Юрій Луценко: "Я горджуся тим, що маю впливових ворогів"
Олександр Черевко,
Сільські вісті,
10.03.06
Юрій Луценко: "Перше завдання щодо зачистки криміналу ми виконали".
Юрій Віталійович Луценко — хотілось би того комусь, чи ні — залишається міністром внутрішніх справ. Політиком і людиною, позиція якої за останній рік зазнала найменших трансформацій. Журналісти справедливо вважають його постійним творцем новин, однак останнім часом з`явилося багато сторонніх оцінок та висновків щодо його діяльності. Почалося все з "громадянства Ізраїлю", і на сьогоднішній момент завершилося обвинуваченнями в "політичних репресіях" з боку колишнього завгоспа Кучми Ігоря Бакая.
Побільшало й газетних публікацій, автори яких проколюють голками дірочки в календарях, рахуючи, скільки ж днів Луценкові залишилося бути міністром. Йдеться й про те, що нібито експеримент з призначенням цивільної особи на таку посаду зовсім себе не виправдав.
А що з цього приводу думає сам міністр?
— Підсумки роботи МВС за минулий рік я доповідав нещодавно на урядовому засіданні. Там я нагадав Президентові, своїм колегам, а зараз — нагадую й усім читачам, що наша команда прийшла до влади тоді, коли країною керували кілька кланів — донецький, дніпропетровський, київський та родинний клан Кучми. Кожен з них мав у своєму складі озброєні групи кілерів, які не лише були недоторканними, а часто й співпрацювали з правоохоронними органами. Позиція Луценка, узгоджена з позицією Президента України, була донесена лідерам цих кланів на моїх зустрічах з Ахметовим, Суркісом, Пінчуком і представником Коломойського. (Як стало відомо з тижневика "Дзеркало тижня", інтереси останнього представляв соратник Ю. Тимошенко Михайло Бродський. — Авт.) Перша вимога — відмова від послуг криміналітету. Друга — припинення махінацій з коштами державного бюджету. Третя — відсторонення бізнесу від влади.
Впевнений, що на "чай до Луценка" ці люди приходили не дарма, як би іронічно не коментували зараз це представники одного дуже революційного блоку. А їхні обвинувачення у моїй "співпраці з олігархами", м`яко кажучи, надумані. Бо не я вдягав футболку донецького "Шахтаря" й не я на "Інтері" складав докупи блакитну й помаранчеві стрічки.
Перше завдання щодо зачистки криміналу ми виконали. Підтвердженням тому — ліквідація 98 із 121 організованого злочинного угруповання. Сьогодні вже фактично не існує кримінальної системи, яка б захищала інтереси того чи іншого бізнесу. Заарештовано десятки кілерів, у Криму, на Донбасі, Одещині й Закарпатті викопано сотні понівечених тіл. Саме це й призвело до істотного скорочення загальної кількості вбивств та зменшення на чверть вуличної злочинності.
Друге завдання ми також виконали, про що свідчить збільшення на 62 відсотки надходжень до Державного бюджету. Сьогодні одна з політичних партій дуже хвалиться темпами економічного зростання, які вона колись забезпечувала. Однак ті темпи були мало відчутні для людей. А більший бюджет у прямому розумінні змогли намазати на хліб пенсіонери, лікарі та вчителі.
— Проблема, треба розуміти, з відстороненням бізнесу від влади?
— Так, і тому є кілька причин. Перша — саботаж правоохоронних органів. Я вже не раз називав кількість переданих до прокуратури матеріалів та суму нанесених збитків. Лише одиниці з них дійшли до судів. Друге — нерівномірне ставлення нової влади до представників попереднього режиму. Скажімо, на посади регіональних керівників "Укрзалізниці" повернулися двоє підозрюваних у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах. Така ж ситуація й у "Держрезерві". Третє — ухвалення Верховною Радою закону про недоторканність депутатів місцевих рад. Прикро, але криміналітет знайшов якісь аргументи, що змусили проголосувати за нього й союзників влади з фракцій БЮТ та СПУ. Після майже чотирьохсот звернень до місцевих рад за згодою на притягнення злочинців до відповідальності депутатські суди відпустили лише 30 осіб. Питання про 150 депутатів навіть не ставилося на обговорення.
— Знаєте, людей цікавить головне питання: чому бандити не в тюрмах? Народ дав владу новій команді, тому його мало цікавить, з якої такої причини влада не скористалася наданим карт-бланшем.
— Українська правоохоронна система влаштована таким чином, що будь-який злочин посадової особи є виключною прерогативою органів прокуратури. Такий ось наглядний приклад. Міліція постачає буряки, прокуратура робить з них цукор, а суди вже упаковують його як рафінад. МВС не може бути цукрозаводом. Не кажучи вже про упаковку. Вкотре повторю: злочини задокументовано, і рішення по них все одно доведеться приймати рано чи пізно.
— Десь з місяць тому на розширеній колегії Генеральної прокуратури було заявлено, що до 26 березня будуть передані в суди справи про замовників виборчих фальсифікацій. Ви сьогодні цей факт можете підтвердити чи спростувати? Адже вже кілька місяців у Києві, та й не тільки тут, гуляють листівки із запитанням, чому й досі "не сидять" конкретні організатори фальсифікацій?
— Я розумію, на які прізвища ви натякаєте. Або давайте прямо, адже мова про Ківалова, Медведчука, Кучму та про так званий "паралельний сервер". На жаль, усі злочини, скоєні з використанням електронної техніки, належать до компетенції Служби безпеки України. Тому це питання я б адресував до пана Турчинова, який мав змогу провести якісне слідство. Однак сьогодні я знаю лише про те, що справа повернута Генпрокуратурою в СБУ на дорозслідування. І можу, разом з Президентом, висловити оптимізм з приводу того, що невдовзі будуть покарані організатори фальсифікацій найвищого рівня.
Міліція стосовно виборчих фальсифікацій розслідувала лише справи про виконавців найнижчого рівня. Більшість з них, завдяки спеціальному законові та указові Президента про амністію, відбулися умовними строками покарання. Однак ми здійснили й профілактичні заходи, вичистивши із виборчих списків 1 мільйон 300 тисяч "мертвих" душ. Ви будете здивовані, але переважна їх більшість "мешкала" на Донбасі.
— Юрію Віталійовичу, у розпал виборчої кампанії стосовно Ваших заяв уже винесено кілька судових рішень та попереджень Центральної виборчої комісії. Вас підозрюють у незаконній агітації.
— Лідери більшості політичних партій намагаються закрити мені рота через суди. Роблять це замість того, щоб розчистити власні виборчі списки від випадкових людей. Маю сказати, що перед формуванням власних виборчих списків до МВС звернулося лише кілька суб`єктів виборів. Мова про "Нашу Україну", "Блок Юрія Кармазіна", СПУ. Хоча і в їхні списки потрапили люди з непевним минулим. Однак вони принаймні мають змогу тепер пояснити виборцям, чому все одно включили людей, щодо яких були застереження, у виборчі списки. Принаймні, вони можуть пояснити, чому так зробили. Бо є, з одного боку, голови колгоспів, яких обвинувачують у невиплаті зарплати, а є й особи, підозрювані у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів. Скажімо, сьогодні до парламенту балотуються 10 осіб, котрі мають непогашені судимості, дев`ять кандидатів перебувають у розшуку, проти тридцяти одного порушені кримінальні справи, а справи на ще тридцять дев`ять уже розглядаються судами.
Тому я вважав своїм обов`язком попередити виборців про таких ймовірних обранців. Бо ні я, ні вони не хочуть, щоб за кілька місяців бюджет країни ділився на бандитській сходці. А ці особи, як правило, ховаються у нижній частині списків, які виборцям взагалі не відомі.
На жаль, оголошення списків людей, котрі мають проблеми із законом, обертається неприємностями не лише для мене. У Криму спалили сарай журналістці, котра опублікувала список криміналітету, що йде до парламенту автономії. Однак я все одно закликав і закликатиму суспільство робити усвідомлений вибір. Мені заборонено агітувати, але закон про міліцію зобов`язує мене інформувати громадян про ситуацію в країні. І я робитиму це, чого б це мені не коштувало.
— Зрештою, закон і не передбачає до Вас якихось особливих санкцій. Та тим не менше з`явилося чимало бажаючих вивести на "чисту воду" й самого міністра. І паспорт у Вас, мовляв, запасний є, і "політичні репресії" не припиняєте.
— Ще місяць тому я передбачив такий розвиток подій. Але в "моєму" паспорті громадянина Ізраїлю аж вісім граматичних помилок, дві з яких у назві тамтешнього міністерства внутрішніх справ. Тепер ось Бакай привіти із-за кордону передає. Але якщо в нинішніх противників моєї позиції немає інших, окрім Бакая, союзників, то залишається очікувати хіба що звернення про "політичні репресії" ще й від Павла Лазаренка.
Я завжди мав активну позицію. І горджуся тим, що маю впливових ворогів. Тому й далі робитиму те, що маю робити, скільки б мені не залишилося перебувати на посаді. Скажу окремо — не так мало, як дехто сподівається.
Під час урядового звіту я запевнив Президента, що вибори в Україні будуть чесними.
— Як Вам те вдасться? Чи не на багато Ви замахнулися?
— Мав на увазі, що в межах власної компетенції міліція не допустить нечесних виборів. Так, сьогодні дійсно трапляються хуліганські напади на намети та пограбування партійних офісів. Але в кожному українському місті ви побачите будь-які плакати, стрічки, намети, листівки. Будь-хто може побачити, що в Україні відбуваються вибори. Міліція не зупиняє агітаторів, не кидає під колеса автобусів бетонні блоки, не підкидає в партійні офіси вибухівку. Тобто в нас відбуваються саме вибори, а не маніпуляції на користь однієї політичної сили.
Звичайно, вибори не є досконалими. Ми йдемо до європейських зразків, але ще не дійшли. Та я гарантую, що міліція на виборах не стане зброєю в руках будь-якої політичної сили.
— А як Ви прокоментуєте той факт, що останнім часом знову з`явилася інформація про тортури в ізоляторах попереднього утримання, про міліцейські зловживання. Невже в системі увірвався терпець — і все пішло накатаною колією?
— Я цілком свідомий того, що нинішня міліція далека від ідеалу. Хоч за минулий рік ми й скоротили удвічі кількість генералів та змінили всіх керівників в областях. На вісімдесят відсотків змінилося керівництво районних та міських відділів, а дві тисячі працівників не пройшли переатестацію на професійну придатність. Тим не менше, сказати, що міліція повністю очистилася, я не можу. І визнаю, що в міліції є незаконні дії, корупція й тортури. Не так часто, як раніше, але факти є.
Тому, щоб тримати очі постійно відкритими, при МВС нещодавно створено громадську раду, яку очолює керівник Української Гельсінської спілки, а до її складу входять відомі й авторитетні правозахисники. У мене є принцип — нікого не покривати. І ті працівники, які піймалися на гарячому, обов`язково понесуть відповідальність.
Лише торік 600 працівників міліції, у тому числі троє підозрюваних у вбивстві Георгія Гонгадзе, передані до кримінальної відповідальності силами Департаменту внутрішньої безпеки МВС. Жодна інша правоохоронна структура не може показати навіть наближений до цього результат. Ми робимо все, щоб очистити міліцію від того баласту, який дістався нам у спадок.
Щойно я дізнався про випадок тортур на Буковині, є подібні сигнали й з інших місць. І я зроблю все, щоб встановити істину. Хоча в даному випадку не хотілось би, щоб люди дивилися на міліцію виключно через чорні окуляри — лише як на потенційних убивць, катів та перевертнів. Але й через рожеві окуляри так само дивитися не треба. Істина — десь посередині. Тому найважче намагатися бути справедливим, захищаючи чесного міліціонера й караючи негідника, котрий прикривається погонами. Це справді дуже важко, але інших ліків для оздоровлення цього важливого державного механізму я не бачу.
— Наостанок — про Ваше майбутнє. Збираєтесь і надалі очолювати МВС?
— Я є діючим міністром внутрішніх справ і збираюся й далі продовжувати свою роботу. Стільки, скільки мені відпустять Президент і Парламент. І термін цей не такий малий, як хтось сподівається.
