Кризи можна спрогнозувати й відвернути
М.Балтянський, В.Вернодубенко,
Робітнича газета,
21.03.06
А.Кінах: "Вважаю, що Стратегія національної безпеки, яку готує РНБОУ, якраз і є документом, реалізація якого дасть змогу реформувати відсталі галузі".
Як уже повідомляла "Робітнича газета", президент України Віктор Ющенко доручив Раді національної безпеки й оборони України розробити Стратегію національної безпеки країни. Наскільки актуальна ця проблема, з якими викликами доводиться стикатися сьогодні Україні, як вирішуються проблеми, пов`язані з енергетичною безпекою країни? Про ці та інші проблеми - в інтерв`ю із секретарем РНБОУ Анатолієм Кінахом.
— Анатолію Кириловичу, як рухається робота над Стратегією національної безпеки?
— Наше завдання — підготувати проект Стратегії у стислі терміни — за 2 місяці. Складовими її частинами є енергетична, інформаційна, продовольча, транспортна, екологічна, демографічна безпека... А тому до роботи над документом залучено експертів з усіх цих напрямів, а також десятки аналітичних центрів, наукових інститутів.
— Тобто, якби така Стратегія була затверджена, наприклад, років десять тому, то наша країна б уникла багатьох трагедій, у тому числі й такої, як в Алчевську, коли ціле місто залишилося без тепла?
— Випадки, пов`язані з несправними інженерними мережами, коли виходить із ладу в холодну пору опалення, на жаль, у нас в країні не поодинокі й характерні для багатьох міст країни. Але до чого може призвести збій у роботі вкрай застарілого комунального господарства в масштабах цілого міста, на жаль, можна було наочно побачити цієї зими в Алчевську, де "обігріванням" тисяч жителів довелося займатися різним відомствам і міністерствам. І навіть змушені були втрутитись у ситуацію глава уряду й особисто президент країни.
Вважаю, що Стратегія національної безпеки, яку готує РНБОУ, якраз і є документом, реалізація якого дасть змогу реформувати відсталі галузі, а отже, уникнути багатьох подібних НП, і діяти на випередження, щоб не допускати подібних криз...
— У тому числі бензинової та м`ясної, як це було навесні і влітку минулого року, а пізніше — цукрової, газової.
— Загалом-то так, адже Стратегія національної безпеки довгострокова і значною мірою має містити прогнози стосовно різних ризиків, з якими країна може зіткнутися найближчими роками.
— Значить, і в енергетичній сфері можна буде, якщо вже не запобігти кризі, то хоча б спрогнозувати її наслідки, зокрема — різкі коливання цін на енергоносії?
— Безумовно. Що ж до цін на газ... Вважаю, що "газові" угоди, підписані 4 січня, — тимчасовий і дуже недосконалий компроміс, прийнятий у кризових умовах. А тому треба продовжувати роботу щодо транзиту російського газу, його постачання за принципами прозорої ринкової співпраці, активізувати діяльність урядових структур і НАК "Нафтогаз України" щодо підготовки й підписання міжурядового протоколу за умовами постачання природного газу та його транзиту на 2006-2007 роки.
Водночас нагадаю, що поки ще не скасовано угоди, підписані з РФ з 2000 по 2002 рік, коли прем`єрами були Ющенко й Кінах. Так, в угоді від жовтня 2001 року, яку я підписував, як прем`єр-міністр, зафіксовано, що Україна гарантує транзит російського газу своєю територією до Європи, а Росія — транзит середньоазіатського газу до України своєю територією. Бажано, щоб ці домовленості продовжували діяти, а також був би передбачений поетапний варіант підвищення ціни на газ і при цьому розглянуто й тарифи на його транзит.
— А який прогноз ціни на газ для України на друге півріччя?
— Це рішення слід шукати в трикутнику Україна — Росія — Туркменістан. З Туркменістаном у нас підписано Угоду щодо постачання 2006 року 40 млрд. куб. природного газу за ціною в першому півріччі — 50 дол., у другому — 60 дол. за тис. куб. Якщо залишаться ці ціни, то різких коливань ми не прогнозуємо. Але для цього необхідно закрити питання "газових" боргів Туркменістану, вийти на довгострокову співпрацю в цій сфері. Зрозуміло, про довгострокову стратегію нашого партнерства йтиметься у ході візиту президента Туркменістану до України.
І, безумовно, нам потрібно виходити на більш прогнозовані умови взаємодії з Росією, уникати ультимативних заяв з обох боків, інформаційних воєн. Вважаю також, що потрібно повернутися до розгляду проекту міжнародного газотранспортного консорціуму, але обов`язково з участю третьої сторони — держав ЄС.
— Україна сьогодні витрачає на одиницю ВВП у 2-3 рази більше енергоресурсів, ніж наші сусіди. Як виправлятиметься ця ситуація?
— Цією роботою займатиметься створене в нашій країні Національне агентство з питань ефективного використання енергоносіїв та енергозбереження. Головне його завдання — максимальне посилення всіх напрямів політики енергозбереження. Зокрема це стосується й інноваційно-інвестиційного розвитку, і ціноутворення, насамперед, перехресного субсидування в житлово-комунальному господарстві.
Вирішення цих проблем закладено і в енергетичній стратегії України до 2030 року, яку на виконання рішень РНБОУ уряд доопрацював і недавно затвердив. Вона, зокрема, передбачає поступову заміну енергоресурсів, що імпортуються, вугіллям, газом і нафтою власного виробництва, а також за рахунок нарощування потужностей на наших АЕС. Сьогодні 15 наших атомних блоків виробляють близько 52 відсотків електроенергії. Планується збільшити кількість нових реакторів, а також серйозно працювати над створенням елементів ядерного циклу — починаючи від видобутку, виробництва свіжого і зберігання відпрацьованого ядерного палива. До речі, розвіданих запасів високоякісного урану в нас вистачить на 100 років наперед.
Обнадійливі перспективи з`явились останнім часом і стосовно видобутку власних запасів нафти і природного газу на Чорноморському шельфі. Уряд уже затвердив щодо цього конкретні плани.
Непогані перспективи й у вугільної галузі. (Прогнозні запаси вугілля в Україні — 117 млрд. тонн, з яких 40 млрд. тонн енергетичного вугілля вже розвідано). Необхідно створювати умови для розвитку галузі й підвищення її конкурентоспроможності, про що недавно ми говорили на нарадах у Луганську і в Києві з участю керівництва Мінпаливенерго. Йдеться про формування системних комплексних програм розвитку галузі, розв`язання кадрових проблем, підвищення зарплати шахтарям, вдосконалення системи ціноутворення на вугілля, формування державної політики стосовно неперспективних шахт, введення нових потужностей.
У квітні на засіданні Міжвідомчої комісії з питань енергетичної безпеки при РНБОУ розглядатимуться питання стратегії розвитку вугільної галузі.
— Сьогодні від багатьох претендентів на місця в парламенті чути, що вони, у разі перемоги, мало не одним махом розв`яжуть майже всі проблеми, у тому числі й ті, які Ви зараз виділили.
— Я тричі обирався до парламенту і знаю, що виборча кампанія — це унікальна можливість для політичних сил продемонструвати свої можливості, свій план розвитку і підвищення добробуту країни, і на основі чесної, прозорої конкуренції досягти довіри громадян України. Головне, щоб виборча кампанія спиралася на конкуренцію інтелекту, програм, ідеологій, методів розвитку держави. І саме на цій основі громадяни повинні робити свій вибір.
І хочеться вірити, що незважаючи на всі труднощі виборчої кампанії результатом виборів усе-таки стане консолідація суспільства, і загалом нації.
