодята після фотозйомок приїхали у супроводі байкерів на колоритних мотоциклах, які Шон колекціонує.
Весілля тривало два дні — учора молодята та їхні гості (серед них велика частина «маминих» політичних соратників) продовжували гуляти на «Зірці Дніпра».
НЮАНСИ
Прізвища, обручки, «кобзи» і гроші
Напередодні, в суботу, шлюб Євгенії Тимошенко та Шона Карра було зареєстровано в одному із ЗАГСів Києва. Женя взяла прізвище Карр.
З боку нареченого на вінчанні та бенкеті були присутні його родичі з Великої Британії, Сполучених Штатів й Іспанії, друзі з Києва, зокрема рок-гурт «Борщ» та El Кравчук, а от мати Шона не змогла приїхати.
У розважальній програмі весілля були українські виконавці. Зокрема, музичні колективи «Кобза» та «Древо». У ролі рок-співака виступив сам наречений, також на бенкеті розіграли традиційні українські весільні сцени.
Євгенія змінила дві весільні сукні. Одну з них пошито в Італії, другу виготовила відомий український дизайнер Айна Гасе, повідомляє прес-служба Блоку Тимошенко.
Обручки для молодих були виконані з білого золота й прикрашені кельтськими орнаментами. Вони замовлені та придбані Шоном Карром у Великій Британії в ювеліра українського походження.
Витрати на весілля взяли на себе Олександр Тимошенко та Шон Карр.
