Особисте

Кумівська “сім’я” Ющенка

Юрко КОСМИНА

Свобода (27.09-03.10.2005)

27.09.05

Хоча ідея порахувати усіх кумів Ющенка належить Сергію Грабовському, який вважає, що це дозволить прогнозувати можливі нові урядові призначення. Адже відомо, що Віктор Андрійович кума без посади не залишить, і полюбляє оточувати себе саме кумами.

Призначення чергового кума Віктора Ющенка кримським прем’єром змусило “Інтернет-Репортер” систематизувати президентських кумів.

Чіткої інформації про тих, хто хрестив дітей Ющенка, або тих, чиїх дітей хрестив Віктор Андрійович чи його дружина, на жаль, немає у відкритих джерелах, і сам Президент уникає виносити свої родинні стосунки на публіку. Тому поданий далі перелік умовний, а дві його останні позиції сумнівного походження. Тож розраховуємо на допомогу читачів, які володіють підтвердженою інформацією.

Перший у списку, зі зрозумілих усім причин, — екс-секретар РНБОУ Петро Порошенко. Писати про цю особу навіть немає сенсу — після гучного урядового скандалу вся брудна білизна “шоколадного зайця” й так плаває на поверхні. Скидається на те, що державної посади для Петра Олексійовича ближчим часом не передбачається — задля самозбереження Ющенко мусить заховати цей цукровий козир глибше в рукав.

Другий за впливом та скандальністю кум — колишній перший помічник Президента Олександр Третьяков — має не набагато більші шанси знову матеріалізуватися у владі. Хоча він, на відміну від кума Петра, не проходить по кримінальних справах, порушених Генпрокуратурою, ліквідація Ющенком посади першого помічника яскраво засвідчує, що хоча він і не визнає своєї поразки, але муляти громадськості очі скомпрометованим кумом не збирається.

Третій кум із “святої трійці”, як її визначила Генпрокуратура, — голова парламентської фракції “Наша Україна” Микола Мартиненко. Із ним Ющенку “пощастило” — за відсутності в того посади у виконавчій владі Мартиненка не довелося, як Третьякова й Порошенка, з ганьбою звільняти й демонстративно усувати з власного оточення, визнаючи тим самим свою слабкість.

Четвертий кум у списку також наразився на звинувачення в корупції, хоча й не такою мірою, як його соратники, — це в.о. міністра транспорту і зв’язку Євген Червоненко, “водій і охоронець” Ющенка, автогонщик, джигіт, заслужений єврей, людина і фура. Міністерську посаду Червоненкові зберегти не вдасться, оскільки це крісло, за словами депутата Олександра Волкова, вже обіцяно іншим політичним силам за підтримку кандидатури Єханурова. Та Червоненко — кум настільки багатогранний, що посада до смаку йому завжди знайдеться. Зрештою, як казав сам герой, “треба буде — залізу на люстру”.

П’ятий із найвпливовіших кумів також перебуває під громадською підозрою в корупції — Давид Жванія, в.о. міністра надзвичайних ситуацій і один зі спонсорів виборчої кампанії Ющенка. А також друг дитинства Бадрі Патркацишвілі, одного з найближчих соратників Бориса Березовського. Поява його в новому уряді також була б нелогічною, проте Ющенко за умов інформблокади цілком може задовольнитися символічними звільненнями Третьякова та Порошенка.

Несподівано до когорти найбільш впливових кумів увійшов Анатолій Бурдюгов — колишній начальник кримського управління Національного банку України, а тепер кримський прем’єр. Його кандидатура обговорювалася ще після звільнення Куніцина, але тоді Президент раптово запропонував ВР АРК Анатолія Матвієнка.

Кумами президентської родини є й головні статисти відправленого у відставку уряду Оксана Білозір та Юрій Павленко. Причому якщо екс-міністра культури давно треба було звільняти за непрофесійність, то Павленко на посаді міністра молоді та спорту, яка не потребує особливої діяльності, виглядав вельми органічно. Там він, швидше за все, й залишиться.

Є серед ющенкових кумів і народні депутати. Сергій Буряк, голова парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності, — один із братів Буряків, засновників “БрокБізнесБанку”. Перебуває у фракції Партії промисловців та підприємців, на відміну від свого брата Олександра, який “окопався” в “Нашій Україні”.

Кумом Ющенка вважають і екс-спікера ВР Івана Плюща. Та вплив у аксакала регламенту й “мікрохвона” вже далеко не той, що був колись, — його “перлів” ось уже півроку не чути в пресі, а Віктор Андрійович нині просить порад у зовсім інших кумів.

Зв’язок Ющенка з банківськими колами ніколи не переривався — його кумом і давнім другом є голова правління банку “АЖІО” Станіслав Аржевітін. Його сина, до речі, Ющенко хрестив у знаменитій Іллінецькій церкві в селі Суботові. Прикметно, що цей кум є скарбником Українського козацтва, де Віктор Андрійович значиться гетьманом. Проте ця дружба навряд чи стане основою для кадрових призначень — Аржевітін, як видається, на урядову посаду не претендує.

Кумом Ющенка є й Михайло Дорошенко, головний редактор газети “Україна молода”. Втім, йому урядові посади не до снаги — подейкують, що Дорошенко просто лобіює призначення потрібних людей.

Найдивніша позиція в списку — кума Віктора Андрійовича на ім’я Оксана Хант (Мороз), власниця київського бутіку “Санахант”. Вона, до речі, є одночасно й кумою Леоніда Кучми. Очікувати від цієї звинувачуваної в аферах особи реального впливу на Ющенка не варто — їхнє кумівство, певно, було випадковим. Проте статус дозволяє їй не боятися переслідування з боку правоохоронних органів: хоч Юрій Луценко й звітував, що порушено кримінальну справу та йде слідство, цю справу, видається, спустили на гальмах.

Ведучий російської телепередачі “Однако” Михайло Леонтьєв якось стверджував, що кумом Ющенка є і Павло Ярошенко, керівник АсМАП — Асоціації міжнародних автоперевізників України. Хоча родина Ющенка з іншого приводу вже судилася з Леонтьєвим за наклеп і виграла справу, не виключено, що тут Леонтьєв не збрехав — сенсу особливого не було.

Куми Ющенка стали настільки всеохопним явищем в українській політиці, що вже не дивуєшся, зустрічаючи на інтернет-форумах твердження про те, що кумом Віктора Андрійовича є й Віктор Балога, голова Закарпатської обласної державної адміністрації.