Фальсифікації будуть?
О.Рожко
Свобода (27.09-03.10.2005)
27.09.05
У проекті резолюції ПАРЄ зазначається, що вибори до Верховної Ради України 2006 року будуть головною перевіркою для нової влади. А також нагадується про важливість притягнення до відповідальності тих, хто організував фальшування президентських виборів 2004 року. Та В.Ющенка це вже, схоже, не цікавить.
"В приймальні ректора ОНЮА, екс-голови ЦВК Сергія Ківалова на видному місці велика фотографія. На ній — Ківалов разом із Президентом України Віктором Ющенком. Автограф на світлині найсвіжіший: "Сергію Васильовичу. Щиро! Віктор Ющенко. 02.07.05"
Такими словами починається інтерв`ю С.Ківалова в матеріалі "Фальсифікації будуть" (газета Верховної Ради "Голос України" за 16 вересня). Ця чергова спроба Ківалова реабілітуватися за свої ганебні вчинки на посаді голови ЦВК не заслуговувала б на окремий коментар, якби не ота фотографія з автографом Президента. Вона змушує замислитися над напрямками та темпами еволюції українського політикуму, за якої шлях від "Ганьба!" до "Щиро!" пройдено за якихось сім місяців. Виходить, не лише від любові до ненависті один крок, а й навпаки.
Сьогодні колишні партнери по виборчій кампанії В.Ющенка опинилися, щонайменше, на паралельних курсах, а то й по різні сторони барикад. З іншого боку, Президент шукає і знаходить підтримку у колишніх супротивників, пропонуючи їм розподілити владу, хоча ще менше року тому звинувачував їх у серйозних правопорушеннях, погрожуючи тюрмами. І це називається "очищенням". То, може, треба піти ще далі й офіційно сказати те, що вже пишуть на парканах у Києві: "Вибач нас, Данилич"?
Вражаючі метаморфози у політичному житті країни за останні дев`ять місяців може пояснити кар`єра С.Ківалова у післявиборчий період. Вже через два тижні після його ганебного вигнання з ЦВК тодішній міністр освіти В.Кремень 30 грудня 2004 р. підписує наказ про призначення Ківалова ректором Одеської національної юридичної академії. Навесні 2005-го, коли Ківалов повертається з Москви, де він чи то переховувався від українських правоохоронців, чи то лікувався від підвищеного тиску, новий міністр освіти С.Ніколаєнко поновлює його на посаді ректора, підписуючи контракт на сім років. Затим Ківалов зустрічається з Президентом і отримує з його рук оту саме світлину з автографом, взамін запропонувавши присвоїти ім`я В.Ющенка Одеському гуманітарному університету, головою наглядової ради якого він є. Про кримінальні справи, порушені за фактами зловживань у ЦВК та роботі сумнозвісного транзитного сервера, згадують все менше й рідше.
Чому ж так відбувається? Одні схиляються до думки, що у всьому винні гроші та телефонне право, які й заважають правоохоронним органам розслідувати резонансні злочини. Інші вважають, що Ківалов насправді є своїм і для нової влади. Щоб переконатися в цьому, треба повернутися у весну 2004 року, коли Верховна Рада обирала нових членів ЦВК, серед них і С.Ківалова. Ні для кого не було секретом, що тодішні господарі Банкової хотіли, щоб він очолив ЦВК, однак фракції "Нашої України" та БЮТу майже одноголосно підтримали його кандидатуру. Чому?
Чи не тому, що практично до листопада-грудня 2004 р. стосунки Ківалова з багатьма лідерами "Нашої України" були якщо не дружніми, то діловими? Це засвідчує низка документів.
Наприклад, у березні 2000 р. тодішній прем`єр В.Ющенко від імені Кабінету міністрів звернувся з поданням до Президента Кучми про надання Одеській державній юридичній академії статусу національної, "враховуючи значний внесок ОДЮА у розвиток національної вищої освіти і юридичної науки". На той час юридична академія Ківалова проіснувала лише три роки, у багатьох вузах України з більш ніж столітньою історією поданням Ющенка були шоковані, однак це не завадило Президенту видати у квітні 2000 р. відповідний указ.
А в листопаді того ж року постановою Кабінету міністрів було затверджено склад наглядової ради Одеської національної юридичної академії на чолі з С.Ківаловим. Постанова ця виявилася дуже слушною, оскільки в той час Ківалова звинувачували в порушенні вимог щодо несумісництва посади народного депутата України з посадою ректора академії. З легкої руки В.Ющенка ця посада в академії перетворилася на громадську і протиріччя було усунуто. (Ці документи можна побачити в "Історії Одеської національної юридичної академії". — Одеса: Юридична література, 2002. — С.40—41.)
У 2002 році кум Ющенка Петро Порошенко в перерві між розвитком кондитерської промисловості та депутатською діяльністю захистив в академії Ківалова дисертацію кандидата наук. (Порошенко Петро Олексійович. Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. — Одеса, 2002. — 17 с.) Про свого студента Романа Безсмертного сам Ківалов згадує в інтерв`ю в "Голосі України".
Тож, як бачимо, у Ківалова було за допомогою кого переконати В.Ющенка підтримати його обрання до ЦВК навесні 2004 року. В очах нашоукраїнців Ківалов був і, зважаючи на автограф Президента, залишається людиною, з якою можна домовитися!
Причини непритягнення Ківалова до відповідальності за вакханалію в роботі ЦВК, що призвело до визнання недійсними результатів другого туру президентських виборів 2004 року, можуть бути ще й у тому, що хтось у владних кабінетах, хто вже сфокусований на майбутніх парламентських виборах, сподівається задіяти на них випробувані тіньові схеми "корегування" результатів виборів (хоч днями В.Ющенко й дав слово, що цього не буде). А для того щоб ці схеми працювали, необхідно, аби їхні виконавці чітко усвідомлювали, що можуть розраховувати на безкарність. Безхмарна доля Ківалова — кращий цьому доказ.
Від редакції. У проекті резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, яка розглядатиметься на сесії ПАРЄ 6 жовтня, зазначається, що вибори до Верховної Ради України 2006 року будуть головною перевіркою для нової влади. А також нагадується про важливість притягнення до відповідальності тих, хто організував фальшування президентських виборів 2004 року. Та В.Ющенка це вже, схоже, не цікавить.
В обмін на підтримку парламентською фракцією Партії регіонів його висуванця на посаду прем`єр-міністра Юрія Єханурова Президент підписав з Віктором Януковичем політичний меморандум. У ньому, крім усього іншого, він дав "донецьким" гарантії недопущення реприватизації і пообіцяв амністію представникам виборчих комісій, звинувачених у зловживанні на виборах. Так що фальсифікації будуть?
