Наша сила в консолідації
Голос України,
24.03.06
Анатолій Кінах: "Ми ставимо завдання розробити проект стратегії національної безпеки в стислі терміни — за два місяці".
— Відомо, що нині розробляється стратегія національної безпеки. Які загрози і виклики актуальні сьогодні? Що пропонуватимете для їх нейтралізації або попередження?
— Держава не може рухатися вперед за відсутності чіткої стратегії, адекватної глобальним світовим змінам та викликам, зовнішнім та внутрішнім ризикам. Президент створив спеціальну експертну групу, яку очолює перший заступник секретаря РНБО Василь Крутов. До цієї роботи залучені десятки аналітичних центрів, наукових інститутів.
Ми ставимо завдання розробити проект стратегії національної безпеки в стислі терміни — за два місяці. Маю надію, що стратегія стане консолідуючим чинником, оскільки вона передбачає розгляд і вирішення проблем загальнонаціонального значення.
Щодо основних викликів та загроз, це, передовсім, енергетична та інформаційна безпека, питання фізичного та духовного здоров`я суспільства.
— Що робиться для зміцнення енергетичної безпеки країни?
— Вперше за останні роки розпочалася розробка системних довгострокових заходів, затверджених Указом Президента від 27 грудня 2005 року. Насамперед щодо енергозбереження і підвищення ефективності використання енергоносіїв (Україна сьогодні витрачає на одиницю ВВП удвічі-втричі більше енергоресурсів, ніж сусідні держави).
Водночас впритул зайнялися диверсифікацією джерел енергоносіїв, створенням нових енергетичних транспортних коридорів. Активізується робота з добудови нафтопроводу "Одеса—Броди—Гданськ—Плоцьк", пошуку партнерів, завершення ТЕО для роботи нафтогону у прямому напрямку і постачання легкої каспійської нафти та нафти з Близького Сходу в Європу територією України.
Дуже важливе значення має і більш активне та раціональне використання власних енергоресурсів. У нас є всі можливості для збільшення видобутку нафти та природного газу, зокрема в Чорноморському шельфі, розвитку альтернативних та нетрадиційних, відновлюваних видів енергоресурсів — біопалива та вітроенергетики.
Свого часу низька ціна на природний газ стала своєрідним економічним наркотиком, який дуже розслабив і владу, і економіку. Ці питання повинні бути на постійному контролі влади. До речі, Президент створив міжвідомчу комісію, яку довірив очолити мені, для координації та контролю виконання плану заходів із зміцнення енергетичної безпеки України.
— Яке ваше ставлення до "газових" угод?
— Вважаю, що вони — тимчасовий компроміс, досягнутий у кризових умовах. Нині необхідно удосконалити відносини з Російською Федерацією щодо транзиту і постачання газу за принципами прозорої ринкової співпраці.
Зокрема, активізувати діяльність урядових структур і НАК "Нафтогаз України" з підготовки і підписання міжурядового протоколу про умови постачання природного газу та його транзиту на 2006—2007 роки. До речі, залишаються і діють міждержавні міжурядові угоди, які були підписані в період з 2000 по 2002 рік, коли прем`єрами були Ющенко і Кінах. Наприклад, в угоді від жовтня 2001 року, яку я підписував як Прем`єр-міністр України, і ратифікованій Верховною Радою, чітко зафіксована умова: Україна гарантує транзит російського природного газу своєю територією в Європу, а Росія — транзит середньоазійського природного газу до України своєю територією. Тож треба наполягати, щоб ця відповідальність зберігалася.
Щодо прогнозів ціни на газ для України на друге півріччя, то, впевнений, рішення слід шукати у трикутнику Україна—Росія—Туркменистан. З Туркменистаном у нас підписана угода про постачання у 2006 році 40 млрд. куб. природного газу за ціною у першому півріччі — 50 дол., другому — 60 дол. за 1 тис. куб. Тобто ціну на газ визначатиме ціна на природний газ, який постачається з Туркменистану. Якщо залишаться зафіксованими і вищеназвані цінові умови — різких коливань вартості не буде. Але для цього необхідно домовитися про довгострокові умови співпраці з Туркменистаном в енергетичному секторі. Для вирішення цих питань і підготовки стратегії нашого партнерства ми готуємо візит Президента Туркменистану в Україну.
Вважаю, треба повернутися до розгляду проекту міжнародного газотранспортного консорціуму, але обов`язково за участю третьої сторони — держав Європейського союзу. В цьому є перспектива, бо всі зацікавлені в надійній і конкурентоспроможній енергетичній системі, в гарантії своєчасних поставок і стабільних цінах.
— Проясніть також ситуацію з виробництвом ядерної енергії. Нещодавно Юрій Єхануров заявив, що в майбутньому вона становитиме 60 відсотків, а то й навіть дві третини української електроенергії.
— Атомна енергетика відіграватиме більш серйозне значення в забезпеченні України енергоресурсами, в тому числі й щодо зниження зовнішньої енергетичної залежності. Нині в нас працюють 15 атомних блоків, які виробляють близько 52 відсотків електричної енергії. Ми маємо розвіданих запасів високоякісних уранів на 100 років уперед. І, коли зростають ціни на нафту і нафтопродукти, атомна енергетика має принципове значення.
Безперечно, треба серйозно працювати над створенням елементів ядерного циклу — починаючи з видобутку, виробництва свіжого і зберігання відпрацьованого ядерного палива. Зберігаючи його в сусідів, ми залежимо від Російської Федерації, яка, до речі, з 2009 року забороняє зберігати відпрацьоване ядерне паливо з інших держав на своїй території.
— Днями ви провели нараду з працівниками вугільної галузі в Луганську. Після цього — нараду з профільним міністром, громадськими всеукраїнськими організаціями "вугільників" і народними депутатами. Коли, нарешті, на вашу думку, вугільна промисловість позбудеться криз?
— Сьогодні немає потреби вести дискусію, потрібна чи не потрібна вугільна галузь, має чи не має вона перспективу. Однозначно — потрібна. На цій основі і треба формувати державну політику, створювати умови для розвитку галузі та підвищення її конкурентоспроможності.
Йдеться про формування системних комплексних програм, які мають розв`язати велику кількість проблем, починаючи з підготовки кадрів. Сьогодні, до речі, у вугільній галузі величезний дефіцит робочих кадрів: надто низька престижність роботи шахтаря, заробітна плата, важкі соціальні умови. Варто працювати над удосконаленням питання щодо ціноутворення на вугільну продукцію. І вельми важливо, щоб державна підтримка спрямовувалася не на споживання, а на розвиток галузі.
— Національна безпека — це й безпека кордонів. Ваша оцінка того, що відбувається в Придністров`ї?
— Я вітаю перші кроки з відновлення руху вантажів у Придністров`ї. Це результат активних консультацій України у форматі "5+2" (Молдова, Придністров`я, Росія, Україна, ОБСЄ+США, ЄС), у тому числі переговорів у Російській Федерації із секретарем Ради безпеки Росії Ігорем Івановим.
Запровадження нового митного режиму слід розглядати винятково в контексті забезпечення ефективного контролю за переміщенням товарів і вантажів через українсько-молдавський кордон відповідно до норм міжнародного права, з метою протидії контрабанді, переведення зовнішньоторговельних операцій Придністров`я у прозоре і легітимне русло.
