НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА    НОВА ВЛАДА
 
Цитатник
Початок | Відставники | Особисте | Оціночні судження
Персона
Анатолій Кінах (Перший віце-прем'єр-міністр )

Гусари здаються стоячи

Р.Кульчинський,

Галицькі контракти,

13.03.06

В інтерв`ю Контрактам секретар РНБОУ Анатолій Кінах зізнався, що вбачає небезпеку в закритості швейцарської компанії "РосУкрЕнерго" і порекомендував випити молдавського вина Негру де Пуркар.

"Російські компанії мають вільно торгувати газом"

- Статутний фонд швейцарської компанії "РосУкрЕнерго", яка забезпечує Україну газом, становить лише $40 тис, і вона може зникнути в будь-який момент. Чи розглядає це РНБО як загрозу національній безпеці країни?

— Цілковито поділяю стурбованість стосовно цієї компанії і вважаю, що ситуацію потрібно виправляти. Газові угоди, підписані 4 січня в Москві, — надто недосконалий тимчасовий компроміс, якого було досягнуто за форс-мажорних обставин. Компанія, яка постачає газ Україні, має бути прозорою і відкритою. У нас з РФ є низка угод, укладених за часів мого прем`єрства та прем`єрства Віктора Ющенка і ратифікованих парламентами України та Росії, у яких чітко зафіксовані взаємні зобов`язання. Зокрема, в угоді, підписаній у жовтні 2001 року, прописано наше зобов`язання забезпечити транзит російського газу до Європи і зобов`язання Газпрому забезпечити транзит середньоазійського газу територією Росії в Україну. На збереженні цих дзеркальних зобов`язань і потрібно було наполягати.

- Зараз, напевно, вже пізно...

— Зараз наші взаємні зобов`язання чітко не прописані. І в цьому, враховуючи участь у газовій схемі посередницької структури, справді є ризик.

- Чи можливі скасування газових угод від 4 січня 2006 року та усунення РосУкрЕнерго від газових схем?

— Офіційна позиція України: ми готові відмовитися від посередництва РосУкрЕнерго. Але для цього потрібне спільне рішення обох сторін. Ми не є адвокатами цієї компанії, нас цікавить виключно постачання газу до кордону за погодженою ціною і згідно з обумовленим графіком. Ситуація ускладнюється тим, що Газпром підписав контракт на купівлю всього надлишку газу з усіма середньо-азійськими країнами і став мегамонополістом. Ми прагнемо, щоб цю небезпеку усвідомили і європейські споживачі газу. Створення прозорого ринку газу — це вже проблема не тільки України, а й енергетичної безпеки ЄС. Розуміння цього приходить до європейців поступово. Підтвердження? Виділення коштів на техніко-економічне обгрунтування роботи нафтопроводу Одеса — Броди — Гданськ. Ми відчуваємо підтримку Європи в пошуку транспортних коридорів для газу з Середньої Азії. Але це все проекти. Щоб гарантувати стабільні поставки газу, ми маємо забезпечити баланс інтересів видобувачів, транзитерів і споживачів. Від того, наскільки це вдасться зробити, залежатиме доля угод, підписаних 4 січня.

- У 2007 році, із закінченням дії контракту на газопостачання з Туркменістаном, Україна стане повністю залежною від РФ. До якого рівня зросте ціна на газ?

— Ми готуємо візит президента Туркменістану до України, в межах якого будуть обговорені всі пов`язані з цим питання.

- Чим ви плануєте зацікавити Туркменістан, аби він продавав газ Нафтогазу, а не Газпрому?

— Це тонка дипломатична робота. Значна частина бюджету Туркменістану формується завдяки співпраці з Україною. Наші туркменські партнери однозначно зацікавлені в диверсифікації напрямків експорту енергоносіїв, щоб не перебувати в залежності від газопроводу Середня Азія — Центр, який має малу пропускну спроможність і до того ж перебуває під довгостроковим управлінням росіян. Туркменістан зацікавлений у формуванні альтернативних транспортних коридорів, і в цьому наші інтереси збігаються.

- Що перешкоджає підписанню щорічного міжурядового протоколу з Росією про забезпечення балансу газу України?

— Усі очікують результатів виборів до ВР, забуваючи, що життя продовжуватиметься і після 26 березня. Наші попередні домовленості — розглянути усі проблемні питання, що лишилися, на засіданні Комітету з торгово-економічних відносин під головуванням прем`єрів на початку березня. Але, на жаль, його дату ще не визначено. Це питання я обговорюватиму під час найближчого візиту до Росії.

- Про які проблемні питання йдеться?

— Про ціну на російський газ для України, вартість транзиту для Росії, а також про гарантії ресурсного балансу для України.

- Чи постачатиме Нафтогаз промисловим підприємствам газ після того, як розпочне діяльність СП "УкрГаз-Енерго"?

— Нафтогаз утримає певну частину ринку. Я навіть видав би УкрГаз-Експорту ліцензію на короткий термін, приміром, на шість місяців. Як експеримент. А всі зусилля спрямував би на лібералізацію ринку, створення енергетичної біржі та допуск до газопостачання незалежних гравців.

- Кого саме?

— У Росії є величезна кількість компаній, які мають газ. Це і ТНК, і ЛУКОЙЛ та ін. Проблема полягає в тому, що вони не мають доступу до труби і не можуть експортувати газ. Ми ставимо це питання перед російською стороною, адже ратифікували Енергетичну європейську хартію, яка захищає ліберальні принципи роботи ринку енергоносіїв. І хоча Росія цю Хартію не ратифікувала, вона має дозволити своїм компаніям вільно торгувати газом.

- Нафтогаз досі не оприлюднив фінансовий звіт, Dеutsсhе bаnk припинив кредитування компанії, а опозиція заявляє, що Нафтогаз — банкрут. Чи володієте ви ситуацією навколо компанії?

— Володію. Ще торік я говорив про неприпустимість формування фінансового плану Нафтогазу, спрямованого на споживання. У 2005 році Нафтогаз сплатив удвічі більше податків, але не за рахунок підвищення ефективності роботи чи виведення окремих схем з тіні, а завдяки скороченню програм ремонту та розвитку ГТС. Українська труба потребує серйозної модернізації, особливо це стосується компресорних станцій. На жаль, робота в цьому напрямку майже не ведеться. Є пряма вказівка президента змінити ідеологію формування фінансового плану Нафтогазу. Неприпустимо брати кредити і спрямовувати їх на сплату податків, як це було у випадку з кредитною лінією Dеutsсhе bаnk.

"Спеціальні сховища будують усі"

- Навіщо Україні могильник для ядерних відходів?

— Усі розмови щодо цього — передвиборчі маніпуляції. В Україні ніколи не планували споруджувати ядерні могильники. Йдеться про те, що ми маємо 15 діючих ядерних реакторів, які виробляють 52% електроенергії. В умовах подорожчання нафти й газу це джерело енергії стає визначальним чинником енергетичної та економічної безпеки країни. Щороку Україна відвантажує до Росії колосальні обсяги відпрацьованого ядерного палива. Підкреслюю: палива, а не відходів. Ми сплачуємо сотні мільйонів доларів за зберігання цього палива у Росії. Але з 2008 року РФ планує заборонити ввезення на свою територію відпрацьованого палива з інших країн. Тобто питання поставлено таким чином, що ми, маючи дуже високий рівень енергетичної залежності, мусимо дати на нього чітку відповідь. Усі держави, які мають потужну ядерну енергетику, будують спеціальні сховища. Щоб запобігти подальшим спекуляціям на цю тему, зауважу, що українське законодавство забороняє ввозити на нашу територію відпрацьоване ядерне паливо з інших країн. Якщо не буде реалізовано проект побудови централізованого сховища, ми будемо змушені будувати менші сховища біля кожної АЕС.

- Чи готові ви до того, що незабаром Росія підвищить ціни на інший критичний для України імпорт — ядерне пальне?

— Є певні напрацювання щодо створення власного ядерного циклу. І побудова сховищ для зберігання відпрацьованого палива — один з його елементів. Україна має запаси високоякісних уранових руд щонайменше на сто років. Загалом у плані забезпечення належного рівня енергетичної безпеки ми можемо бути самодостатніми.

- Хто заважає?

— У найближчі п`ять років ми збільшимо річний видобуток газу до 30 млрд кубометрів. Ми маємо поклади якісного енергетичного вугілля, яких вистачить на 400 років (вже існують технології, що дозволять видобувати з нього метан). Не слід забувати і про біопальне. Тобто існують непогані передумови, але потрібно спочатку розробити енергетичну стратегію (заплановано до червня 2006 року), а потім послідовно втілювати її в життя.

"До проблем з Росією призвела безкраваткова дипломатія"

- Є інформація, що в карті-додатку № З до українсько-російського договору від 1997 року, на текстові статті якого ви посилалися під час конфлікту навколо кримських маяків, вони позначені як місця дислокації російського ЧФ. То хто ж був правий у конфлікті — Росія чи Україна?

— Так звана безкраваткова дипломатія та усні домовленості призвели до того, що зараз в українсько-російських відносинах є безліч неврегульованих проблем. В усіх цих додатках потрібно розібратися. Але навіть дискусії не може бути щодо того, чи є маяки власністю України. Ці об`єкти однозначно наші. Базові угоди передбачали спільні дії обох країн щодо забезпечення безпеки мореплавства. Цього не зроблено. Водночас за 18 тис. гектарів кримської землі, яку займає база ЧФ Росії, за світовими стандартами, ми мали б отримати щонайменше $1,8 млрд. А отримуємо $97 млн. Ось такі розклади в картах -додатках. Можливо, разом з цими проблемами доведеться переглядати й інші питання. Але зараз завдання номер один — проведення інвентаризації об`єктів, які орендує ЧФ. Вже створюється спільна робоча група. Цей етап нам обов`язково потрібно пройти.

- Ще одна проблема в українсько-російських відносинах, навколо якої розгортається протистояння, — Придністров`я. Навіщо вимагати від придністровських підприємців оформляти документи в молдовській митниці?

— Потрібно нарешті покінчити з такими явищами, як масова контрабанда і незаконна міграція. Частина м`ясної контрабанди, яка надходила в Росію під виглядом української продукції, потрапляла на нашу територію саме з Придністров`я. Питання оформлення товарів не раз обговорювалися на нарадах у форматі Д5 + 2Ф (Молдова, Придністров`я, Україна, ЄС, ОБСЄ + Росія і США). Наприкінці 2005 року було підписано спільну заяву прем`єрів України і Молдови, де було чітко зазначено, що задля контролю над ситуацією на спільному кордоні ми вводимо процедуру оформлення усіх вантажів на основі митного законодавства Молдови. Але Україна як гарант у вирішенні конфлікту в Придністров`ї ніколи не допустить, щоб хтось запроваджував економічну блокаду проти Придністров`я. Наша позиція підтримується ЄС, ОБСЄ і Молдовою.

"Я знав, чого очікувати від Павла Лазаренка"

- Навіщо ви відправили доньку на олімпіаду до Турина за державний кошт?

— Про те, що мою доньку запрошують до Турина працювати перекладачем, нашу родину повідомив президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Зоя, яка закінчила Київський університет лінгвістики за спеціальністю англійська та італійська мови і вдосконалювала знання в Італії, виграла тендер на перекладача. Я цим пишаюся і не робив жодних кроків, щоб лобіювати її кандидатуру.

- Ви працювали інженером суднобудівного заводу. Які кораблі будували?

— Гарні. Танкери водомісткістю 130 тис. тонн. Вони користувалися великим попитом до відкриття Суецького каналу, транспортували нафту з Перської затоки в обхід Африки. Також будував військові кораблі. Коли корабель спускається на воду, то це свято для всіх працівників заводу. Моменти, коли хрещена мати корабля розбиває пляшку шампанського об його борт і судно спускається на воду, варті того, щоб жити. Перша професія — це як перша любов.

- Чому ж змінили професію?

— У політику я потрапив у переломному 1990 році. Колектив мого рідного суднобудівного заводу "Океан" на альтернативній основі висунув мене кандидатом у народні депутати України, і я переміг у боротьбі з першим секретарем міськкому КПРС. Я пишаюся тим, що був активним учасником першого етапу системних економічних перетворень у країні. Пам`ятаю, як у березні 1992 року практично дві доби простояв на трибуні парламенту, коли ми презентували перший пакет законів, що стосувалися приватизації. Тоді ці ідеї викликали значний супротив. За час політичної кар`єри не раз мав нагоду впливати на формування нашої держави. Це, безумовно, приємно. Зрештою, я пишаюся тим, що у 2004 році не зрадив принципам.

- Як вам вдалося пересісти з крісла голови облради у крісло віце-прем`єра?

— Прем`єр-міністр Євген Марчук запропонував мені посаду, і я після тривалих роздумів погодився. Не так вже й просто облишити створену систему виконання розпоряджень. У Києві налагоджувати роботу довелося практично з нуля. Але коли прем`єром став Павло Лазаренко, я пішов у відставку, бо добре знав, чого від нього можна очікувати.

- Ви народилися в Молдові. Якій марці вина віддаєте перевагу?

- Я народився у старовинному українському селі Братушани, яке було засноване ще козаками Богдана Хмельницького. Це чудове місце, у мене там багато родичів і друзів. Люблю влітку у спеку дістати з погреба пляшку прохолодного домашнього вина і посидіти з ними в садочку. З усіх молдовських вин мені подобається Негру де Пуркар. Рекомендую.

Цитатник "Нова влада"
| Догори Початок | Відставники | Особисте | Оціночні судження