Не ТАК
Роман Кульчинськии, В`ячеслав Дарпінянц,
Контракти,
06.03.06
Прем`єр-міністр Юрій Єхануров зізнався Контрактам, що йому не до вподоби чиста політика, інтер`єр прем`єрського кабінету, газові домовленості, підписані 4 січня в Москві, і бізнесмени у владі.
Свою місію прем`єр вбачає в переобранні Віктора Ющенка на наступний президентський термін
"Усі з кимось кудись ходили"
- Початок газової війни з РФ пояснюють ініціативою України переглянути раніше досягнуті домовленості. Вся пов`язана з цим документація засекречена. Чому?
— Протистояння з Росією зумовлене тим, що до 1 липня 2005 року не було підписано щорічний урядовий протокол, як цього вимагає відповідний договір. Переговори розпочалися тільки 22 серпня і швидко згорнулися. Тоді складалося враження, що між країнами виник певний конфлікт. Проте якщо зараз проаналізувати відповіді російської сторони, то можна чітко побачити певний план, який вони почали реалізовувати. Щодо перегляду домовленостей, то українська сторона розглядала можливість скасування постанови уряду Януковича, яка визнавала борги за несанкціоновано відібраний Україною газ у 1997-2000 роках, а також додаток № 4, що передбачав транзит російського газу в рахунок погашення богів. Але ці пропозиції так і залишилися в підвішеному стані.
Зрозумійте мене правильно: під час газових переговорів з Росією уряд зіткнувся з проблемою прозорості. Влада завжди обмежена певними писаними і ще більшою мірою неписаними правилами. Коли уряд з цих причин не може дати чітких відповідей, преса змушена збирати й аналізувати уривки інформації, часом припускаючись хибних висновків. Водночас коли кожна репліка стає відомою іншій стороні через півгодини (причому не лише завдяки ЗМІ), починаєш обережніше ставитися до власних висловлювань. Росіяни працюють інакше — механізм інформування громадськості про проблеми у відносинах з Україною був чудово відпрацьований, було розписано, що, хто і коли має заявити, навіть проблемні питання на прес-конференціях заздалегідь підготовлено. Тому попереджаю відразу: в інтерв`ю я говоритиму правду, але не всю. Запитуйте мене будь-що про хід наших переговорів з РФ і з Туркменістаном, я відповім: триває напружена робота. - Чи порушував уряд Тимошенко питання про зміну транспортера туркменського газу до України?
— Документально це не підтверджено. Але неформально переговори велися. Мені відомо, що під час візиту прем`єра Юлії Тимошенко до Туркмені-стану розглядалося питання про можливість зміни посередника.
- Це правда, що ви постфактум дізналися про підписання керівником Нафтогазу Олексієм Івченком 4 січня не однієї, а цілого пакета угод з Газпромом і РосУкрЕнерго?
— Щоб домовленості з Росією працювали, до основного контракту, укладеного 21 червня 2002 року в Харкові, мало бути підписано 7 додатків. Лише до додатка № 1 — 17 додаткових угод. Частина цієї інформації становить комерційну таємницю і не може бути оприлюднена. Всі ці документи мають підписуватися з року в рік Це саме стосується контрактів між Нафтогазом і РосУкрЕнерго. Якщо на міжурядовому рівні прийнято принципове рішення, то додатки — це технічна справа суб`єктів господарювання. 4 січня в Москві було підписано п`ять додатків. Після того як ці документи потрапили до ЗМІ, я зобов`язав Івченка і міністра палива та енергетики Плачкова підписувати будь-які додатки лише з мого відома. Тепер наші делегати приходять до мене і просять дозволу, приміром, на підписання документа про баланс газу за січень місяць. Востаннє Івченко з Плачковим отримали п`ять дозволів і поїхали до Москви, втративши відповідно день на погодження. Хоча багато років поспіль все це робилося автоматично.
- Яку роль у переговорах з Газпромом відігравав заступник голови правління Нафтогазу Ігор Вороній, який очолив СП "УкрГазЕнерго"?
— Під час переговорів Вороній сидів поряд з Івченком і Плачовим.
- Тобто фактично він вів переговори?
— Ні. Переговори вели Івченко і Плачков, Воронін йшов попереду і готував грунт. До речі, до нього цю функцію виконувала людина, в якої було завдання скасувати постанову Кабміну про визнання нашого боргу перед Газпромом. Цю людину звільнили. Мені не відомо, з яких причин, але, гадаю, через те, що вона займала позицію, яка не додала переваг Україні під час переговорів.
- Що додав Україні Вороній, якого називають людиною Газпрому в Нафтогазі і який начебто має інтереси в РосУкрЕнерго?
— Колись Нафтогаз прийняв рішення про включення Вороніна до координаційної групи РосУкрЕнерго. Але згодом його було виведено зі складу цієї групи. Взагалі складається враження, що Вороніна просто "призначили" винуватцем усіх проблем України. Будь-яка людина, яка опинилася б на його місці, рано чи пізно була б знищена. Адже інформаційні технології відпрацьовані блискуче, а працівників, здатних вести переговори на належному рівні, катастрофічно мало. Дивлячись у ваші усміхнені очі, мушу визнати, що Україні справді потрібні люди, які мали б добрі відносини з Газпромом. І я про це говорю спокійно. Так склалося, що, кого не візьми, всі в Україні колись і на когось працювали, усі з кимось кудись ходили.
"Відставкою мене не злякаєш"
- Засновники УкрГазЕнерго вже порушили питання про надання компанії податкових пільг при імпорті газу, якими користується Нафтогаз?
— Ні. Ще триває процес організації СП. До умов роботи на українському ринку засновники придивлятимуться, напевно, дещо пізніше.
- Після того як буде остаточно визначено позиції урядів України та Росії?
— Подивимося.
- Чи постачатиме компанія "Газ України" газ промисловим підприємствам протягом цього року?
— Так.
У яких обсягах?
— Обсяги визначить уряд. Я ще не прийняв рішення з цього приводу.
- Це залежатиме від результатів переговорів у Москві?
— Доки переговорний процес триває, я не можу окреслити свої подальші кроки.
- Якою буде кінцева ціна газу для промислових підприємств, враховуючи те, що УкрГаз-Енерго отримав право включати до неї витрати на транспортування та ПДВ?
— НКРЕ встановила верхню межу — $ 110/тис. куб. м. Відстань підприємств від магістралі відома, податкові ставки — також. Порахувати нескладно.
- Витрати на транспортування можуть штучно завищити.
— Ми зараз розмовляємо про все, що завгодно, але нікого чомусь не хвилює, що в Україні колосальне споживання газу. Преса б`є не туди! Уряд мав би бути синім від критики за стан енергозбереження в країні. Чого б, приміром, не взяти міністра будівництва Павла Качура і не подивитися, що він обіцяв зробити за рік, що зробив за місяць?
- Цікавіше було б дізнатися, скільки газу експортує Нафтогаз у цей складний для країни час?
— У тому-то й річ! А ось я, наприклад, тільки-но почав ставити певні запитання щодо енергозбереження, відразу ж отримав попередження від окремих товаришів. Але мене стільки разів позбавляли різних посад, що відставкою не злякаєш.
- Питання стосовно енергозбереження: уряд створює систему, за якої газові ліміти підприємств будуть пов`язані з рівнем їхньої технологічності. Чи не здається вам, що такий підхід фактично легалізує корупційну практику, коли бізнес з метою отримати газ за нижчими цінами "відкатує" чиновникам?
— Уряд штрафуватиме підприємства, які не запроваджуватимуть енергозберігаючі технології і не вкладатимуться у норми газоспоживання. Особисто мене при цьому цікавлять пересічний громадянин, тепло в його квартирі, а також ті, хто це тепло постачає. Щодо інших, то я не збираюся займатися доброчинністю. Моє завдання — надати промисловим підприємствам п`ять років перехідного періоду. Росіяни, до речі, хотіли, щоб ми уклалися в один рік. Але їхня монополія зіткнулася з нашою, вони були змушені з нами рахуватися. Виникло РосУкрЕнерго. Але, за будь-яких обставин, газотранспортна система України залишатиметься державною.
Нормативи енергозбереження для підприємств затверджені урядовою постановою ще в 1997 році, ними і керуватимемося. Сподіваюся, що преса допоможе нам виявити тих, хто матиме неадекватну квоту. Моє завдання — проголосити і здійснити політику, в ході реалізації якої, звичайно, виникатимуть певні проблеми. Але до цього всі розмови про корупцію не є змістовними. Наприклад, ґвалт влаштували навколо аеропорту Бориспіль. Мені було потрібно, щоб аеропорт перетворився на основний транзитний центр, щоб усі, хто летить на Схід, завітали до нас. Для мене не є принциповим, хто забезпечить реалізацію цієї ідеї — якесь державне підприємство чи приватне. І мені абсолютно не цікаво, хто кому кум та хто і що у кого забрав. Саме через це в Україні роками нічого не робиться.
"Ми з Газпромом у різних вагових категоріях"
- Коли буде підписано міждержавний протокол про забезпечення балансу газу України?
— Ми свій варіант підготували. На жаль, російська сторона поки що не готова його підписати. Триває процес узгодження позицій.
- Міністр економіки Арсеній Яценюк заявив, що ви наполягатимете на тому, щоб російський уряд гарантував не лише ціну на газ на рівні $95/тис. куб. м, а й виконання зобов`язань компанією "РосУкрЕнерго"...
— Мені до вподоби позиції багатьох членів уряду. Ми включимо їх у делегацію, і вони матимуть змогу обстояти своє бачення на переговорах у Москві. Тим більше що ми готуватимемо протокол не тільки на цей рік, а й на наступний (до 1 липня його необхідно підписати).
Усі матимуть чудову нагоду себе реалізувати. Зараз передчасно давати будь-які коментарі з цього приводу.
- Мінекономіки вже прораховувало наслідки підвищення ціни на газ до $2 30/тис. куб. м у другому півріччі для української промисловості. Готуєтеся до найгіршого?
— Мінекономіки для того й існує, щоб прораховувати всі можливі варіанти.
- Чи є в України шанси підписати контракт з Туркменістаном на пряме постачання газу в 2007 році?
— Дія нашого широкомасштабного договору з Туркмені-станом завершується 31 грудня 2006 року. МЗС має зробити все для того, щоб ми уклали новий договір на 25-30 років. Ми також маємо узгодити з Ашхабадом питання про постачання газу протягом наступних років.
Російська Федерація вже підписала договір з Туркменістаном. Відповідно ми маємо вирішити, яким чином доставляти в Україну туркменський газ. Є два варіанти: будувати газопровід через Каспійське море і Кавказ або працювати з Газпромом. Останній каже: "Ось вам РосУкрЕнерго, домовляйтеся з ним і ні в чому собі не відмовляйте". Таким чином, практичне втілення українського патріотизму полягає лише у зменшенні внутрішнього споживання газу. Втім, незабаром Сапармурат Ніязов прибуде до нас з візитом, вестиметься важкий переговорний процес.
- Ніязов заявив, що Україна заборгувала Туркменістану $150 млн...
— У нас нормальні стосунки з Туркменбаші. Схід — справа тонка. Ніязову потрібно було зробити цю заяву, і він її зробив. Відтоді як я повернувся з Туркменістану, мені щопонеділка кладуть на стіл графік розрахунків з туркменською стороною. З формального погляду борг, про який говорив президент Туркменістану, існує, але ж і термін сплати за газ, поставлений минулого місяця, ще не настав.
- Чи домовилися росіяни з туркменами щодо ціни на газ, який Газпром, згідно з укладеним контрактом, купуватиме до 2030 року?
— Не знаю. Можу сказати лише, що цього року туркмени продають росіянам газ за ціною $65/тис. куб. м.
- Чи передбачаєте ви зміну ціни на газ, який РосУкрЕнерго постачатиме в Україну, у разі якщо не вдасться укласти прямий контракт з Туркменістаном?
— Передбачаю. Ми маємо справу з інтересами Газпрому, який є монополістом. Уявіть, що ви бізнесмен і що ваш річний оборот — до $ 1 млн. У цьому разі ви йдете стежинкою. Якщо у вашому розпорядженні до $10 млн., вам будують невеличку доріжку, якщо $100 млн. — автобан. У випадку з Газпромом ідеться про десятки мільярдів. У всьому світі такі компанії не бачать перепон на своєму шляху, національним урядам вони кажуть: "Хлопці, відійдіть!". Порівняйте потужності Газпрому з можливостями України... Ми належимо до абсолютно різних вагових категорій. Чи відомо вам, наприклад, що в Італії Газпром через СП реалізує газ уроздріб за ціною 600 євро/тис. куб. м?
- Представники уряду заявляли, що ціна на газ буде незмінною протягом п`яти років. Ці прогнози виявилися надто оптимістичними?
— Якби всі українські "патріоти" розуміли, що газові домовленості — це справа життя чи смерті, то договір з РФ був би зовсім іншим. Якби я відчув, що на початку січня українці готові мерзнути, але триматися, то ми мали б кращі умови. Але ж починаючи з кінця грудня нам стріляють у спину... Втім, маємо те, що маємо.
"Приватизація розгорнеться після виборів"
- Коли буде приватизовано Укртелеком, Одеський припортовий завод та інші великі підприємства, що були вилучені з приватизаційного переліку під час прийняття держбюджету-2006?
— Будь-яка відповідь на це запитання є передчасною до закінчення виборів. Особисто я вважаю, що Одеський припортовий завод немає сенсу приватизувати цього року. Щодо Укртелекому, то зараз з`явилися цікаві пропозиції щодо підвищення його капіталізації. Якщо вартість цього підприємства справді можна підняти, то ми підемо цим шляхом. Я рекомендуватиму, щоб збори з питання приватизації Укртелекому було перенесено. Зараз уряд обговорює питання Луганського тепловозного заводу, визначаємося, кого цікавить цей об`єкт, яку суму можна отримати від його продажу тощо.
- У держбюджет було закладено статтю, згідно з якою понадпланові приватизаційні надходження мають піти на кредитування АПК. Хто лобіював її прийняття і навіщо продавати прибуткові об`єкти заради сумнівного витрачання грошей?
— Стаття, про яку ви говорите, поза сумнівом, "прекрасна". Гадаю, що Верховна Рада нового скликання суттєво переглядатиме бюджет і вилучить з нього цю статтю.
- Чи буде перепродано цього року НЗФ?
— Я вже дав відповідне доручення. Але в мене складається враження, що Фонд держмайна України ухиляється від виконання своїх функцій. Найближчим часом стане зрозуміло, чому він так себе поводить. Іноді люди, які працюють у бюрократичних структурах, дотримуються певної політичної логіки, яка не завжди є корупційною. Часом люди прагнуть уникнути відповідальності, перестрахуватися.
"Реформи — тільки під бюджет"
- Яценюк говорив про те, що спроби реформувати систему держзакупівель наштовхуються на протидію з боку депутатів і представників певних громадських організацій, які не соромилися пропонувати йому пакет грошей. Чому б членам уряду заздалегідь не попереджати правоохоронні органи про такі зустрічі?
— Ніколи не знаєш, про що говоритиме людина, яка до тебе зайде. Те, про що ви кажете, — це будні роботи Кабміну. Яценюк працює міністром не так давно, і тому, можливо, йому подібні пропозиції видаються дивними. Ті, хто носить гроші, зазвичай чітко знають, хто їх бере, а хто — ні. Молодому міністру можуть зробити цікаві пропозиції раз чи двічі. Якщо він відмовиться, то більше не носитимуть.
- Інтереси середнього бізнесу, обстоювати які ви обіцяєте, лежать у двох основних площинах — держзакупівлі і податки. Коли ці системи буде реформовано?
— Зміни податкового законодавства у найкращому випадку відбудуться тільки під бюджет 2008 року. За умови, що в наступному парламенті буде створена конструктивно налаштована більшість.
- Одне з принципових питань — скасування ПДВ при імпорті інвестиційного обладнання. Чому його не було вирішено під час ухвалення держбюджету-2006?
— Я погоджуюся з твердженням про принциповість цього питання і мушу визнати, що на рівні Кабміну досягти єдиної думки з цього приводу не вдалося. Але розуміння необхідності прийняття такого рішення однозначно є. Повертаючись до попереднього запитання, будьмо реалістами: реформуванням системи держзакупівель, яке потребує кардинальних законодавчих змін, займатиметься вже новий уряд. Нова Верховна Рада поверне всі урядові напрацювання до Кабміну, який їх підтвердить (або не підтвердить) і знову направить до парламенту.
"Для Тимошенко посад в Україні замало"
- Ви є першим номером у списку блоку "Наша Україна". Відчуваєте себе політичним лідером?
— Я не скажу, що мені завжди це подобається, але я змушений займатися політикою. В нашій країні політичний лідер — це президент. І я позиціююся чітко в руслі політики Віктора Ющенка.
- Якщо вам вдасться втриматися на посаді прем`єра в новому уряді, ви залишитеся у фарватері президентської політики чи, скориставшись змінами до Конституції, запропонуєте главі держави рівноцінне партнерство?
— Я діятиму в руслі політики президента. Ющенко має виграти вибори 2009 року. Для цього необхідно здійснити дуже серйозні реформи — починаючи з житлово-комунальної та пенсійної сфер і закінчуючи впровадженням програми енергозбереження. Хоча важко здійснювати реформи і бути демократичним керівником. Я десять років обіймав керівну посаду в Київміськбуді і, якщо відверто, можу вишикувати усіх міністрів. Можете не сумніватися, за певного бажання і потреби в Кабміні "туда пойдут струи реки, куда велят большевики". Але мені подобається демократичний спосіб роботи. Я навіть у прем`єрському кабінеті, об-лаштованому ще за часів Павла Івановича, почуваюся незатишно. Робочого простору замало.
- На які поступки ви готові піти Юлії Тимошенко у разі формування коаліційного уряду?
— Юлія Володимирівна настільки амбітна людина, що в Україні для неї посад замало, їй потрібно змінити масштаб на міжнародний. Якщо мені доведеться формувати уряд, то з БЮТ я узяв би Миколу Томенка. Він фахівець широкого профілю. Цілком можливе, що за підсумками коаліційних домовленостей він стане міністром сільського господарства.
Я розмовляв з держсекретарем одного з британських міністерств. Він розповідав, що вирішив стати чиновником у восьмому класі, і відтоді в нього з`явилися обмеження. Мені не хотілося б, щоб у результаті створення коаліції бізнесмени знову прийшли до влади. Чиновник — окрема професія. Люди бізнесу не здатні працювати на державних посадах, бо підприємці за своєю природою дуже конкретні, часом безкомпромісні. Але ж держава — це не корпорація, а міністерства — не її підрозділи, вони не повинні бути націлені виключно на отримання прибутку. В новому уряді міністри, швидше за все, будуть політичними фігурами. Буде важко притертися, але, гадаю, навчимося.
